Постанова № 41728328, 15.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2014 року о 15 год. 50 хв. Справа № 808/2546/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача - Тягушева Д.О., Стрілець О.І.

відповідача - Лисенко О.В., Златопольської Е.О., Кравченко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", м. Запоріжжя

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих

платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000202800 від 07.11.2013 р. на загальну суму 36 775 985,00 грн. (збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, в т.ч. за основним платежем - 14 710 394,00 грн., за штрафними санкціями - 22 065 591,00 грн.)

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем з порушенням чинного законодавства України і підлягає скасуванню в повному обсязі. Також зазначили, що ВАТ "Запоріжжяобленерго" є підприємством паливно-енергетичного комплексу, на яке розповсюджується пільга з оподаткування податком на прибуток, встановлена п. 154.8. ст.154 Податкового кодексу України. На підставі зазначеної вище норми позивач відобразив по рядку 09 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік суму прибутку, звільненого від оподаткування на підставі п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України у розмірі 77 566 699,00 грн., без пов'язання фактичних витрат на виконання Інвестиційної програми з витратами, які задекларовані позивачем по рядку 04 цієї ж Декларації. На думку позивача відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі необґрунтованих висновків про те, що фактичні витрати позивача, які відповідають вимогам п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України, дорівнюють загальній сумі 7 517 203 грн. та включають лише: витрати на ремонти/поліпшення об'єктів основних фондів в межах 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року (п.146.12. ст.146 ПКУ) у сумі 7 225 985 грн., а також суму амортизаційних відрахувань у розмірі 291 219 грн. Позивач вказує, що такий спосіб оподаткування є загальним і не відноситься до спеціального пільгового, що передбачений ст. 30 та ст.154 ПК України, а в конкретному випадку - п. 154.8 ст.154 ПК України.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві, та просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у письмовому запереченні та просили в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування заперечення зазначають, що проведеною перевіркою встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування позивачем пільги з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., чим порушено п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України (далі також ПКУ), що призвело до заниження податку на прибуток всього у сумі 14 710 394,00 грн. Також зазначили, що по рядку 09 декларації з податку на прибуток підприємств ВАТ «Запоріжжяобленерго» повинно було відобразити суму прибутку, звільненого від оподаткування відповідно до приписів п.154.8 ст. 154 ПК України, тобто відобразити витрати з амортизаційних відрахувань та витрати, що пов'язані з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року по об'єктах основних засобів, які введені в експлуатацію та фактичні витрати на їх ремонт та модернізацію передбачені 1 розділом інвестиційної програми ВАТ «Запоріжжяобленерго» і не перевищують її межі. Відповідач також зазначає, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» безпідставно задекларовано по рядку 09 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік вартість виконаних робіт з перевезення трансформатору по маршруту залізнична станція "Запоріжжя Велике" - ПС "Алюмінієва", монтаж трансформатору на ПС «Алюмінієва» на суму без ПДВ 312 770,96 грн. по коду інвестиційної програми 1281-113-030102, по якому передбачено виконання робіт з Модернізації силового трансформатору на ПС «Феросплавна-2».

Вислухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.

Співробітниками СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена документальна виїзна перевірка ВАТ «Запоріжжяобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо відображення по рядку 09 декларації з податку на прибуток підприємств суми прибутку, звільненого від оподаткування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 189/2800/00130926 від «22» жовтня 2013 р. (а.с.33-58 т.1).

Актом перевірки встановлено наступні порушення:

- п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 рокуна загальну суму 14 710 394,00 грн., в т.ч. по періодам :

- за 1 квартал 2012 року у сумі 1 738 480 грн.;

- за півріччя 2012 року у сумі 5 404 709 грн.;

- за 3 квартали 2012 року у сумі 8 124 952 грн.;

- за 2012 рік у сумі 14 710 394,00 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000202800 від 07.11.2013, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 36 775 985,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 14 710 394,00 грн., за штрафними санкціями - 22 065 591,00 грн. (а.с.89 т.1).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та звернувся зі скаргами на зазначене податкове повідомлення-рішення до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників та Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду яких оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишене без змін, а скарги ВАТ «Запоріжжяобленерго» - без задоволення.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стали висновки акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Як встановлено під час розгляду справи, позивач має ліцензію на постачання електричної енергії за регульованим тарифом від 23.08.2005 року АБ №177342 та на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами від 23.05.2005 року АБ №177341, які видані Національною комісією регулювання електроенергетики України, та відповідно є підприємством паливно-енергетичного комплексу (а.с.31 т.1).

Схвалення інвестиційних програм ліцензіата в 2012 році регламентувалось «Порядком подання, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії», затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.07.2007 р. № 1052. Пунктом 1.1 Постанови № 1052 встановлено, що дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарської діяльності, які отримали ліцензію Національної комісії регулювання електроенергетики України на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електромережами, передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та/або постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Пунктом 138.2. ст.138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.3. п.139.1. ст.139 ПК України не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг.

За звітний (податковий) період - 2012 рік, позивачем була подана відповідачу податкова декларація з податку на прибуток підприємства (з урахуванням уточнюючої податкової декларації за 2012 рік), в якій зазначений показник по коду рядка 09 ПЗ «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування» у сумі 77 566 699,00 грн. Цей показник (сума) до рядка 09 ПЗ податкової декларації перенесений із рядка 09 таблиці 1 додатку ПЗ до декларації та розрахований на підставі норми пункту 154.8 статті 154 Податкового кодексу України (а.с.143-145 т.1).

Судом встановлено, що зазначену суму (рядок 09 таблиці 1 додатку ПЗ до податкової декларації), на яку звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу, в межах фактичних витрат загальної річної суми, передбаченої інвестиційними програмами, схваленими органом, що здійснює державне регулювання у сфері електроенергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій позивач визначив шляхом складання всіх понесених з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року фактичних витрат, а саме:

- інвестиційна програма позивача на 2012 рік була схвалена Постановою НКРЕ України № 40 від 23.12.2011 р. (зі змінами, внесеними Постановою НКРЕ України № 1236 від 27.09.2012 р.) у сумі 228 584 тис. грн. (з урахуванням ПДВ), в тому числі розділ 1 «Технічний розвиток (переозброєння), модернізація та будівництво електричних мереж та обладнання» у сумі 176 260, 86 тис. грн. (з урахуванням ПДВ) (а.с. 29-30 т.1);

- по закінченню звітного періоду (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) ВАТ "Запоріжжяобленерго" до НКРЕ України надається звіт про виконання інвестиційної програми;

- до рядку 09 таблиці 1 додатку ПЗ до податкової декларації ВАТ "Запоріжжяобленерго" були віднесені виключно фактичні витрати на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж та обладнання, які одночасно відповідають наступним умовам: об'єкти електричних мереж включені до розділу 1 інвестиційної програми ВАТ "Запоріжжяобленерго" на 2012 р.;

- наявні належним чином оформлені первинні документи (акти), які є підтвердженням фактичного виконання робіт з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж, надання послуг згідно укладених з підрядними організаціями договорів;

- здійснена фактична оплата коштами виконаних робіт та наданих послуг.

Відповідно до звіту щодо виконання інвестиційної програми за 2012 р. виконано робіт (надано послуг) згідно відповідних актів на суму 110 334,54 тис. грн. (з ПДВ), фактично сплачено коштів на суму 142 144,20 тис. грн. (з ПДВ).

Перевіркою підтверджено (останній абзац на стор. 20 Акту перевірки) обсяги капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж ( згідно актів виконаних робіт за кодами інвестиційної програми №1200-11 та платіжних доручень на оплату), задекларованих по рядку 09 податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік ВАТ «Запоріжжяобленерго» на загальну суму 77 566 699,00 грн.

Оподаткування прибутку підприємств регулюється Розділом ІІІ ПК України. Згідно зі ст. 134 ПК України цього розділу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.56. п.14.1. cт. 14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Відповідно до пп.14.1.27.п.14.1. cт. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 30.1. ст. 30 ПК України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2).

Відповідно до п. 30.9. ст. 30 ПК України податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Згідно з п. 154.8 ст. 154 ПК України звільняється від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму: передбачених інвестиційними програмами, схваленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, електричних станцій, теплоелектроцентралей, магістральних газопроводів, газорозподільних мереж, підземних сховищ газу та встановлення лічильників газу населенню, у тому числі сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей.

Наведені норми ПК України свідчать, що звільненню від оподаткування згідно з п. 154.8 ст. 154 ПК України підлягає загальний прибуток платника податків - підприємства ПЕК (ВАТ "Запоріжжяобленерго"), визначений за нормами ПК України, в межах фактичних витрат, передбачених інвестиційною програмою на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж.

Відповідачем під час проведення перевірки не виявлено порушень позивачем податкового законодавства, в частині визначення за період 01.01.2012 року по 31.12.2012 року доходів, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства (код рядка 01 податкової декларації) та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування (код рядка 04 податкової декларації). За даними платника податків та даними перевірки доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування підтверджені у розмірі 5 500 520 928,00 грн., а витрати у розмірі 5 389 043 562,00 грн., відхилення відсутні (таблиці Акту перевірки, арк. 10). Крім того, перевіркою не встановлено відхилень між задекларованими позивачем сумами визначеного об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності (код рядка 07 податкової декларації) та сумою за даними перевірки - 111 477 366,00 грн. (таблиця Акту перевірки, арк. 11).

На стор. 13 Акту перевірки зазначено, що витрати, на які зменшується об'єкт оподаткування по рядку 09 декларації з податку на прибуток підприємств на підставі п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу України в податковому обліку враховуються згідно вимог пунктів 138.4., 138.5. ст.138 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4. ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.5. ст.138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Щодо позиції відповідача про ототожнення термінів «фактичні витрати на капітальні вкладення» за пунктом 154.8 статті 154 ПК України та терміну «витрати», який вживається в контексті інших норм ПК України (зокрема, п.п. 138.4., 138.5), та, відповідно, безпідставного звуження фактичних витрат до розміру витрат на будівництво, реконструкцію, модернізацію розподільчих (локальних) електричних мереж, в частині нарахованої амортизації за загальновстановленими правилами, згідно зі ст. 144 ПК України, та таких витрат, що відносяться до складу податкових витрат у межах 10 % ліміту, згідно п. 146.12 ПК України, суд не може погодитись з ними, з огляду на наступне.

Податковим кодексом України термін «капітальні вкладення» не визначений, проте відповідно до п.4 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за N 288/4509 (далі - П(С) БО 7), «капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи - витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством».

Таким чином, поняття «капітальних вкладень», визначених пунктом 154.8 статті 154 ПК України - це капітальні інвестиції, визначені в П(С) БО 7 та спрямовані на створення нових, реконструкцію, модернізацію існуючих основних засобів.

Розмір фактичних витрат на капітальні вкладення слід визначати з вартості фактично виконаних робіт на визначену дату, або кількість ресурсу, яка фактично використана до встановленого терміну.

Звільнення від оподаткування прибутку в межах фактичних витрат передбачено п. 154.8 ст. 154 ПК України, та визначає межу фактичних витрат, що не повинна перевищувати загальну річну суму інвестиційної програми.

Для цілей оподаткування податком на прибуток за п. 152.9 ст. 152 ПК України використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Отже, розмір фактичних витрат на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж та обладнання визначається наростаючим підсумком за рік, а не поквартально, незалежно від встановлених інвестиційною програмою періодів.

Згідно з п. 139.1.5 статті 139 ПКУ не включаються до складу витрат витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів , які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 … цього Кодексу.

Відповідно до п.144.1. ст. 144 ПК України амортизації, зокрема, підлягають:

- витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

- витрати на самостійне виготовлення (створення) основних засобів, нематеріальних активів, вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні (створенні) основних засобів та нематеріальних активів;

- витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року.

Відповідно до п.146.11. ст. 146 ПК України первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція), що приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єктів у сумі, що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного податкового року з віднесенням суми поліпшення на об'єкт основного засобу, щодо якого здійснюється ремонт та поліпшення.

Відповідно до п.146.12. ст. 146 ПК України сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.

Пунктом 144.2 ст. 144 ПК України зазначено, що не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на утримання основних засобів, що знаходяться на консервації, ліквідацію основних засобів, придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку, витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм.

Відповідно до п. 144.3 ст. 144 ПК України не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування, витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів, витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування, витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів, вартість гудвілу, витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Відповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється.

Пунктом 14.1.3 ст. 14 ПК України визначено поняття амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Амортизаційні відрахування відображають реальне знецінення основного капіталу в процесі виробництва та надання послуг і відносяться на витрати діяльності суб'єктів господарювання. Процес амортизації сам по собі не призначений для того, щоб надавати грошові кошти для заміни активів.

Цієї мети позивач досягнув за рахунок податкової пільги, передбаченої законодавством для підприємств паливно-енергетичного комплексу, тобто для підприємства джерелом капітальних вкладень з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж є надходження за рахунок звільнення від оподаткування прибутку підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, передбачених інвестиційними програмами на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) електричних мереж, що не перевищують загальну річну суму, що передбачено законодавством.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що Податковий кодекс України не містить будь-яких обмежень та виключень щодо відображення у податковому обліку в складі основних засобів або амортизації та ремонтів об'єктів, що збудовані за інвестиційними програмами та включені платником податку до податкової пільги за ст. 154.8 ПК України.

В податковому обліку витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію розподільчих (локальних) електричних мереж, здійснених у рамках п. 154.8 ст. 154 ПК України, підлягають амортизації за загальновстановленими правилами згідно зі ст. 144 ПК України.

Витрати на реконструкцію, модернізацію розподільчих (локальних) електричних мереж, здійснених у рамках п. 154.8 ст. 154 ПК України відносяться до складу податкових витрат у межах 10 % ліміту, згідно п. 146.12 ПК України, а у сумі перевищення ліміту - на збільшення вартості основних засобів, що підлягають амортизації, згідно п. 146.11 ст. 146 ПК України.

Вартість збудованих (реконструйованих, модернізованих) об'єктів розподільчих (локальних) електричних мереж, у рамках п. 154.8 ст. 154 ПК України включається до складу сукупної вартості усіх груп основних засобів, що підлягають амортизації з метою розрахунку 10 % ліміту, згідно ст. 146 ПК України.

Таким чином, звільнивши від оподаткування прибуток підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж…, законодавець фактично відокремив поняття «фактичні витрати на капітальні вкладення» (п.154.8 ПКУ) від поняття витрат, які визначені ст. 138 ПКУ «Склад витрат та порядок їх визнання».

Суд погоджується також з позицією позивача стосовно того, що термін «фактичні витрати на капітальні вкладення» використовується законодавцем виключно для мети застосування податкової пільги передбаченої п.154.8. ст.154 ПК України, при цьому сума на яку звільняється від оподаткування прибуток підприємств обмежена виключно загальною річною сумою інвестиційної програмами, а ні розміром витрат на будівництво, реконструкцію, модернізацію розподільчих (локальних) електричних мереж, що підлягають амортизації за загальновстановленими правилами, згідно зі ст. 144 ПК України та витрат, що відносяться до складу податкових витрат у межах 10 % ліміту, згідно п. 146.12 ПК України; в іншому випадку законодавець мав би застосувати термін «витрати» або зазначити конкретні витрати за статтями 138-143 ПК України. Пункт 154.8. ст.154 ПК України є спеціальною нормою, яка визначає умови використання податкової пільги, а інші норми ПК України, в яких вживається термін «витрати» (пп. 14.1.27. ст. 14, пп. 138.4., 138.5. ст.138, п.144.1. ст.144, пп. 146.11., 146.12. ст. 146) є загальними нормами по формуванню (визначенню) об'єкта оподаткування.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на наявність висновків податкової консультації відповідача з питань практичного використання п.154.8. ст. 154 ПК України № 1914/10/31-013 від 15.03.2012 року, яка серед іншого, містить наступні роз'яснення: «…звільнення прибутку підприємств паливно-енергетичного комплексу передбачено в межах фактичних витрат, під якими слід розуміти витрати не лише підтверджені первинними документами, але і фактично профінансовані платником податків в межах інвестиційних програм і проектів, а також цільове фінансування видатків, пов'язаних із відновленням, реконструкцією, модернізацією та будівництвом відповідних об'єктів.»,«…величина прибутку, що звільняється від оподаткування на підставі п. 154.8 ст. 154 Податкового кодексу протягом відповідних податкових періодів звітного року обмежена загальною сумою витрат, передбачених відповідною інвестиційною програмою на такий рік на капітальні вкладення та повернення цільових кредитів. При цьому, такі витрати повинні бути фактично профінансовані, використані на зазначені цілі та підтверджені відповідними первинними документами …» (а.с.130-131 т.1).

Також в матеріалах справи наявна постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. у справі № 0870/3799/12, яка набрала законної сили в якій фактично роз'яснено, яким чином слід розуміти податкову консультацію №1914/10/31-013 від 15.03.2012 р. з питання практичного використання п. 154.8. ст. 154 ПКУ, надану ВАТ«Запоріжжяобленерго» відповідачем.

Судом також досліджено інші податкові консультації відповідача з питань практичного використання п. 154.8. ст. 154 ПК України, які були надані позивачеві.

В податковій консультації №11248/10/31-013 від 29.12.2011 р. міститься, зокрема, наступний висновок «в податковому обліку платника податку амортизації підлягають витрати на самостійне виготовлення та проведення реконструкції та модернізації матеріальних активів, які відповідають визначенню основних фондів та використовуються платником податку у власній господарській діяльності. При цьому будь-яких виключень, пов'язаних із тим, що прибуток платника податку звільняється від оподаткування на підставі норм п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України, не передбачено» (а.с.133-134 т.1).

В податковій консультації № 2840/10/06-010/4 від 29.04.2013 р. викладений наступний висновок: «Враховуючи, що п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України не містить будь-яких обмежень відносно звільнення від оподаткування прибутку підприємств паливно-енергетичного комплексу в межах фактичних витрат, що не перевищують загальну річну суму витрат, передбачену інвестиційними програмами, підприємство має право на включення до складу витрат сум витрат, що пов'язані з ремонтом та поліпшенням об'єктів відповідних основних засобів, у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного року, відповідно до вимог діючого законодавства» (а.с.136-137 т. 1).

В податковій консультації № 3102/10/06-010/4 від 16.05.2013 р. викладений наступний висновок: «Підставою для підтвердження фактичних витрат, понесених в рамках інвестиційної програми на капітальні вкладення, у тому числі по будівництву (реконструкції, модернізації) розподільчих (локальних) електричних мереж є первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України (акти виконаних робіт, банківські виписки тощо) (а.с.140-142 т.1).

Отже, з огляду на дії Податкового кодексу прибуток підприємств ПЕК (суб'єктів господарської діяльності, які отримали ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та/або постачання електричної енергії за регульованим тарифом) звільняється від оподаткування податком на прибуток лише у межах здійснених фактичних витрат (профінансованих та підтверджених відповідними документами), які не перевищують загальну річну суму, передбачених схваленими інвестиційними програмами на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) розподільчих (локальних) електричних мереж ».

Склад та розмір «фактичних витрат на капітальні вкладення», про які йдеться в п.154.8. ст.154 ПК України, мають підтверджуватись (визначатись) двома подіями - перерахуванням коштів та виконанням робіт по капітальним вкладенням, що підтверджено відповідними первинними документами (зокрема, актами приймання виконаних будівельних робіт).

Відповідно до п.152.11. ст.152 ПК України платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу.

Проте, згідно із останнім абз. цього пункту статті 152 ПК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) його положення не поширюється на платників податку, визначених пунктами 154.8 і 154.9 статті 154 цього Кодексу.

Отже, при практичному використанні свого права на податкову пільгу, яка передбачена п.154.8. ст.154 Податкового кодексу України, позивач діяв у відповідності до письмових податкових консультацій, наданих йому Відповідачем.

Що стосується відображення позивачем по рядку 09 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік вартості робіт з перевезення трансформатору по маршруту залізнична станція «Запоріжжя Велике» - ПС «Алюмінієва», монтажу трансформатору на ПС «Алюмінієва» на суму без ПДВ 312 770,96 грн. по коду інвестиційної програми 1281-113-030102, по якому передбачено виконання робіт з Модернізації силового трансформатору на ПС "Феросплавна-2, суд зазначає наступне.

В Акті перевірки (стор.23-25) зазначено, що Інвестиційною програмою ВАТ «Запоріжжяобленерго» на 2012 рік (Таблиця 6, код 1.1.4. пункт 10 - стор.24) була передбачена модернізація силового трансформатора на ПС «Феросплавна-2» Тр №2 в ІІІ кварталі 2012 р. з вартістю робіт 375,325 тис.грн. (з ПДВ).

Фактично ж по рядку 09 Таблиці 1 додатку ПЗ до податкової декларації з податку на прибуток ВАТ «Запоріжжяобленерго» за півріччя 2012 року було відображено суму витрат на поліпшення (модернізацію) трансформатору на ПС «Алюмінієва» у розмірі 312 770,96 грн. (сума 375,325 тис.грн. без ПДВ), які не були передбачені Інвестиційною програмою на 2012 рік, внаслідок чого ВАТ «Запоріжжяобленерго» було допущено порушення п.154.8. ст.154 ПКУ.

Суд не погоджується із зазначеним висновком відповідача виходячи з наступного.

Зміст поліпшень (модернізації) ПС «Алюмінієва» полягали в перевезенні трансформатору по маршруту залізнична станція «Запоріжжя Велике» - ПС «Алюмінієва» та модернізації та монтажу трансформатору та ПС «Алюмінієва».

Зазначені роботи були виконані ПАТ «Запоріжтрансформатор» (Підрядник) на підставі укладеного з позивачем (Замовник) договору № РZ 001009 від 11.01.2011 р. (відповідно до додаткової угоди № 1 від 10.11.2011 р. до договору та додатку № 3 до договору).

В Акті перевірки не заперечується, що роботи за вказаним договором були фактично повністю виконані ПАТ «Запоріжтрансформатор» в ІІ кварталі 2012 р. та повністю сплачені позивачем грошовими коштами, що підтверджується відповідними первинними документами, а саме: актом прийому-передачі виконаних робіт № 2 від 30.05.2012 р.; актом прийняття-здачі модернізованих об'єктів від 30.05.2012 р.; платіжним дорученням № 13771 від 31.07.2012 р.

Відповідно до «Порядку подання, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії», затвердженого Постановою НКРЕ від 26.07.2007 р. № 1052 (із змінами та доповненнями), який був чинним до 25.01.2013 р., позивачем був поданий до НКРЕ звіт про виконання Інвестиційної програми на 2012 р. В зазначеному звіті були вказані саме роботи з поліпшення (модернізації) ПС «Алюмінієва».

Відповідно до п.4.1. «Порядку подання, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії», затвердженого Постановою НКРЕ від 26.07.2007 р. № 1052, ліцензіат зобов'язаний виконувати інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів закупівель обсягів робіт та обсягів фінансування, передбачених джерелами фінансування інвестиційної програми.

З 25 січня 2013 року набрав чинності «Порядок формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії», затверджений Постановою НКРЕ від 13.12.2012 р. № 1627 (далі - Порядок).

Відповідно до п.5.4. Порядку контроль за виконанням ліцензіатом інвестиційної програми здійснюється шляхом аналізу відповідним структурним підрозділом апарату НКРЕ та територіальним підрозділом НКРЕ у відповідному регіоні звітів щодо виконання інвестиційної програми та актів планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіата НКРЕ.

В 2013 році НКРЕ було проведено планову перевірку дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, результати якої було оформлено актом від 19 квітня 2013 року № 6 (а.с.155-168 т.1).

Зазначеною перевіркою, предметом якої, серед інших питань, було виконання Інвестиційної програми ВАТ «Запоріжжяобленерго» на 2012 рік, не встановлено жодних порушень в частині здійснення ліцензіатом вищезазначеного поліпшення (модернізації) трансформатора на ПС «Алюмінієва», що випливає зі змісту акту перевірки.

Отже, позивачем не було допущено порушень щодо виконання Інвестиційної програми на 2012 р. в частині заміни модернізації трансформатора на ПС «Феросплавна-2» на модернізацію трансформатора на ПС «Алюмінієва», так як зміст роботи (модернізація того самого трансформатора заводський номер 142007, про що вказано в додатку 1.18. до Інвестиційної програми - стор.102) та вартість робіт відповідали Інвестиційній програмі.

Неправомірність збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за наслідками перевірки, про що зазначено вище, обумовлює відсутність правових підстав для застосування штрафних санкцій згідно статті 123 Податкового кодексу України.

Що стосується змісту та розміру нарахованих штрафних санкцій, зазначених в розрахунку (додатку) до податкового повідомлення-рішення № 0000202800 від 07.11.2013 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.123.1. ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В розрахунку штрафних санкцій зазначено, що санкції застосовані згідно п.123.1. ст.123 ПКУ в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання в зв'язку з тим, що вперше контролюючим органом було визначено суму податкових зобов'язань з податку на прибуток за результатами акту перевірки ВАТ «Запоріжжяобленерго» № 316/28-0/00130926 від 27.08.2012 р.

На підставі акту перевірки від 27.08.2012 р. Відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000900028 від 12.09.2012 р. на загальну суму 1 000 338,25 грн. (збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, в т.ч. за основним платежем - 845 049,00 грн., за штрафними санкціями - 155289,25 грн.).

Проте, при цьому відповідачем не була врахована та обставина, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2012 р. у справі № 0870/9574/12 податкове повідомлення-рішення №0000900028 від 12.09.2012 р. було визнане протиправним та скасовано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 р. апеляційна скарга СДПІ була залишена без задоволення, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 12.12.2012 р. у справі № 0870/9574/12 - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до п.п.60.1.4. п.60.1. ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.60.5. ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0000900028 від 12.09.2012 р. вважається відкликаним з 22.10.2013 р., в зв'язку з чим відповідач був позбавлений правових підстав для застосування штрафної санкції в розмірі 50 % в зв'язку з повторністю визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Відповідно до п.123.2. ст.123 Податкового кодексу України використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

В розрахунку штрафних санкцій зазначено, що санкції застосовані згідно п.123.2. ст.123 ПКУ в розмірі 100 % суми нарахованого податкового зобов'язання.

Суд вважає, що відповідачем застосовані штрафні санкцій внаслідок помилкового тлумачення диспозиції п.123.2. ст.123 ПКУ, згідно з якою штрафні санкцій підлягають застосуванню лише у випадку використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.

Отже, обов'язковою умовою для застосування штрафних санкцій згідно п.123.2. ст.123 ПКУ є фактичне використання сум, що не сплачені до бюджету, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання пільги.

Пунктом 154.6. ст.154 ПКУ передбачено застосування ставки 0 відсотків для платників податку на прибуток, які відповідають певним критеріям.

Пунктом 152.11. ст.152 ПК України передбачено, що платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткуванням цим податком, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу.

Норми пункту 152.11. для платників податку, визначених пунктом 154.6. статті 154 цього Кодексу, застосовуються з урахуванням наступного:

- суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, спрямовуються на переоснащення матеріально-технічної бази, на повернення кредитів, використаних на вказані цілі, і сплату процентів за ними та/або поповнення власних обігових коштів;

- суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, здійснених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат.

У разі якщо суми коштів, що не перераховані до бюджету при застосуванні ставки податку нуль відсотків, використані не за цільовим призначенням, такі кошти зараховуються до бюджету в першому кварталі наступного звітного року.

Проте, відповідно до останнього абзацу цього пункту статті 152 ПК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) його положення не поширюється на платників податку, визначених пунктами 154.8 і 154.9 статті 154 цього Кодексу.

Крім цього, в Податковому кодексі України про цільове використання сум коштів, вивільнених внаслідок використання податкових пільг, йдеться в пунктах 15-21 підрозділу 4 розділу ХХ, якими регламентується звільнення від оподаткування прибутку певних категорій суб'єктів господарювання.

Так, відповідно до приписів пункту 21 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України пункти 15-19 цього підрозділу застосовуються, зокрема, з урахуванням такого :

- суми вивільнених коштів (суми податку, які внаслідок застосування пунктів 15-19 цього підрозділу не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) спрямовуються таким платником на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів (у тому числі отриманих до дня набрання чинності цим Кодексом), використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними;

- зазначені напрями використання коштів мають бути пов'язані з діяльністю платника податку, прибуток (дохід) від якої звільняється від оподаткування;

- з метою оподаткування суми вивільнених коштів визнаються доходами одночасно з визнанням витрат, понесених за рахунок цих коштів, у розмірі таких витрат;

- порядок цільового використання сум вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

- у разі невикористання на зазначені в цьому пункті цілі сум вивільнених коштів протягом 1095 днів з дати закінчення періоду, за результатами якого платник податку залишив такі кошти у своєму розпорядженні, платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання з цього податку за результатами податкового періоду, в якому спливає граничний термін використання сум вивільнених коштів, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.

«Порядок використання коштів, вивільнених від оподаткування у зв'язку з наданням відповідно до пунктів 15, 17-19 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пільг з податку на прибуток підприємств» був затверджений Постановою КМУ № 299 від 28.02.2011 р.

Відповідно до пп. 3,4 цього Порядку:

- вивільнені кошти з метою ведення обліку і оподаткування відображаються в бухгалтерському обліку в установленому порядку на окремому субрахунку рахунку "Цільове фінансування і цільові надходження";

- платник податку за результатами кожного звітного (податкового) періоду:

складає звіт про використання вивільнених коштів за формою, затвердженою Мінфіном;

подає зазначений звіт відповідному органові державної податкової служби разом з декларацією з податку на прибуток підприємств.

Форма «Звіту про використання платниками податку на прибуток підприємств вивільнених коштів» затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. N 1685, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 р. за N 1529/20267.

Разом з тим, зміст податкової пільги, передбаченої п.154.8. ст.154 ПКУ, не передбачає цільового використання/спрямування вивільнених коштів, а полягає в зменшенні об'єкта оподаткування (прибутку) на суму фактичних витрат, яке здійснюється до нарахування податку на прибуток та призводить до зменшення самої суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Отже, вимоги Постанови КМУ № 299 від 28.02.2011 р. не розповсюджуються на позивача при використанні останнім пільги, передбаченої п.154.8. ст.154 ПКУ, в зв'язку з чим позивач не звітував перед податковим органом щодо цільового використання вивільнених коштів.

Проте, на ВАТ «Запоріжжяобленерго» розповсюджується дія Постанови КМУ від 27 грудня 2010 р. № 1233, якою був затверджений «Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг» (далі - Порядок). Додатком до Порядку є форма «Звіту про суми податкових пільг» (далі - Звіт).

Відповідно до вимог пункту 3 Порядку позивач подавав відповідачеві звіти за три, шість, дев'ять і дванадцять календарних місяців 2012 року. Серед інших пільг, передбачених чинним законодавством України, в цих звітах позивачем було підтверджено застосування податкової пільги згідно п.154.8. ст.154 ПКУ (код пільги згідно з довідником: 11020268; найменування: звільняється від оподаткування прибуток підприємств енергетичної галузі в межах витрат, передбачених інвестиційними програмами, схваленими НКРЕ України, на капітальні вкладення з будівництва (реконструкції, модернізації) міждержавних, магістральних та розподільчих (локальних) електричних мереж, та/або сум, спрямованих на повернення кредитів, які використані для фінансування вищезазначених цілей). В звіті позивача за дванадцять календарних місяців 2012 року суму цієї податкової пільги було визначено у розмірі 16 289 007,00 грн. із розрахунку 77 566 699,00 грн. (сума фактичних витрат) х 21% (ставка податку).

Відповідно до пункту 4 Порядку у звіті, зокрема, зазначається: у підграфах "усього" та "у тому числі з державного бюджету" графи "Сума податкових пільг, що використана за цільовим призначенням" - обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Як випливає зі змісту поданих відповідачеві звітів, зокрема звіту за дванадцять календарних місяців 2012 року, ВАТ «Запоріжжяобленерго» не заповнювало підграфи 9 та 10 щодо пільги 11020268 в зв'язку з тим, що п.154.8. ст.154 ПКУ не передбачає акумуляції грошових коштів, вивільнених від оподаткування, на окремих рахунках з подальшим використанням за цільовим призначенням.

Отже, відповідач був позбавлений правових підстав для застосування штрафної санкції в розмірі 100 % згідно з п.123.2. ст.123 ПКУ за використання сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а отже оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати винесений Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкове повідомлення - рішення від 07.11.2013 року №0000202800.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Шара