Рішення № 4172277, 06.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.09 Справа№ 3/133

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торська розглянула матеріали справи

За позовом: ВАТ „Львівобленерго”, м. Львів

До відповідача: Новороздільське ДГХП „Сірка”, м. Новий Розділ

Про стягнення 4 428,74 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Чорней О.В. –представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: ВАТ „Львівобленерго” подано позов до Новороздільського ДГХП „Сірка” про стягнення 4 428,74 грн. за спожиту електроенергію.

В судовому засіданні представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 4 028,74 грн., суму боргу в розмірі 400 грн. відповідачем погашено.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому завданні 06.07.2009 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:

22.01.2008 року між ВАТ „Львівобленерго” та Новороздільським ДГХП „Сірка” було укладено договір №90526 про постачання електроенергії. На виконання умов договору позивач здійснював постачання електроенергії, а відповідач зобов’язувався оплачувати спожиту електроенергію в порядку визначеному договором, однак свої договірні зобов’язання виконав частково.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 4 028,74 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно ст.ст. 526,530 Цивільного Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору № 90526 від 22.01.2008 року, позивач здійснював постачання електроенергії відповідачу, яку останній зобов’язувався оплачувати на умовах та в порядку передбаченому договором.

Згідно з додатком №1 до Договору „Обсяги споживання електричної енергії”, який є його невід’ємною частиною –обсяг споживання електроенергії відповідача на січень 2009 року становив 200000 кВт/год, однак 26.01.2009 року відповідач звернувся до ВАТ „Львівобленерго” з листом щодо коригування договірної величини в бік зменшення в результаті величина споживання електроенергії для відповідача була скоригована та встановлена на рівні 120000 кВт/год.

Як вбачається із матеріалів справи, за січень 2009 року відповідачем спожито 130160 кВТ/год, тобто перевищено договірну величину споживання електроенергії на 10160 кВТ/год вартість якої складає 2 214,37 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Крім того, зазначене передбачене сторонами в п. п. 4.2.2 Договору №90526.

Таким чином, за порушення умов договору позивачем була нарахована відповідачу двократна вартість різниці фактично спожитої та договірної величини в розмірі 4 428,74 грн.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію складає 4 028,74 грн.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 33, 75 82-85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Новороздільського державно гірничо-хімічного підприємства „Сірка” (81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул Гірнича, 2, код ЄДРПОУ 32940082) на користь Відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 3, код ЄДРПОУ 00131587) –4 028,74 грн. –основного боргу, 102,00 грн. –державного мита та 315,20 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 400,00 грн. провадження у справі –припинити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 08.07.2009 року.

Суддя Березяк Н.Є.