Ухвала суду № 41723662, 18.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

18 листопада 2014 року о 10 год. 10 хв.

Справа № 808/7168/14

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод»

про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) надійшов позов від Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя (далі – УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя, позивач) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» (далі – ПАТ «Запорізький сталепрокатний завод», відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь з відповідача суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.04.2014 по 31.07.2014 у розмірі 140941,30 грн.

10.11.2014 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

В обґрунтування зазначеного клопотання 21.11.2013 Господарським судом Запорізької області порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Запорізький сталепрокатний завод” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв’язку з чим, відповідно до частини 4 статті 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, усі майнові спори з вимогами до боржника повинні розглядатись судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, 18.11.2014 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю та зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши зазначене клопотання, перевіривши матеріали справи суд дійшов висновку, що це клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом першим частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту першого частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до пункту 5 частини 2 цієї ж статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (зі змінами та доповненнями) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Суд зазначає, що відповідно до приписів п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму, фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій., а отже суд дійшов до висновку, що заборгованість у відповідача виникла вже після прийняття 21.11.2013 Господарським судом Запорізької області ухвали про порушення справи про банкрутство ПАТ “Запорізький сталепрокатний завод”.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Отже, поточними кредиторами слід вважати тих кредиторів, термін виконання вимог яких до боржника настав після порушення справи про банкрутство. Таким чином, заборгованість, яку просить стягнути позивач є поточною, а Пенсійний фонд є поточним кредитором.

Суд зазначає, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію. Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду України, викладеної у постанові від 26.03.2013 по справі № 21-34а13.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Проте, вказану норму слід розглядати в контексті зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що господарським судам не підвідомчі спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Також, з преамбули Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вбачається, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів. А відтак, вказаний Закон не є процесуальним та не може визначати компетенцію судів щодо розгляду публічно-правових спорів за участю суб’єкта владних повноважень.

Отже, спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, що виникли з публічно-правових відносин підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач є суб’єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, предметом позовних вимог є стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.04.2014 по 31.07.2014, яка є поточною заборгованістю, суд дійшов висновку, що зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції, у зв’язку з чим підстави для закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись статтями 3, 17, 157, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Запорізький сталепрокатний завод» про закриття провадження в адміністративній справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.

Суддя І.В. Шара