Постанова № 41723535, 04.12.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2014 р. Справа № 804/11538/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Металон" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.06.2014 року № 0002381500 і № 0002391500, якими нараховано позивачу грошові зобов'язання з ПДВ у розмірі 14 504,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2434,75 грн. та нарахованого грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 244 630,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32 074,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2014 рік, оскільки факт виконання договорів підтверджується видатковими, податковими накладними, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» податкової дисципліни та не знаходження останніх за юридичною адресою не є підставами для відмови у праві на податковий кредит та у праві на формування витрат. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Також позивач наголосив на те, що товар (послуги) отриманий від ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» використані позивачем у власній господарській діяльності. Також позивач просив суд застосувати строки давності передбачені у пункті 102.2 ст. 102 ПК України.

Ухвалою суду від 04.08.2014 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочину укладеного позивачем з ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс», з наступних причин:

- правочини укладені ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» не подають податкову звітність та не знаходяться за юридичною адресою;

- ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» не мають трудових ресурсів, обладнання, виробничих та складських приміщень, які є необхідними для передачі товару (надання послуг) позивачу.

Також відповідач наголосив на тому, що під час визначення грошових зобов'язань позивачу ним застосовувались положення п.102.2 ст. 102 ПК України, що відображено у розрахунку штрафних санкцій.

Відповідач у судове засідання 04.12.2014 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Позивачем подано клопотання 04.12.2014 року про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

З 15.02.2013 року по 29.03.2013 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2013 рік.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 635/22.2-11/32139893 від 05.04.2013 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочинів позивача з ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» на настання правових наслідків та не сплату позивачем суми єдиного соціального внеску.

Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обґрунтовується наступним:

- правочини укладені ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» визнані недійсними податковим органом;

- ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» не подають податкову звітність та не знаходяться за юридичною адресою;

- ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» не мають трудових ресурсів, обладнання, виробничих та складських.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу:

- податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0002391500 від 27.06.2014 року, яким визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 244 630,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 32 0774,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «р» № 0002381500 від 27.06.2014 року, яким визначено грошові зобов'язання з ПДВ у розмірі 14 504,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2434,75 грн.

Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 635/22.2-11/32139893 від 05.04.2013 року щодо не спрямованості правочину, який укладено позивачем з ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем з ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678) та не знаходження ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» за юридичною адресою.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Матадор» укладено договір транспортного експедирування № 010916 У від 01.09.2011 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Матадор» зобов'язувалось надати позивачу послуги з організації перевезення вантажів, а позивач зобов'язувався прийняти послуги та їх оплатити.

Факт надання ТОВ «Матадор» послуг позивачу підтверджується актами наданих послуг та товарно-транспортними накладними, у яких перевізником вказано ТОВ «Матадор», копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Матадор» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Матадор» анульовано 25.12.2012 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Матадор» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Матадор» припинено як юридична особа 23.01.2013 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Матадор» було юридичною особою.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Будгарантсервіс» укладено договори підряду від 28.04.2011 року № 280403 та від 01.04.2011 року № 040106, у відповідності до умов яких ТОВ «Будгарантсервіс» зобов'язувалось надати позивачу послуги з калібровки проволки та послуги з оцинкування продукції позивача, а позивач зобов'язувався оплатити надані послуги.

Факт надання ТОВ «Будгарантсервіс» послуг позивачу підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданння послуг), актами здачі-приймання проволки, товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Будгарантсервіс» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Будгарантсервіс» анульовано13.07.2011 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Будгарантсервіс» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Будгарантсервіс» зареєстровано як юридична особа 18.10.2010 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Будгарантсервіс» було юридичною особою.

Отримані від ТОВ «Будгарантсервіс» результати робіт використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме: перепродані третім особам, що вбачається з письмових пояснень представника позивача. Первинних документів на підтвердження даних обставин позивач не надав, оскільки з моменту здійснення господарських операцій пройшло більше ніж три роки.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Торгпромплюс» укладено три договори № КАЛ0110 від 01.10.2010 року, № 180211 від 18.02.2011 року та № 010208 від 01.02.2011 року, у відповідності до умов яких ТОВ «Торгпромплюс» зобов'язувалось надати позивачу послуги з калі бровки проволки та різання рулонної сталі, а позивач зобов'язався оплатити надані послуги.

Факт надання ТОВ «Торгпромплюс» послуг позивачу підтверджується актами здачі-приймання робіт (наданння послуг), актами приймання передачі та актами про давання послуг, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Торгпромплюс» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Торгпромплюс» анульовано 19.04.2011 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Торгпромплюс» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Торгпромплюс» зареєстровано як юридична особа 15.06.2010 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Торгпромплюс» було юридичною особою.

Отримані від ТОВ «Торгпромплюс» результати робіт використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме: передані третім особам в т.ч. ТОВ «Фарадей-Істок» та ТОВ «Валісей», що вбачається з письмових пояснень представника позивача. Первинних документів на підтвердження даних обставин позивач не надав, оскільки з моменту здійснення господарських операцій пройшло більше ніж три роки.

Між позивачем та ТОВ «Валісей» укладено підряду № ОЦ0111 від 01.11.2010 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Василей» зобов'язувалось виконати роботи з оцинкування продукції позивача, а останній зобов'язувався оплатити дані роботи.

Факт надання ТОВ «Валісей» послуг позивачу підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг), актами приймання передачі у переробку, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Факт руху товару до ТОВ «Валісей» та від ТОВ «Валісей» підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, що знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Валісей» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Валісей» анульовано 19.04.2011 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Валісей» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Валісей» зареєстровано як юридична особа 04.04.1994 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Валісей» було юридичною особою.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Спецтехіндустрія» укладено договір поставки у спрощений спосіб, шляхом прийняття до виконання замовлення.

Факт укладення договору та поставки товару позивачу підтверджується копіями видаткових накладених, які знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Спецтехіндустрія» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Закону України «Про податок на додану вартість».

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Спецтехіндустрія» анульовано 18.05.2011 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Спецтехіндустрія» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Спецтехіндустрія» зареєстровано як юридична особа 29.01.2009 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Спецтехіндустрія» було юридичною особою.

Отримані від ТОВ «Спецтехіндустрія» товари використані позивачем у власній господарській діяльності, а саме: передані третім особам в т.ч. ТОВ «Генпак Україна», що вбачається з письмових пояснень представника позивача. Первинних документів, окрім первинних документів ТОВ «Генпак Україна», на підтвердження даних обставин позивач не надав, оскільки з моменту здійснення господарських операцій пройшло більше ніж три роки.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Родоніт-М» укладено договір поставки № М0109-01 від 01.09.2010 року, у відповідності до умов якого ТОВ «Родоніт-М» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а позивач зобов'язався його оплатити.

Факт поставки товару позивачу підтверджується копіями видаткових накладених, які знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Родоніт-М» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Закону України «Про податок на додану вартість».

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Родоніт-М» анульовано 30.08.2011 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Родоніт-М» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Родоніт-М» припинено як юридична особа 26.12.2011 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Родоніт-М» було юридичною особою.

Факт транспортування товару від ТОВ «Родоніт-М» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які знаходяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Фарадей-Істок» укладено договори підряду № 7 від 01.01.2011 року та № 2010/06/01 від 01.06.2010 року, у відповідності до умов яких ТОВ «Фарадей-Істок» зобов'язувалось надати позивача послуги з нанесення цинкового покриття на продукцію позивача, а позивач зобов'язувався оплатити виконані роботи.

Факт виконання робіт ТОВ «Фарадей-Істок» позивачу підтверджується копіями актами здачі-приймання робіт (надання послуг), які знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Фарадей-Істок» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Фарадей-Істок» видано 18.12.2007 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Фарадей-Істок» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Фарадей-Істок» зареєстровано як юридична особа 29.03.2007 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Фарадей-Істок» було юридичною особою.

Факт транспортування товару від позивача до ТОВ «Фарадей-Істок» та від ТОВ «Фарадей-Істок» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які знаходяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» укладено договори підряду № 56/2 від 16.01.2012 року та № 63 від 18.01.2011 року, у відповідності до умов яких ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» зобов'язувалось виготовити із сировини позивача готову продукцію, а позивач зобов'язувався оплатити роботи.

Факт виконання робіт ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» позивачу підтверджується копіями актами здачі-приймання робіт (надання послуг) та актами приймання - передачі, які знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» видано 18.07.2005 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» зареєстровано як юридична особа 13.07.2005 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» було юридичною особою.

Товар виготовлений ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» використано позивачем у власній господарській діяльності, а саме передано ТОВ з іноземними інвестиціями «БАДМ ЛТД», що підтверджується копіями договорів, актами про надання послуг, товарно-транспортними накладними.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Мекап» укладено договори поставки № 91 від 01.03.2011 року та договір про надання послуг № 17 від 14.01.2011 року, у відповідності до умов яких ТОВ «Мекап» зобов'язувалось поставити позивачу товар (метал) та надати послуги з розпуску його на штрипс, а позивач зобов'язувався оплатити товар та роботи.

Факт виконання робіт ТОВ «Мекап» та поставки товару позивачу підтверджується копіями видаткових накладних, актами здачі-приймання робіт, які знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Мекап» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Торгова промислова група «Альбатрос» видано 12.05.1998 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Мекап» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Мекап» зареєстровано як юридична особа 20.04.1998 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Мекап» було юридичною особою.

Факт транспортування товару від ТОВ «Мекап» до позивача підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які знаходяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Кримотпторгсервіс» укладено договір надання послуг № 0105ПР від 01.05.2012 року, договір поставки обладнання № 0107ПО від 01.07.2012 року та договір про надання послуг з модернізації обладнання № 01М від 01.08.2012 року, у відповідності до умов яких ТОВ «Кримотпторгсервіс» зобов'язувалось надати позивачу послуги з різання металу на штрипс та пакування штрипсу, поставити обладнання, а також модернізувати обладнання позивача, а останній зобов'язався оплатити товар та роботи.

Факт поставки товару та виконання робіт ТОВ «Кримотпторгсервіс» позивачу підтверджується копіями видаткових накладних, актами надання послуг, які знаходяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що ТОВ «Кримотпторгсервіс» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.

У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної фіскальної служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Кримотпторгсервіс» видано 28.04.2012 року.

Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Кримотпторгсервіс» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

Судом на підставі спеціального витягу з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «Кримотпторгсервіс» зареєстровано як юридична особа 22.03.2012 року.

Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ «Кримотпторгсервіс» було юридичною особою.

Позивач отримані від ТОВ «Кримотпторгсервіс» послуги з різання металу на штрипс використав у власній господарській діяльності, що вбачається з письмових пояснень позивача. Первинних документів на підтвердження даних обставин позивач не надав, оскільки з моменту здійснення господарських операцій пройшло більше ніж три роки.

Отримане від ТОВ «Кримотпторгсервіс» обладнання позивач ввів до експлуатації, що підтверджується наказами позивача, копії яких знаходяться у матеріалах справи та фотографіями обладнання. Також фотографіями підтверджується факт модернізування обладнання позивача.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У листі Міністества доходів і зборів України від 19.09.2013 № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 вказано про те, що «основаниями для формирования налогового кредита является наличие надлежащим образом оформленной налоговой накладной, таможенной декларации, заявления с жалобой на поставщика, поданного в соответствии с пунктом 201.10 статьи 201 Кодекса, бухгалтерской справки, составленной в соответствии с пунктом 198.5 статьи 198 Кодекса, или других документов, предусмотренных пунктом 201.11 статьи 201 Кодекса. Товарно-транспортная накладная не содержится в перечне документов, определяющих право на формирование налогового кредита».

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

На підставі викладеного судом відхиляються твердження відповідача про те, що відсутність товарно-транспортної накладної може свідчити про неправомірність формування платником податків податкового кредиту та витрат, оскільки судом під час розгляду справи встановлено рух активів від ТОВ «Будгарантсервіс», ТОВ «Матадор», ТОВ «Торгпромплюс», ТОВ фірма «Валісей», ТОВ «Спецтехіндустрія», ТОВ «Родоніт-М», ТОВ «Фарадей-Істок», ТОВ ТПГ «Альбатрос», ТОВ «Мекап» та ТОВ «Кримоптторгсервіс» до позивача.

За вказаних позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 27.06.2014 року № 0002381500 і № 0002391500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Металон» судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.12.2014 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді С.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка