Постанова № 41723934, 03.12.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/4348/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі-позивач, ДПІ у м.Херсоні) звернулась до суду з позовом дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 4079,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що заборгованість відповідача виникла в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю з фізичних осіб згідно поданої податкової декларації. Оскільки податкова заборгованість не сплачується відповідачем в добровільному порядку, позивач просить стягнути всю суму заборгованості в судовому порядку.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі та закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду, яким відповідач був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Однак, поштове відправлення повернулось з причин незалежних від суду (за закінченням терміну зберігання).

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні нормативно-правові акти України суд дійшов до наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2008 р. між відповідачем та Херсонською міською радою укладені договори оренди земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 площами 98,0000 га, 185,0000 га та 540,0000 га. строком до 28.12.2017 р.

З наведеного вбачається, що відповідач є платником орендної плати за земельні ділянки.

Згідно поданої відповідачем до ДПІ у м. Херсоні податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 р. загальний розмір самостійно визначеної орендної плати за 2014 р. складає 6881,69 грн. по 573,48 грн. щомісячно.

Внаслідок несплати відповідачем орендної плати за земельні ділянки по строкам сплати: 02.03.2014, 30.03.2014 р., 30.04.2014 р., 30.05.2014 р., 30.06.2014 р., 30.07.2014 р., 30.08.2014 р., 30.09.2014 р., за ним обліковується відповідний податковий борг в загальній сумі 4587,60 грн.

Зі зворотного боку облікової картки платника податків вбачається, що у відповідача рахувалась переплата в сумі 508,59 грн.

Таким чином, залишок непогашеного податкового боргу становить 4079,25 грн.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.147. п.14.1. ст.1 ПК України визначено плату за землю як загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; крім того, п.36.5. ст.36 Податкового кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку відповідальність несе платник податків, крім випадків визначених цим Кодексом.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст. 170 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування плати за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні ділянки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.

Згідно з п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Із вищезазначеного слідує, що податкове зобов'язання є узгодженим.

За змістом п.п.14.1.175 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.57.1. ст. 57 ПК платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно п.287.3 ст. 287 податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Станом на 30 вересня 2014 р. заборгованість перед бюджетом не погашена.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 цього Кодексу податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У силу вимог пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Слід зазначити, що ні Податковий Кодекс України, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Оскільки узгоджена сума грошового зобов'язання платником податків в установлені строки не була сплачена ДПІ у м.Херсоні направляла на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу №9052-25 від 05.08.2014 р. на суму 573,24 грн.

Із часу направлення податкової вимоги. до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.

Враховуючи, що відповідно до Податкового кодексу України податкові зобов'язання відповідача на суму 4079,25 грн. є узгодженими та не сплаченими у строки, встановлені цим Кодексом, тому вказана сума є податковим боргом відповідача.

Відповідно до ст. 89 Податкового Кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Оскільки зазначені заходи не призвели до погашення податкової заборгованості ДПІ у м. Херсоні відповідно до ст. 89 Податкового Кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №485 від 06.08.2014 р.

Пункт 290.1 ст. 290 Податкового кодексу України передбачає, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням ст. 20.1.18 Податкового кодексу України передбачено право органу податкової служби звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Таким чином, виходячи з аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.128,158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг на загальну суму 4079 (чотири тисячі сімдесят дев'ять) грн. 25 коп. до місцевого бюджету, код платежу 13050500. Отримувач: УДКСУ у Херсонській області, код 37959779, банк ГУДКС МФО 852010.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 8.2.3