Ухвала суду № 4172603, 08.07.2009, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2009 р. Справа № 3/106

За позовом Закритого акціонерного товариства «Світ Електроніки»

до відповідача Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг енергія»

про зобов’язання виконати умови договору

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача : представник Шишка В.І. (довіреність №46 від 02.07.2009 року);

від відповідача : представник Полюхович О.І. (довіреність №44 від 18.03.2009 року)

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ :

Закрите акціонерне товариство «Світ Електроніки»звернулось до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Банк «Біг Енергія»про зобов’язання перерахувати кошти в розмірі 405535 грн. 18 коп. на розрахунковий рахунок головного підприємства ЗАТ «Світ електроніки»№2600600002307 в АКБ «Правекс Банк», МФО 3211983, код ЄДРПОУ 31611469 на виконання договору банківського рахунку. Позовні вимоги мотивовані наступним: на виконання договірних взаємовідносин за Договором банківського рахунку №170 від 29.06.2009 року, укладеного між сторонами, кошти, які надійшли на розрахунковий рахунок філії ЗАТ «Світ Електроніки», не пізніше наступного дня повинні перераховуватись на рахунок головного підприємства ЗАТ «Світ електроніки». З початку жовтня 2008 року банком не перераховано головному підприємству ЗАТ «Світ електроніки»коштів, які надійшли на розрахунковий філії ЗАТ «Світ електроніки»в розмірі 405535 грн. 18 коп..

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, при цьому зазначив наступне: неможливість належного виконання Відповідачем умов Договору сталось не з його вини, а є наслідком об'єктивних обставин: ситуації, що склалась на світовому та внутрішньому фінансових ринках, фінансової кризи та кризи неплатежів в Україні. Наявність в країні фінансової кризи та її вплив на договірні відносини, на стан їх виконання в країні загалом є загальновідомими та підтверджуються прийняттям Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 31.10.2008 року № 639-V.

Кризова ситуація призвела до того, що банк, з метою дотримання вимог законодавство України та права клієнтів, вимушений був направити відповідний обсяг коштів на одночасне задоволення вимог різних клієнтів банку: для обслуговування клієнтських зарплатних проектів, пенсійних проектів, для виплати відсотків по діючих договоре клієнтам банку.

Відповідач зазначив, що на день проведення слухання по справі, у ВАТ Банку «БІГ Енергія»на законних підставах Національним банком України призначена тимчасова адміністрація. Введення тимчасової адміністрації Національним банком України визначено відповідно до ст.73, 75 Закону України від 07.12.2000 року №2121 «Про банки і банківську діяльність». В порядку ст.79 Закону своє рішення про призначення тимчасового адміністратора Національний банк довів до відома Відповідача 16.03.2009 року листом № 47-413/4906. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку Національним банком України введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 16.03.2009 до 15.09.2009 року. Призначення тимчасової адміністрації у ВАТ Банку «БІГ Енергія»та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів обумовлено Постановою Правління Національного банку України №134 від 13.03.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ Банку «БІГ Енергія».

Відповідно до ч.7. ст.319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена лише у випадках та у порядку, встановлених законом. Згідно ч.2 ст.321 ЦК України особа може бути обмежена у здійсненні права власності лише .у випадках і в порядку, встановлених законом. Тому, беручи до уваги вказані статті закону відповідач вважає, що вимога позивача щодо розпорядження своєю власністю - коштами по поточному рахунку, в даний час, обмежена законом і жодних протиправних дії відповідача у даній ситуації не має. Відповідач також стверджує, що на даним момент його дії щодо неможливості перерахування коштів по Договору, цілком відповідають нормам чинного законодавства, а саме: введення тимчасового адміністратора у банку та накладення мораторію на задоволення вимог кредиторів є законною підставою для обмеження здійснення права власності.

Відповідно до ст.75 Закону України від 07.12.2000 року №2121 «Про банки і банківську діяльність»тимчасова адміністрація у банку призначається Національним банком України лише у разі істотної загрози платоспроможності банку. А відповідно до норм Закону поняття мораторію - це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідач зазначає, що в силу ст.85 Закону, протягом дії мораторію :

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач стверджує, що його вини у обмеженні здійснення права власності позивачем, немає, відтак вважаю вимоги позивача такими, які на даний час не можуть бути задоволеними.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

29.06.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «БІГ Енергія»в особі директора Кузнецовської філії (далі - Банк) та Закритим акціонерним товариством «Світ Електроніки»(далі –Клієнт») укладено Договір банківського поточного рахунку №170 (далі –Договір), згідно з умовами якого Банк за заявою Клієнта та на підставі належно оформлених у відповідності з вимогами НБУ документів та Договору відкрив клієнту поточний рахунок №26001001000071 для зберігання грошових коштів і здійснення банківських операцій.

Відповідно до п.3 Договору Банк зобов'язався:

3.1.1. При наданні Клієнтом належних документів та підписанні ним цього Договору, відкрити Клієнту у відповідності з чинними нормативно-правовими актами Національного банку України та цим договором поточний рахунок з національній валюті;

3.1.2. Надавати Клієнту комплекс послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та Тарифів банку.

3.1.3. Проводити операції у відповідності з діючим законодавством України та нормативно-правовими актами НБУ.

Відповідно до п.4.2.1. Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами, що обліковуються на його поточному рахунку, за винятком випадків передбачених винним законодавством. та даним Договором.

29.06.2006 року Відкритим акціонерним товариством «БІГ Енергія»(далі - Банк) та Закритим акціонерним товариством «Світ Електроніки»(далі –Клієнт) укладено Додаткову угоду №1 до Договору банківського поточного рахунку в національній валюті №170 від 29.06.2006 року, згідно з умовами якої сторони погодили п.5 договору банківського поточного рахунку в національній валюті № 170 від 29.06.2006 р. доповнити п.5.3., виклавши його в такій редакції: «Клієнт доручає Банку, в порядку договірного списання, списувати з його рахунку №26001001000071, який відкрито у Кузнецовській філії ВАТ Банку "БІГ Енергія" кошти, не пізніше наступного операційного дня їх надходження на користь ЗАТ «Світ електроніки" (ід. код - 31611469) на рахунок №26008110772980, який відкрито в Банку "Фінанси та кредит", МФО 300131». Всі інші умови договору залишаються незмінними.

29.06.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «БІГ Енергія»(далі - Банк) та Закритим акціонерним товариством «Світ Електроніки»(далі –Клієнт) укладено Додаткову угоду №2 до Договору банківського поточного рахунку в національній валюті №170 від 29.06.2006 року, згідно з умовами якої сторони погодили п.5 договору банківського поточного рахунку в національній валюті № 170 від 29.06.2006 року доповнити п.5.3., виклавши його в такій редакції: «Клієнт доручає Банку, в порядку договірного списання, списувати з його рахунку № 26001001000071, який відкрито у Кузнецовській філії ВАТ Банку «БІГ Енергія»кошти, не пізніше наступного операційного дня їх надходження на користь ЗАТ «Світ електроніки»(ід. код - 31611469) на рахунок №2600600002307, який відкрито в АКБ Правекс-банк, МФО 321983.

Відповідно до виписки по рахунку №26001001000071 за період з 01.11.2008 року по 01.02.2009 року на рахунок Кузнецовської філії ЗАТ «Світ електроніки»надішли кошти в розмірі 414237 грн. 51 коп.. На момент розгляду справи відповідачем не перераховано ЗАТ «Світ електроніки»(ід. код - 31611469) на рахунок №2600600002307 кошти в розмірі 405535 грн. 18 коп.. Відповідач в судовому засіданні ствердив, що ним дійсно не перерахована вищевказана сума, крім того не надав суду доказів перерахування коштів згідно з умовами Договору банківського поточного рахунку в національній валюті №170 від 29.06.2006 року (з Додатковими угодами №1,2).

14.11.2008 року позвиачем надіслано відповідачу претензію №1018/08 з вимогою виконати умови Договору банківського рахунку №170 від 26.06.2006 року.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.316 та ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Частинами першою та другою ст.321 вищезазначеного кодексу передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.147 Господарського кодексу України майнові права суб’єктів господарювання захищаються законом.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом (ч.1 ст.175 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зазначає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1,3 ст.1066 Цивільного кодексу України: за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1,3 ст.1068 вищевказаного кодексу, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність»арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.3 ст.85 Закону України від 07.12.2000 року №2121 протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ч.4 ст.85 Закону України «Про банки і банківську .діяльність»мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяно: здоров’ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

В даному випадку, кошти на рахунку є безспірною власністю позивача. Спір стосується здійснення поточних операцій по розпорядженню власними коштами на підставі договору.

Отже мораторій не впливає на право кредитора (позивача) звернутися до суду із позовними вимогами та на право суду розглянути їх та задовольнити, оскільки стадія судового розгляду не є стягненням за виконавчими документами, позовні вимоги не стосуються стягнення неустойки чи фінансових санкцій.

З врахуванням вищевикладеного позовні вимоги про зобов’язання перерахувати кошти в розмірі 405535 грн. 18 коп. на розрахунковий рахунок головного підприємства ЗАТ «Світ електроніки»№2600600002307 в АКБ «Правекс Банк», МФО 3211983, код ЄДРПОУ 31611469 на виконання договору банківського рахунку підтверджується матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2.Зобов’язати ВАТ Банк «БІГ Енергія»(код ЄДРПОУ 20023463) перерахувати кошти в розмірі 405535 грн. 18 коп. на розрахунковий рахунок головного підприємства ЗАТ «Світ електроніки»№2600600002307 в АКБ «Правекс Банк», МФО 3211983 (код ЄДРПОУ 31611469) на виконання договору банківського рахунку №170 від 29.06.2006 року; 4055 грн. 35 коп. витрат по оплаті держмита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписано «13» липня 2009 року