Постанова № 41723653, 17.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року 10:30Справа № 808/6405/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого - судді Чернової Ж.М.

за участю:

секретаря судового засідання Батигіна О.В.

представників:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до: Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Запорізькій області, в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату недоїмки від 15.09.2014 №ф-310.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером за віком, здійснює підприємницьку діяльність та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, позивач звільнений від сплати єдиного внеску, оскільки, у відповідності до вимог зазначеної статті, особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Вважає прийняту відповідачем вимогу від 15.09.2014 №ф-310 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 11125,21 грн. незаконною. Просить позов задовольнити та розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Заперечень проти позовних вимог до суду не надходило.

За приписами ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представників сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали позову, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) зареєстрований Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради Запорізької області як фізична особа-підприємець 14.06.2012, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_3.

Позивач перебуває на обліку в Мелітопольській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, знаходиться на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності за ставкою 5%, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку Серії НОМЕР_2, виданого Мелітопольською ОДПІ 15.03.2012.

Як свідчить пенсійне посвідчення Серії НОМЕР_4 видане позивачу, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, призначено пенсію за віком, термін дії - довічно.

Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску.

Судом встановлено, що Мелітопольською ОДПІ було прийнято вимогу від 15.09.2014 №ф-310 про сплату позивачем недоїмки з єдиного внеску у розмірі 11125,21гривень.

Не погоджуючись із прийнятою вимогою позивач 26.09.2014 звернувся до Мелітопольської ОДПІ з листом, в якому просив надати інформацію щодо підстав нарахування суми недоїмки; розрахунок суми заборгованості; та просив зазначити з якої дати органам доходів та зборів надано право нараховувати та виставляти вимоги про сплату недоїмки.

Листом від 30.09.2014 №18970/25 повідомлено, що повноваження щодо адміністрування єдиного соціального внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування були передані уповноваженим на це органам доходів і зборів з набранням чинності Законом України №406-VIІ від 04.07.2013 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи, який набрав чинності 11.08.2013 року відповідно до п. 1 Прикінцевих положень ЗУ № 406-VII. Тобто Мелітопольській ОДГП ГУ Міндоходів надано право нараховувати та виставляти вимоги про сплату недоїмки починаючи з 11.08.2013 року.

Проте, позивач звертає увагу, що згідно наданого податковою інспекцією розрахунку, сума недоїмки нарахована за період з 02.01.2013 по 21.07.2014

22.10.2014 позивач знову звернувся з листом до Мелітопольської ОДПІ з проханням надати інформацію щодо підстав нарахування недоїмки за період до 11.08.2013 (до отримання повноважень щодо адміністрування єдиного соціального внеску).

Листом від 27.10.2014 №5254/к/08-32-11-00-008 податкова інспекція повідомила ОСОБА_1 про те, що не володіє інформацією, за які квартали були нараховані податкові зобов'язання від 02.01.2013, 21.01.2013, 22.04.2013.

Вважаючи прийняту вимогу про сплату недоїмки незаконною, позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

За приписами статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Статтею 307 Податкового кодексу України передбачено, що податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»№2464-VI, Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі за текстом - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Приписами частини 4 статті 4 Закону №2464-VI передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, зазначеною нормою встановлено пільги для пенсіонерів за віком у вигляді звільнення сплати за себе єдиного внеску.

Право на пенсійне забезпечення, загальні умови призначення пенсій, порядок їх нарахування та розміри визначаються, зокрема, Законом України №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" та Законом №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788- XII (встановлені види державних пенсій, а саме за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-УІ, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'ятнадцяти років.

При цьому статтею 13 Закону №1788-ХІІ, передбачена можливість призначення пенсії за віком на пільгових умовах - зі зменшення віку, зазначеного у ст.12 Закону, та за наявності відповідного трудового стажу.

З аналізу норм законів слідує, що надання позивачу законодавчо визначеної пільги вираженої у заниженні віку, необхідного для призначення пенсії, не змінює виду пенсійного забезпечення та не позбавляє права особи на призначення пенсії (пенсії за віком) передбаченої законом. Зазначені норми не містять будь-яких обмежень та умов щодо набуття фізичними особами-підприємцями статусу пенсіонера за віком.

Таку правову позицію викладено в постановах Верховного суду України від 15.04.2014 (справи №№21-57а14, 21-69а14, 21-70а14), 20.05.2014 (справа №21-160а14), 16.09.2014 №21-352а14.

До того ж, суд звернув увагу на те, що позивач вже звертався до суду з оскарженням прийнятої раніше вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску (від 03.06.2013 №ф-2334), постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10.12.2013 по справі 320/6823/13-а визнано протиправними дії відповідача (УПФУ) щодо нарахування, обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування фізичної особи-підприємця та скасовано вимогу від 03.06.2013 №ф-2334 про сплату недоїмки.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.10.2014 №320/6823/13-а вказане вище рішення залишено без змін.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Мелітопольською ОДПІ неправомірно прийнято вимогу від 15.09.2014 №Ф-310 про сплату недоїмки з єдиного внеску у розмірі 11125,21грн. з огляду на що, вказана вимога підлягає скасуванню.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного рішення ( вимоги) про стягнення з позивача суми недоїмки.

Відповідно до статті 94 КАС України, присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69, 71, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірною та скасувати вимогу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 15.09.2014 №Ф-310 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 11125,21 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 183,08 (сто вісімдесят три гривні 08 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова