Рішення № 41727458, 28.08.2014, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/6990/13-ц

Провадження № 2/362/463/14

Р І Ш Е Н НЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2014 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

при секретарях - Жердецькій Н.Є, Сілецькій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові цивільну справу за позовом Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Міністерство оборони України, військова частина А 1789, Васильківська районна державна адміністрація Васильківського району Київської області як орган опіки та піклування про виселення без надання іншого житлового приміщення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що підставою для поселення колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 та його родини у квартиру АДРЕСА_1 був лише оглядовий ордер, виданий начальником Васильківського гарнізону та наказ начальника Васильківського гарнізону від 10 грудня 2009 року № 126 "Щодо закріплення службового житла за окремим військовослужбовцем військової частини А 1789", що суперечить положенням ст. 118, 119 та 121 ЖК УРСР, Положенню про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 4 лютого 1988 року, в частині надання у користування службового житла лише на підставі спеціального ордеру, який є єдиною підставою для вселення у службове жиле приміщення.

Оскільки рішення уповноваженого органу щодо включення спірного жилого приміщення до числа службових не приймалось, спеціальний ордер на вселення відповідачів до спірної квартири не видавався, на час надходження квартири на розподіл майор ОСОБА_2 вже був звільнений в запас, наказ начальника Васильківського гарнізону на підставі якого спірна квартира закріплена за відповідачем скасовано, Київське КЕУ МО України керуючись положеннями ст.ст. 118-125 ЖК УРСР просить суд виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із цієї квартири без надання іншого житла. Крім того, позивач просить суд звернути увагу на те, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, а отже ОСОБА_3 втратила право на отримання житла за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України.

У судовому засіданні представники Київського КЕУ МО України просили позов задовольнити.

ОСОБА_3 у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подавши заяву в якій зазначає, що проти вимог позову Київського КЕУ МО України заперечує та просить розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи - військової частини А 1789 в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник третьої особи Васильківської районної державної адміністрації Васильківського району Київської області як орган опіки та піклування в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала, оскільки неможливо виселяти неповнолітню дитину без надання іншого житла.

Прокурор Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області, який представляв інтереси неповнолітньої ОСОБА_4, щодо задоволення позову заперечувала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом установлено, що ОСОБА_2 перебував на військовій службі з 1990 року, а з липня 2005 року проходив службу у військовій частині А 1789, м. Васильків (а.с. 24).

Відповідно до довідки Лиманської селищної ради ОСОБА_2 здано передану йому за попереднім місцем служби за ордером серії № 203 квартиру (а.с. 32), про зазначене також свідчить довідка Білгород-Дністровської квартирної експлуатаційної комісії (а.с. 39).

Рішенням житлової комісії військової частини А 1789 від 28 липня 2006 року № 6 майора ОСОБА_2 зараховано до списку осіб які мають право першочергового одержання житлових приміщень в зв'язку з прибуттям до частини, склад сім'ї дружина ОСОБА_5, дочка ОСОБА_6. (а.с. 11).

Наказом начальника Васильківського гарнізону від 10 грудня 2009 року закріплено службове житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 за начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки військової частини А 1789, майором ОСОБА_2 зі складом сім'ї три особи (він, дружина та донька, 2001 року народження) (а.с. 41-42).

З витягу із протоколу засідання житлової комісії військової частини А 1789 від 11 грудня 2009 року № 1 вбачається, що житловою комісією постановлено згідно наказу начальника Васильківського гарнізону від 10 грудня 2009 року № 126 - закріпити службове житлове приміщення - квартиру АДРЕСА_1 за начальником повітряно-вогневої і тактичної підготовки військової частини А 1789, майором ОСОБА_2 зі складом сім'ї три особи (він, дружина та донька 2001 року народження) (а.с. 10).

Як вбачається з листа Київського КЕУ МО України від 11 грудня 2009 року на ім'я голови Васильківської районної адміністрації Київської області, під час проведення урочистих заходів по врученню бойового прапору 40 бригаді тактичної авіації, яка розташована у м. Василькові, з нагоди дня Збройних Сил України Президент України ОСОБА_7 прийняв рішення щодо забезпечення житлом сім'ї ОСОБА_2 На цей час пропонована квартира терміново оформляється для передачі Департаменту будівництва МО України для подальшого надання вищевказаному військовослужбовцю. З метою своєчасного виконання рішення Президента України Київське КЕУ МО України просить, як виняток надати оглядовий ордер на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 148).

На підставі зазначеного листа Васильківською районною державною адміністрацією Київської області видано оглядовий ордер на службове жиле приміщення № 1 серії 2009/12/14 на ім'я ОСОБА_2 зі сім'єю з двох чоловік (дружина ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4О.) на право зайняття службового житлового приміщення жилою площею 35,2 м. кв, яке складається з двох кімнат у ізольованій квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 40).

ОСОБА_2 разом з родиною у складі дружини ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, вселилися до спірного жилого приміщення та проживають в ньому, про це свідчать відтворені в судовому засіданні відеозаписи, а також укладений з Васильківським РП ЗАТ "Київобленерго" договір, квитанції про оплату за електропостачання, розрахункова книжка по оплаті за природний газ та інші послуги газового господарства, типовий договір про надання населенню послуг з газопостачання, квитанціями за оплату квартплати та комунальних послу КЖЕП Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, а також випискою з особового рахунку ОСОБА_2 цього комунального підприємства (а.с. 69-97).

Наказом Командувача Повітряних сил Збройних Сил України від 14 жовтня 2010 року № 543 майора ОСОБА_2 звільнено з військової служби у запас (а.с. 14).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав Васильківського МБТІ квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності МО України на підставі договору іпотеки № 379 від 21 лютого 2011 року (а.с. 26).

Актом від 23 травня 2011 року згадана квартира передана Київському КЕУ МО України (а.с. 25).

Рішення виконавчого комітету смт. Глевахи Васильківського району Київської області про включення квартири АДРЕСА_1 до числа службових не приймалось.

Згідно картки обліку на цю квартиру в ній проживає майор ОСОБА_2 (а.с. 123).

Як вбачається з витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини А 1789 від 27 липня 2011 року № 23 прийнято рішення за яким при надходженні квартири АДРЕСА_1, вирішено розподілити зазначену квартиру відповідно до вимог наказу Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року № 577, згідно існуючий черги осіб, що потребують поліпшення житлових умов (а.с. 8-9).

З витягу із протоколу засідання житлової комісії військової частини А 1789 від 8 вересня 2011 року № 25 вбачається про прийняття рішення за яким зважаючи на те, що заселення в спірну квартиру здійснювалось у 2009 році під час служби майора ОСОБА_2 у Збройних Силах України та закріплення за ним цієї квартири згідно з протоколом засідання житлової комісії від 11 грудня 2009 року № 1, житлова комісія військової частини клопоче у винятковому порядку про надання вищезазначеної квартири майору запасу ОСОБА_2 (а.с. 138).

Як вбачається із висновку №661/6-23 від 02.04.2014 року, Васильківська районна державна адміністрація Київської області вважає недоцільним виселення малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення.

Відповідно до п. 1 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК УРСР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 124 ЖК України робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Як роз'яснено у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про виселення зі службових жилих приміщень необхідно встановлювати, чи віднесено спірне жиле приміщення до службових. При цьому слід виходити з того, що приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду вважаються службовими з часу винесення рішення виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради про включення їх до числа службових, а в будинках колгоспів - з часу затвердження виконавчим комітетом відповідної Ради рішення загальних зборів членів колгоспу або зборів уповноважених.

Частиною 1 ст. 118 ЖК УРСР установлено, що жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Змінити підставу позову позивач має право шляхом подання письмової заяви до початку розгляду судом справи по суті (ч. 2 ст. 31 ЦПК України).

Відповідно до ст. 109 ЖК УРСР виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при звернення стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.

Статтею 116, 117 ЖК УРСР передбачені випадки виселення без надання іншого жилого приміщення, а саме систематичне руйнування жилого приміщення, використання його не за призначенням, систематичне порушення правил співжиття, а також у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, самоправного зайняття жилого приміщення.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини», в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Вимогами ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Враховуючи, що під час судового засідання судом установлено, що в установленому законом порядку спірній квартирі статус службового житла не надавався, суд дійшов висновку про те, що положення ст. 124 ЖК УРСР, на яку позивач посилається, як на підставу для виселення сім'ї ОСОБА_4 із займаного жилого приміщення до спірних правовідносин не застосовується, а процесуальним правом про зміну підстав позову, позивач не скористався.

Судом також враховано, що жодної із наведених в ЖК УРСР підстав для виселення відповідачів із займаного ними жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, позивач суду не надав, крім того, судом було досліджено відеоматеріали, в яких міститься публічне усне доручення Президента України щодо надання житла сім'ї ОСОБА_4, та на підставі наказу начальника Васильківського гарнізону від 10 грудня 2009 року № 126 була закріплена квартира АДРЕСА_1 та надано дозвіл на проживання на зазначеній житловій площі, та приймаючи до уваги інтереси малолітньої дитини ОСОБА_4, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову Київського КЕУ МО України.

Керуючись ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства», Конвенцією ООН «Про права дитини», ст.ст. 109, 116, 117, 124 ЖК УРСР, постановою Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 квітня 1985 року "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", ст. 124 ЖК України, ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 31, 57, 58, 60, 61, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У позові Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Міністерство оборони України, військова частина А 1789, Васильківська районна державна адміністрація Васильківського району Київської області як орган опіки та піклування про виселення без надання іншого житлового приміщення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя ММ. Ковбель