Ухвала суду № 41725056, 25.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 р.Справа № 629/4306/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2014р. по справі № 629/4306/14-а

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради

до ОСОБА_1

про стягнення бюджетних коштів,

ВСТАНОВИЛА:

06.10.2014 року позивач, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 коштів у сумі 16559,40 коп.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2014 року відмовлено у відкритті провадження.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, просить ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2014 року скасувати направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не відносяться до юрисдикції адміністративного суду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору по даній справі є позовні вимоги УПСЗН про стягнення з відповідача - фізичної особи суми наданої дитині тимчасової державної допомоги відповідно до приписів п. 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідомо, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189 та ч. 10 ст. 181 Сімейного кодексу України.

Частинами 8, 9, 10 ст. 181 Сімейного кодексу України визначено, що якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Не погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що названа норма є бланкетною та передбачає врегулювання відповідних правовідносин іншим нормативно-правовим актом, до якого, в цьому випадку, слід віднести постанову Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідомо. За правилами пункту 12 цього Порядку у разі якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Частиною 1 ст. 1 Сімейного кодексу України встановлено, що цей кодекс визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов'язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів.

Коло осіб, що мають статус учасників сімейних відносин, визначене ст. 2 Сімейного кодексу України. До числа цих осіб не віднесені органи праці та соціального захисту населення (органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи державної виконавчої служби).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справою адміністративної юрисдикції - є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до п. 7 ч. 1 цієї статті суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що цей спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики захисту прав дітей.

Таким чином, висновок суду про те, що спір, який розглядається, не належить до адміністративної юрисдикції, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України, у зв'язку з чим ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду із стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради задовольнити.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.10.2014р. по справі № 629/4306/14-а скасувати.

Справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення бюджетних коштів направити до Лозівського міськрайонного суду Харківської області для продовження її розгляду із стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та в силу ч.2 ст.211 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.