Ухвала суду № 41728264, 04.12.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16

тел. 235-24-26

______________________________

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті позовної заяви

"04" грудня 2014 р. Справа № 911/5185/14

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Таундевелопменткомпані» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, буд. 10, код ЄДРПОУ 37142357)

до відповідача відділу Державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції у Київської області (09000, Київська обл., , м. Сквира, вул. Щорса 3)

про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Таундевелопменткомпані» звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 03.12.2014р. до відповідача – відділу Державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції у Київській області, в якому просить скасувати арешт та заборону відчуження, накладені постановою державного виконавця від 05.11.2012р. на земельну ділянку на території Щасливської сільської ради кадастровий номер 3220888000:03:006:0058, а також зобов’язати відповідача здійснити дії по скасуванню арешту та заборони відчуження даної земельної ділянки.

Позивач твердить, що вказана земельна ділянка належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.06.2010р., укладеного з продавцем – ТОВ «Євробудком», а відтак накладення арешту на вказану земельну ділянку ВДВС Сквирського РУЮ в Київській області в межах виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ТОВ «Євробудком» на користь ТОВ «Сіті-Стейт» на виконання рішення господарського суду Київської області у справі № 21/208-10 є незаконним та порушує право позивача на розпорядження своєю власністю.

Приписами пункту 1 частини першої ст. 62 ГПК України встановлено, що суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

З огляду на приписи частини третьої ст. 22 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності, та на вимоги статей 1, 41, 12 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер. У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір – господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб’єкта господарювання; наявність між сторонами, по – перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і по – друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (пункти 2, 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам”).

По-перше, між позивачем та відповідачем відсутні будь-які господарські відносини та відсутній будь-який спір про право розпорядження спірною земельною ділянкою.

Негаторний позов – це позов власника, спрямований на захист його права власності від таких порушень, які не пов'язані з позбавленням власника володіння річчю, але перешкоджають йому реалізовувати своє право. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав (користування, розпорядження) і відшкодовування завданих порушенням збитків. Позивач, хоча й визначив свій позов як негаторний, однак, в позовній заяві не навів жодних обставин та доказів на їх підтвердження, що відділ ДВС Сквирського РУЮ в Київській області перешкоджає позивачу розпоряджатися належною йому земельною ділянкою. Позивачем не наведено жодних обставин та доказів на їх підтвердження, що між позивачем та відповідачем існує спір про право розпорядження земельною ділянкою, який може бути вирішено в порядку господарського судочинства.

Всі вимоги позивача стосуються виключно адміністративних владних повноважень відповідача, як органу, на який законом покладено повноваження з виконання судових рішень. Так, частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Статтею 1 даного Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За таких обставин спір у справі не носить господарсько-правового характеру і вирішення його не належить до компетенції господарського суду.

Разом із тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про знаття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Згідно позиції Вищого господарського суду України, викладеній у пункті 5 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.

За таких обставин, господарський суд відмовляє товариству з обмеженою відповідальністю «Таундевелопменткомпані» у прийнятті позовної заяви як такої, що не підлягає розгляду в господарських судах України.

Судовий збір в сумі 1218,00 грн., сплачений позивачем за платіжним дорученням від 27.11.2014р. № 1200, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 3 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», пунктом 1 частини першої ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті позовної заяви та повернути товариству обмеженою відповідальністю «Таундевелопменткомпані» позовну заяву від 03.12.2014р. до відділу Державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції у Київській області про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження майном разом з доданими до неї матеріалами (всього на 25 аркушах, в тому числі оригінали: фіскального чеку «Укрпошта» від 03.12.2014р. № 0516, опису вкладення в лист від 03.12.2014р., платіжного доручення від 27.11.2014р. № 1200, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців № 19703911, довіреності від 17.11.2014р.).

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Таундевелопменткомпані» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд 11, офіс 206, ідентифікаційний код 37142357) з державного бюджету України судовий збір в сумі 1218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень нуль копійок), сплачений платіжним дорученням від 27.11.2014р. № 1200 (#21607966).

Ухвала господарського суду від 04.12.2014р. у справі № 911/5185/14 набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя О.В. Конюх