Постанова № 41725399, 10.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. Справа № 804/16390/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Риженко О.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Богдан Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправними, скасування рішення від 30.09.2014 р. №16137958 та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

06.10.2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обмежень №16137958 від 30.09.2014 р.; зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою:АДРЕСА_1, кадастровий номер 1221455400:02:007:0144.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2014 р. провадження по справі було відкрито та справа призначена до судового розгляду.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

До Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 16.09.2014 р. було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, якій присвоєно реєстраційний номер 8164587. До даної заяви, як зазначає позивач було додано всі передбачені законом необхідні для здійснення державної реєстрації документи, а саме: витяг із Рішення Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області «Про об'єднання земельних ділянок та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_3» від 27 грудня 2012 р. №341-16/VI, який встановлює право на земельну ділянку, що підлягає державній реєстрації. Даним рішенням за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку загальною площею 0,2730 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка утворилась внаслідок об`єднання. Позивач також зазначив, що вищезазначеним рішенням затверджено зміну конфігурації земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

30.09.2014 р. за №16137958 Реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління юстиції було прийнято рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким було зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1221455400:02:007:0144.

Підставою для винесення оскаржуваного рішення від 30.09.2014 р. за №16137958 стали такі обставини, як не подача наступних документів, а саме: рішення про затвердження технічної документації та рішення про дозвіл на зміну конфігурації земельної ділянки.

Однак, позивач в обґрунтування заявленого адміністративного позову посилається на те що, витяг із Рішення Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області «Про об'єднання земельних ділянок та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_3» від 27 грудня 2012 р. №341-16/VI і є тим самим документом, що встановлює право власності на земельну ділянку після її об`єднання та державну реєстрацію цього права.

З огляду на вищезазначене позивач, вважає зазначене рішення Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 30.09.2014 р. за №16137958 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень протиправним.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти адміністративного позову та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення від 10.11.2014 року, в яких зазначила наступне.

Позивачем було подано пакет документів для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка утворилась в результаті об`єднання двох земельних ділянок, до розгляду було надано рішення Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 03.08.2012 р. №256-13/VI про надання дозволу на об`єднання земельних ділянок, п.2 якого зазначено, щодо затвердження на сесії Кіровської селищної ради технічну документацію щодо об`єднання земельних ділянок гр.ОСОБА_3

Також позивачем було надано рішення Кіровської селищної ради від 27.12.2012 р. №341-16/VI, п.3 якого містить вимоги щодо затвердження змін конфігурації земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору та ведення особистого селянського господарства.

Оскільки, позивачем не було надано до розгляду рішення Кіровської селищної ради про затвердження технічної документації на об'єднання земельних ділянок, як того вимагає п.2 зазначеного вище рішення від 03.08.2012 р. №256-13/VI та рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, тому державним реєстратором на виконання п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 було прийнято рішення від 30.09.2014 р. за №16137958 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з наданням позивачу строку, встановленим законодавством, для надання необхідних документів.

З урахуванням вищезазначеного, Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З метою прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія рішення від 30.09.2014 р. за №16137958 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; копія витягу із Рішення «Про об'єднання земельних ділянок та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_3 від 27.12.2012 р. №341-16/VI; копія заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень; копія витягу із рішення від 03.06.2014 р. за №537-27/VI «Про продовження терміну дії рішень Кіровської селищної ради»; копія рішення від 03.08.2012 р. за №256-13/VI «Про об'єднання земельних ділянок»; копії державних актів на право власності на земельну ділянку; копії планів меж земельних ділянок; копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

16.09.2014 р. позивач звернувся до Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області із заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка зареєстрована за номером 8164587 для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер м1221455400:02:007:0144, до заяви були додані документи, а саме: витяг із Рішення Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області «Про об'єднання земельних ділянок та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_3» від 27 грудня 2012 р. №341-16/VI.

Рішенням Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області від 30.09.2014 р. за №16137958 було зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер м1221455400:02:007:0144, у зв'язку з тим, що до поданої заяви від 16.09.2014 р. за №8164587 не подані усі необхідні документи, а саме: рішення про затвердження технічної документації та рішення про дозвіл на зміну конфігурації земельної ділянки.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наданих в судовому засіданні документів вбачається, що у відповідності до п.2 рішення Кіровської селищної ради від 03.08.2012 р. №256-13/VI зобов'язано затвердити на сесії Кіровської селищної ради технічну документацію щодо об`єднання земельних ділянок гр.ОСОБА_3 та відповідно до п.3 рішення Кіровської селищної ради від 27.12.2012 р. №341-16/VI, яке містило вимогу щодо затвердження змін конфігурації земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і спору та ведення особистого селянського господарства, однак позивачем при поданні заяви від 16.09.2014 р. за №8164587 до Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області не було надано до розгляду як рішення Кіровської селищної ради про затвердження технічної документації на об'єднання земельних ділянок, відповідно до вимог п.2 рішення Кіровської селищної ради від 03.08.2012 р. №256-13/VI, так і рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, відповідно до вимог п.3 рішення Кіровської селищної ради від 27.12.2012 р. №341-16/VI.

У зв'язку із зазначеним вище, Реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області і було прийнято рішення від 30.09.2014 р. за №16137958 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким позивачу роз'яснено що, до розгляду його заяви потрібно подати такі документи як: рішення про затвердження технічної документації та рішення про дозвіл на зміну конфігурації земельної ділянки.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері визначення правових та організаційних основ діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпеченням сталого розвитку землекористування та визначення процедури проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868, тощо.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст.10, 11 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4, 5 ст. 11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.4 ЗУ «Про землеустрій» суб'єктами землеустрою є: органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій, землевласники та землекористувачі.

Згідно з ст.25 ЗУ «Про землеустрій» документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації.

Відповідно до ст.55 ЗУ «Про землеустрій» зазначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися.

Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.

Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Відповідно до п.2.1. розділу II Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 р. №376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 р. за №39117689 зазначено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення

земельної ділянки.

Відповідно до п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 №868, визначено що у разі подання документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав, не в повному обсязі державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви, яке містить рекомендації щодо усунення обставин, що були підставою для його прийняття.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про зупинення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові з повідомленням про вручення.

У разі коли заявник особисто отримує рішення про зупинення розгляду заяви, він пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу. На примірнику рішення, що залишається для формування реєстраційної або облікової справи, проставляються дата його отримання та підпис заявника.

Заявник усуває обставини, що були підставою для прийняття державним реєстратором рішення про зупинення розгляду заяви, у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з моменту отримання відповідного рішення.

Державний реєстратор з моменту усунення обставин, що були підставою для прийняття ним рішення про зупинення розгляду заяви, приймає рішення про відновлення її розгляду. Перебіг строку державної реєстрації продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус у день прийняття рішення про відновлення розгляду заяви видає таке рішення особисто або надсилає поштою заявникові.

У разі коли заявник особисто отримує рішення про відновлення розгляду заяви, він пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові документ, що посвідчує його особу. На примірнику рішення, що залишається для формування реєстраційної або облікової справи, проставляються дата його отримання та підпис заявника.

Якщо протягом п'яти робочих днів після отримання заявником рішення про зупинення розгляду заяви до органу державної реєстрації прав, нотаріуса не надійшли документи, які підтверджують усунення в повному обсязі обставин, що були підставою для прийняття такого рішення, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Відповідно до п. 36 порядку від 17 жовтня 2013 №868 зазначено, що для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно з п.39 зазначеного вище порядку від 17 жовтня 2013 №868 зазначено, що для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке набувається у зв'язку з настанням або ненастанням певної події, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Відтак, судом неабияка увага була приділена саме з'ясуванню питання, які саме права, свободи чи інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин були порушенні відповідачем внаслідок вчинення оскаржуваних дій останнім.

При з`ясуванні судом, безпосередньо, у судовому засіданні правових наслідків для позивача щодо оскаржуваного рішення було встановлено, що у разі якщо позивачем не буде надано документів, які зазначені в ньому то, Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області прийме рішення про відмову у державній реєстрації та їх обтяжень, відповідно до п.16 порядку від від 17 жовтня 2013 №868.

Будь-яких доказів стосовно винесення рішення Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про відмову у державній реєстрації та їх обтяжень, відносно гр.ОСОБА_3 позивачем до суду надано не було.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України у сукупності з обставинами справи, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення від 30.09.2014 р. за №16137958 є винесеним відповідачем: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, рішення від 30.09.2014 р. за №16137958 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, не породжує будь-яких правових наслідків відносно позивача, а лише роз`яснює йому, що для її розгляду необхідно надати такі документи як: рішення про затвердження технічної документації, рішення про дозвіл на зміну конфігурації земельної ділянки, як того вимагає п.39 порядку від 17 жовтня 2013 №868, яким зазначено, що крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, в даному випадку - витяг із рішення Кіровської селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області «Про об`єднання земельних ділянок та видачу державного акту на право власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_3.» від 27.12.2012 р. за №341-16/VI, який був наданий до розгляду, заявник подає також документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.

Як вбачається з викладеного вище, відповідачем - суб'єктом владних повноважень було доведено, як законний та обґрунтований характер вчинених дій, так і наявність законних підстав для винесення рішення від 30.09.2014 р. №16137958, яким було зупинено розгляд заяви ОСОБА_3 про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1221455400:02:007:0144.

За таких обставин суд вважає, що Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області при розгляді заяви ОСОБА_3 від 16 вересня 2014 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, діяла відповідно до норм чинного законодавства України.

Відтак, детальний аналіз норм чинного законодавства, наведених вище, у сукупності з доказами наявними в матеріалах справи свідчить про необґрунтованість позивачем своєї позиції, заявленої в адміністративному позові та, спростування з боку відповідача належними доказами в розумінні ст.70 КАС України доводів позивача щодо протиправного характеру оскаржуваного рішення виключає наявність у суду правових підстав для задоволення зазначеного адміністративного позову у спосіб захисту права, обраний позивачем.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до квитанції від 03.10.2014 р. за № ПН 1022336 ОСОБА_3 було сплачено судовий збір у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три) грн.08 коп., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправними, скасування рішення від 30.09.2014 р. №16137958 та зобов`язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три) грн. 08 коп., сплаченого позивачем відповідно до квитанції від 03.10.2014 р. за № ПН 1022336.

Керуючисьст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обмежень №16137958 від 30.09.2014 р.; зобов'язання Реєстраційною службою Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою:АДРЕСА_1, кадастровий номер 1221455400:02:007:0144.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 12 листопада 2014 року.

Суддя Є.О. Жукова