Рішення № 4172662, 16.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.09 Справа№ 11/138

Суддя Сало І.А.

Секретар судового засідання Легуцький І.Б.

По справі:

За позовом: Приватної промислово-торгівельної фірми „ЮСІ”, м.Харків

До відповідача: Приватного підприємства „Реліквія”, м.Львів

Про стягнення 10299,97грн.

У відкритому судовому засіданні взяли участь представники:

Від позивача: Кутний - предст. згідно доручення № 48-юр від 05.07.2009року

Від відповідача: не з’явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, зокрема їх право заявляти відвід.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Приватної промислово-торгівельної фірми „ЮСІ” про стягнення із Приватного підприємства „Реліквія” 10299,97грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 26.06.2009року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.07.2009року.

Позивач позов підтримав та наполягає на його частковому задоволенні.

Відповідач в засідання суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Від здійснення звукозапису судового процесу сторона відмовилась.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

На підставі укладеного між сторонами договору постачання товару № 1105/87 від 11.05.2005року позивач (постачальник за договором) зобов’язався передати товар по найменуванню та у кількості і по цінах, зазначених у накладних у власність покупцю, а відповідач (покупець за договором) –зобов’язується на умовах та в порядку, визначених договором прийняти товар та оплатити його вартість.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 13038,36грн., що підтверджується накладною № БК-1-0002643 від 02.02.2009року.

Відповідно до п.п.3.2 договору оплата вартості поставленої продукції здійснюється готівкою, або перерахуванням коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується вищезазначеною накладною та довіреністю серії ЯНЖ № 760696 від 02.02.2009року на ім’я Репети А.В.

Згідно Акту звірки розрахунків між сторонами за період з 01.01.2009року по 04.06.2009року заборгованість відповідача перед позивачем складає 8600,00грн.

Таким чином, остання партія товару за договором була передана у власність відповідача 02.02.2009року, а кінцевий розрахунок згідно п.п.3.2 договору настає через 21 календарний день, тобто 23.02.2009року. Починаючи з 4.02.2009року по 04.06.2009року та на час подання позову сума основної заборгованості в розмірі 8600,00грн. не сплачена.

Зважаючи на порушення договірних зобов’язань з-боку відповідача щодо оплати позивачем правомірно нараховано крім суми основного боргу 197,80грн. інфляційних, 48,77грн. річних, 593,40грн. пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення на підставі п.п.4.2 договору та 860,00грн. штрафу у розмірі 10% від несплаченої суми боргу на підставі п.п.4.2 договору.

Таким чином, загальна сума позову складає 10299,97грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов’язання виникають з підстав, вказаних у ст. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому.

Виникнення прав та обов’язків пов’язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких позивач поставляв відповідачу товар, а відповідач зобов’язався провести оплату у визначений договором строк.

Факт поставки позивачем товару підтверджений видатковою накладною та довіреністю, копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно статті 193 ч. 7 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

В судовому засіданні позивачем подано заяву про зменшення суми позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості в зв’язку із її частковим погашенням.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги відповідно до поданого уточнення.

Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 49, п.1.1 ст. 80, ст. ст. 82-84, 116 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Реліквія”, м.Львів, вул. В.Великого, 71/76(код ЄДРПОУ 31291589) на користь Приватної промислово-торгівельної фірми „ЮСІ”, м.Харків, вул. Дизельна, 3/5 (код ЄДРПОУ 21178268) 600,00грн. основного боргу, 197,80грн. інфляційних, 48,77грн. річних, 593,40грн. пені, 860,00грн.штрафу,103,00грн. державного мита та 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В рештій частині позову провадження у справі припинити.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Сало І.А.