Рішення № 41728235, 03.12.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р. Справа № 902/1541/14

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Говор Д.І. - за договором;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом:фермерського господарства "РІА" (в подальшому - ФГ «РІА»)

до:товариства з обмеженою відповідальністю "Яблуневий Дар" в особі Вінницької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (в подальшому - ТОВ «Яблуневий Дар»)

про стягнення 187 191,92грн.,-

ВСТАНОВИВ :

ФГ "РІА" 29.10.2014р. звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ "Яблуневий Дар" про стягнення 150 210,64грн. боргу за договором купівлі-продажу №60/SR/2013 від 04.11.2013р., 6623,21грн. - 3% річних, 30358,07грн. - інфляційнх нарахувань.

Позов обгрунтовано наступним. Між ФГ "РІА" (продавець) та Вінницькою філією ТОВ "Яблуневий Дар" (покупець) 04.11.2013р. був укладений договір купівлі-продажу №60/SR/2013 від 04.11.2013р.. На виконання умов договору продавець поставив покупцю товар на суму 320 210,64грн.. Покупець за отриманий товар розрахувався частково в сумі 170 000,00грн.. З урахуванням наведеного, борг становить 150 210,64грн.. Неналежне виконання умов договору стало підставою для нарахування та стягнення з відповідача, крім основного боргу, 6623,21грн. - 3% річних за період з 06.11.2013р. по 28.10.2014р. та інфляційних нарахувань в сумі 30 358,07грн. за період з грудня 2013р. по вересень 2014р., включно. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 30.10.2014р. порушено провадження у справі №902/1541/14 та призначено до розгляду в засіданні на 03.12.2014р..

12.11.2014р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, а саме інфляційних нарахувань до суми 33963,13грн. за період з грудня 2013р. по жовтень 2014р.(а.с.43).

02.12.2014р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому окрім іншого, зазначено наступне. З платіжних доручень, долучених позивачем до позовної заяви, вбачається, що оплата відповідачем здійснювалась на підставі рахунку на оплату №б/н, виставленого позивачем 20.11.2013р.. Таким чином, є підстави вважати, що обов'язок виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем виник після виставлення позивачем вказаного вище рахунку на оплату, тобто після 20.11.2013р.. У зв'язку з із невірним визначенням позивачем моменту виникнення у відповідача обов'язку з оплати отриманого товару, позивачем також невірно було визначено період прострочення і відповідно суми нарахованих 3% річних та інфляційних втрат (а.с.50-51).

03.12.2014р. від представника позивача через канцелярію суду надійшла заява про включення до складу судових витрат крім судового збору, 2000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката (а.с.61), а в судовому засіданні письмові пояснення, в яких заперечується факт виставлення позивачем рахунків на оплату товару від 20.11.2013р. за договором купівлі-продажу №60/SR/2013 від 04.11.2013рн. Посилання на "рахунок" в призначенні платежу в платіжних дорученнях, доданих до матеріалів справи, є особистою ініціативою відповідача (а.с. 63).

В судовому засіданні 03.12.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі за підстав та за обставин, вказаних в позові з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується відмітками в повідомленні про вручення поштового відправлення вх.№7673 від 06.11.2014р. (а.с. 36) вх. № 7718 від 07.11.2014р. (а.с. 37).

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист . З огляду на вказане вище, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника відповідача та за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Крім того суд враховує, що відповідно до змісту п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

04.11.2013р. між ФГ "РІА" (продавець) та Вінницькою філією ТОВ "Яблуневий Дар" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №60/SR/2013 від 04.11.2013р.. Договором передбачено наступне: продавець зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську плодоовочеву продукцію, у кількості погодженій сторонами, а покупець - прийняти та оплатити її (п.1.1.); асортимент, якість, кількість та ціна кожної партії товару визначається сторонами у видаткових накладних на кожну партію товару (п.2.1.); ціна кожної партії товару визначається у накладних (п.2.2.); загальна сума договору складається з вартості всіх партій товару, поставлених по даному договору (п.2.3.); оплата за товар здійснюється після поставки товару, або передоплатою (п.4.1.); у випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність визначену цим договором та (або встановлену) чинним законодавством України (п.5.1.); цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013р. (п.8.1.) (а.с.10).

На виконання умов договору ФГ "РІА" поставило Вінницькій філії ТОВ "Яблуневий Дар" товар на суму 320 210,64грн., що стверджується накладними: №43 від 05.11.2013р. на суму 42 142,32грн., №45 від 07.11.2013р. на суму 47 151,20грн., №47 від 08.11.2013р. на суму 48 255,52грн., №48 від 09.11.2013р. на суму 48 466,32грн., №49 від 09.11.2013р. на суму 39 624,96грн., №50 від 10.11.2013р. на суму 45 885,04грн., №51 від 11.11.2013р. на суму 48 685,28грн.. Накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками(а.с.11-17).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 170 000,00грн., що стверджується платіжними дорученнями: № 243 від 06.02.2014р. на суму 25 000,00грн. - кошти одержані банком 06.02.2014р., № 374 від 28.02.2014р. на суму 50 000,00грн. - кошти одержані банком 04.03.2014р., № 708 від 12.03.2014р. на суму 50 000,00грн. - кошти одержані банком 12.03.2014р., №1727 від 18.08.2014р. на суму 20 000,00грн. - кошти одержані банком 18.08.2014р., №2364 від 11.09.2014р. на суму 25 000,00грн. - кошти одержані банком 11.09.2014р.. Відповідач в усіх платіжних дорученнях вказав про проведення оплати за яблука згідно рахунку б/н від 20.11.2013р. (а.с.18-22).

З метою досудового врегулювання спору ФГ "РІА" підготовлені претензії відповідачу за вих.№16 від 03.03.2014р. та вих. № 59 від 20.05.2014р. з вимогою в строк сплатити заборгованості за договором №60/SR/2013 від 04.11.2013р. (а.с.29).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків, обопільно підписаного сторонами, станом на 20.05.2014р. заборгованість ТОВ "Яблуневий Дар" перед ФГ "РІА" становить 195 210,64грн. (а.с.30).

Положенням про Вінницьку філію ТОВ "Яблуневий Дар", затвердженим протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Яблуневий Дар" від 22.11.2011р., передбачено, що філія не є юридичною особою (п.1.3), але має право за погодженням з виконавчим директором товариства укладати з юридичними та фізичними особами України угоди, у тому числі купівлі-продажу, подавати від імені товариства позови, користуватися всіма процесуальними правами відповідної сторони процесу позивача, відповідача, третьої особи (п.3.1.) (а.с.52-59).

Згідно наданого позивачем письмового розрахунку (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) з відповідача належить стягнути борг в сумі 150 210,64грн., 3% річних в сумі 6 623,21грн. за період з 06.11.2013р. по 28.10.2014р., інфляційні нарахування в сумі 33 963,13грн. за період з 01.12.2013р. по 28.10.2014р. (а. с. 23-24, 43)

Як випливає з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини, які випливають з договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 655ч.1 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.11.2014р. між ФГ "РІА" (продавець) та Вінницькою філією ТОВ "Яблуневий Дар" (покупець), яка діяла в межах повноважень закріплених в Положенні, був укладений договір купівлі-продажу №60/SR/2013. На виконання умов договору продавець поставив покупцю товар на суму 320 210,64грн.. Покупець за отриманий товар розрахувався частково в сумі 170 000,00грн.. З урахуванням наведеного, борг Вінницької філії ТОВ "Яблуневий Дар" становить 152 210,64грн..

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в розмірі 152 210,64грн. підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджується наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме договором купівлі-продажу, накладними, платіжними дорученнями, актами звірки взаємних розрахунків, іншими документами наявними в справі.

Оскільки відповідач з урахуванням вимог ст.692 ЦК не провів розрахунок за товар безпосередньо після його отримання, то він відповідно до вимог ст. 612 ЦК є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, а тому наявні підстави для задоволення на підставі ст.625 ч.2 ЦК України, вимог про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 33 963,13грн. за період з 01.12.2013р. по 28.10.2014р. та 3% річних.

Разом з тим, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 6623,21грн. за період з 06.11.2013р. по 28.10.2014р. підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Позивачем проводилися нарахування 3% річних на день фактичної сплати суми заборгованості, хоча цей день не повинен включатися до розрахунку, на що звернув увагу судів Вищий господарський суд України у п.1.9 постанови пленуму від 17 грудня 2013 року N14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"

Також при проведенні розрахунку 3% річних суд враховує зміст пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відповідно до якого моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора на що також звернуто увагу Вищим господарським судом України у п.1.4 постанови пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97) розмір 3% річних за період з 06.11.2013р. по 28.10.2014р. становить 6 611,29грн., а не 6623,21грн, як зазначив позивач, а саме: з суми боргу 42142.32грн. за період з 06.11.2013р. по 07.11.2013р. нараховано 3% річних в сумі 6,93грн., з суми боргу 89293.52грн. за період з 08.11.2013р. по 08.11.2013р. нараховано 3% річних в сумі 7.34грн., з суми боргу 137549.04грн. за період з 09.11.2013р. по 09.11.2013р. нараховано 3% річних в сумі 11,31грн., з суми боргу 225640.32грн. за період з 10.11.2013 по 10.11.2013р. нараховано 3% річних в сумі 18,55грн., з суми боргу 271525.36грн. за період з 11.11.2013р. по 11.11.2013р. нараховано 3% річних в сумі 22,32грн., з суми боргу 320210.64грн. за період з 12.11.2013р. по 05.02.2014р. нараховано 3% річних в сумі 2263.41грн., з суми боргу 295210.64грн. за період з 06.02.2014р. по 03.03.2014р. нараховано 3% річних в сумі 630.86грн., з суми боргу 245210.64грн. за період з 04.03.2014р. по 11.03.2014р. нараховано 3% річних в сумі 161.23грн., з суми боргу 195210.64грн. за період з 12.03.2014р. по 17.08.2014р. нараховано 3% річних в сумі 2551.11грн., з суми боргу 175210.64грн. за період з 18.08.2014р. по 10.09.2014р. нараховано 3% річних в сумі 345.62грн., з суми боргу 150210.64грн. за період з 11.09.2014р. по 28.10.2014р. нараховано 3% річних в сумі 592.61грн.. Таким чином наявні підстави для відмови в задоволенні позову в цій частині в сумі 11,92 грн. (6623,21 - 6611,29 = 11,92).

Заперечення позову відповідачем в частині невірного визначення періоду нарахування суми 3% річних та інфляційних нарахувань суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється після поставки товару, або передоплатою. Договір не містить будь яких положень про проведення оплати за отриманий товар на підставі рахунку, виставленого продавцем. Як вбачається з письмових пояснень представника позивача наданих суду після ознайомлення з відзивом на позов, позивачем рахунок на оплату б/н від 20.11.2013р. не виставлявся. З урахуванням положень ст.530ч.2, ст.692ч.1 ЦК та роз"яснень Вищого господарського суду України , викладених в п.1.7. постанови пленуму №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" відповідач мав розрахуватись за товар безпосередньо після його прийняття, а період прострочення починається з наступного дня після передачі товару за накладними.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу витрат на оплату послуг адвоката суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено наступне: адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги;2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ст.26); порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30ч.2).

Роз"яснючи питання відшкодування судових витрат Вищий господарський суд України у постанові пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" акцентував увагу на наступному. Витрати позивачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013 (п.6.3.).

Правомірність вимоги позивача про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката в сумі 2000,00 грн. підтверджуються: договором про надання правової допомоги від 18.07.2014р.(а.с.41); свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №825 на ім"я Говор Д.І. (а.с.42); прибутковим касовим ордером №5 від 28.10.2014р. про сплату 2000,00грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру №5 від 28.10.2014р. на суму 2000грн. (а.с.62).

Крім того, позивачем при зверненні до суду було визначено ціну позову в розмірі 187 191,92грн. з якої сплачено судовий збір в сумі 4485,93грн..

В подальшому позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог до загальної суми 190 796,98, тобто визначено нову ціну позову, з якої належало б сплатити 3 815,94грн. судового збору.

З врахуванням наведеного, позивачу на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" слід повернути надміру сплачену суму судового збору в розмірі 669,99грн..

Згідно з положеннями ст. 49 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32 - 34, 43, 49, 83 - 84, 85, 115, 116 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (вул. Львівська, 274а, м. Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500, код ЄДРЮОФОП 32475074) в особі Вінницької філії товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий Дар» (вул. Копитка, 62а, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, 22500, код ЄДРЮОФОП 37965489) на користь фермерського господарства «РІА» (вул. Леніна, 112, с. Рахни-Лісові, Шаргородський район, Вінницька область, 23536, код ЄДРЮОФОП 32075077) борг в сумі 150210,64грн. за договором купівлі-продажу №60/SR/2013 від 04 листопада 2013р., інфляційні нарахування в сумі 33 963,13грн., 3% річних в сумі 6611,29грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 815,70грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 2000,00грн..

3.Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в сумі 11,92грн..

4.Повернути фермерському господарству «РІА» через відповідний територіальний орган Держказначейства України із Державного бюджету 669,99 грн. надміру сплаченого за платіжним дорученням №61 від 23.07.2014р. (оригінал знаходиться в матеріалах справи № 902/1541/14) судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04 листопада 2014 р.

Суддя Грабик В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи; 2 - ТОВ "Яблуневий Дар" (вул. Львівська, 274а, м. Городок, Городоцький район, Львівська область, 81500); 3 - Вінницька філія ТОВ "Яблуневий Дар" (вул. В.Копитка, 62а, м. Липовець, Липовецький район, Вінницька область, 22500).