Ухвала суду № 41728432, 18.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 р.Справа № 818/2579/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. по справі № 818/2579/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиелектроснаб"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Сумиелектроснаб" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002692204 від 10 вересня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 41708 грн., із них 27805 грн. за основним платежем і 13903 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні», Податкового кодексу України, КАС України та не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 197 КАС України, справа розглядається в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що з 11 серпня по 15 серпня 2014р. проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Сумиелектроснаб" по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Арона-Трейд" за період з 01 лютого 2013 р. по 28 лютого 2013 р., з 01 квітня 25013 р. по 30 квітня 2013 р. та з 01 липня 2013 р. по 31 липня 2013 р., за результатами якої складено акт 22 серпня 2014 р. № 3385/22-04/32779740/346 (а.с.13-27) та на підставі цього акту винесено податкове повідомлення-рішення 10 вересня 2014 р. № 0002692204 про збільшення ТОВ "Сумиелектроснаб" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 41708 (сорок одна тисяч сімсот вісім) грн., із них 27805 грн. за основним платежем і 13903 грн. штрафних (фінансових) санкцій ( а.с.11).

З копії акту перевірки ТОВ "Сумиелектроснаб" № 3385/22-04/32779740/346 вбачається, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є висновок про порушення платником податків вимог пунктів 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, ст.200 ПК України, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит по придбанню товарів (робіт, послуг) від ТОВ "Арона-Трейд" всього у сумі 27805грн. (а.с. 13-27).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення необґрунтоване та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Арона-Трейд" 01 січня 2013 року укладений договір на поставку товарів, згідно умов якого ТОВ "Сумиелектроснаб" зобов'язалось прийняти від ТОВ "Арона-Трейд" товар, що підтверджується рахунком фактури № 2/01 від 01 лютого 2013 року (а.с. 28, 29).

Реальність виконання умов зазначеного договору підтверджується копіями видаткових накладних: № 3 від 01 лютого 2013 року, № 16 від 08 лютого 2013 року, № 31 від 25 лютого 2013 року, № 22 від 08 квітня 2013 року, № 51 від 18 квітня 2013 року, № 50 від 18 квітня 2013 року, № 20 від 01 липня 2013 року, № 21 від 01 липня 2013 року, № 25 від 30 липня 2014 року, № 1 від 01 липня 2013року, № 2 від 01 липня 2013року, № РН -0208-14 від 08 лютого2013 року, № РН-0208-10 від 08 лютого 2013 року, № РН-0225-06 від 25 лютого 2013 року, № РН-0408-06 від 08 квітня 2013 року, № РН -0408-04 від 08 квітня 2014 року, № РН-0425-02 від 25 квітня 2013 року, № РН-0711-01 від 11 липня 2013 року та копіями рахунків - фактур № 02/08 від 08 лютого 2013 року, № 02/05 від 25 лютого 2013 року, № 08/04 від 08 квітня 2013 року, № 18/04-1 від 18 квітня 2013 року, № 18/04-2 від 18 квітня 2013 року, № 07/01-3 від 01 липня 2013 року, № 07/01-1 від 01 липня 2013 року, № СФ-07/25 від 30 липня 2013 року, №СФ-07/26 від 30 липня 2013 року (а.с. 30- 48), податковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 49-59).

Оплата товару підтверджується копіями виписок по рахункам (а.с. 60-62, 71-73), платіжним дорученням( а.с. - 74).

Транспортування товару підтверджується договором на транспортне обслуговування від 02 січня 2013 року, укладеного між позивачем та ПП ОСОБА_1(а.с. 63), виконання якого підтверджується рахунками та актами виконаних робіт (а.с. 75 - 86), та траноспортніими накладними (а.с. 64- 70, 96).

Відповідно до вимог п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 ПК України.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем отримано від контрагента податкові накладні, які і є підставою для нарахування сум податкового кредиту, ці накладні оформлені відповідно до вимог ст. 201 ПК України, що також не заперечується податковим органом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що чинним податковим законодавством України не передбачена відповідальність платника податків за порушення законодавства, допущене його контрагентами. На господарюючих суб'єктів законодавством не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства іншим платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення умовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій і може враховуватись лише у оподаткуванні господарських операціях лиши щодо діяльності з надання транспортних послуг.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 14 жовтня 1997 р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського ліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше трьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною ладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Колегія судів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що зазначені правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З матеріалів справи вбачається, що податковий орган не подав до суду доказу на підтвердження висновків того, що первинна документація не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»№996 від 16.07.99, не довів того, що вказані товари позивач використав в іншій діяльність підприємства ніж у господарській.

Колегія суддів зазначає, що позивачем були фактично здійснені господарські операції та належним чином складенні первинні документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2014р. по справі № 818/2579/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б.