Ухвала суду № 41721769, 03.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року м. Київ К/9991/25214/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Петрук ЮВ.

представника відповідача Фокіної В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автоальянс -ХХІ Сторіччя»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011

у справі № 2а-14307/10/2670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Автоальянс -ХХІ Сторіччя»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.11.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011, у задоволенні позову відмовлено повністю.

ВАТ «Автоальянс -ХХІ Сторіччя» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Підставою для складання відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 26.03.2010 № 0002823540/0, від 12.05.2010 № 0002823540/1 та від 13.08.2010 № 0002823540/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 50000 грн. слугували висновки невиїзної документальної перевірки за період з 01.04.2006 по 31.12.2008, викладені в акті від 11.03.2010 № 15/35-40/31282328, про порушення вимог п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР). При цьому відповідач виходив з таких обставин.

ВАТ «Автоальянс XXI сторіччя» згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів № Б 30/1р. від 14.08.2007 придбало у продавця -АТ «Українська автомобільна корпорація» цінні папери - акції ВАТ «Гідробетон» в загальній сумі 400000,00 грн.

Згідно з випискою про обіг на рахунку в цінних паперах акції ВАТ «Гідробетон» зараховані на такий рахунок покупця 17.10.2007.

Згідно з випискою з рахунку позивача за 27.12.2007 позивачем здійснена оплата придбаних цінних паперів.

В окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами витрати на придбання акцій ВАТ «Гідробетон» в сумі 400000,00 грн. відображені позивачем в І кварталі 2008року в сумі 325000,00 грн. та в II кварталі 2008року в сумі 75000,00 грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2007 у справі № А8/181-07, яка набрала законної сили, визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, запис про державну перереєстрацію, реєстрацію виписку акцій з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Гідробетон» з моменту його видачі, а також припинено юридичну особу.

Під час перевірки також встановлено, що 27.10.2008 акції ВАТ «Гідробетон» позивачем списані з балансу у бухгалтерському обліку та скориговані (в сторону зменшення) показники податкового обліку в сумі 400000,00 грн.

Відповідач вважає, що позивач, здійснюючи операції за договором від 14.08.2007 № Б 30/1р. з придбання цінних паперів (акцій) емітента - ВАТ «Гідробетон» та їх оплати в сумі 400000,00 грн. 27.12.2007, не мав права відображати такі операції в окремому податковому обліку та визначати їх фінансові результати за правилами п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема відображати витрати на придбання акцій у І кварталі 2008 року в сумі 325000,00 грн. та у ІІ кварталі 2008 року в сумі 75000,00 грн., оскільки постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2007 у справі № А8/181-07, яка набрала законної сили, визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації, установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію, запис про державну перереєстрацію, реєстрацію виписку акцій з моменту внесення інформації про неї до Загального реєстру випуску цінних паперів та свідоцтво про реєстрацію випуску акцій ВАТ «Гідробетон» з моменту його видачі, а також припинено юридичну особу.

Виходячи з наведених обставин відповідач вважає, що акції, емітовані ВАТ «Гідробетон», не відповідають терміну «цінні папери» та не є об'єктами цивільних прав, що можуть вільно відчужуватися. Правочин щодо купівлі-продажу акцій, емітованих ВАТ «Гідробетон», є нікчемним в силу вимог ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки не відповідає вимогам ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України - не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановивши обставини щодо набрання постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.07.2007 у справі № А8/181-07 законної сили та щодо видання Департаментом корпоративних відносин Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку розпорядження від 09.10.2007 № 131-3 про зупинення обігу акцій ВАТ «Гідробетон» та застосувавши п. 1.4 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, ч. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV, якими визначено поняття «цінних паперів», та п. 1.31 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, яким визначено поняття «продаж товарів», дійшов висновку про те, що у позивача відсутні підстави для оподаткування операцій з придбання акцій ВАТ «Гідробетон» за правилами п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, повноти встановлення обставин та їх правової оцінки суд касаційної інстанції виходить з такого.

Порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами регламентувався п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі Закон № 334/94-ВР).

З положень п.п. 7.6.1. п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР випливає, що:

платник податку зобов'язаний вести окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі і з векселями);

при веденні окремого податкового обліку фінансовий результат від операцій з цінними паперами визначається як різниця між доходами, отриманими у результаті відчуження цінних паперів, та витратами, пов'язаними з придбанням вказаних цінних паперів.

При цьому відповідно до п.п. 7.6.3. п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості, а відповідно до п.п. 7.6.4. п. 7.6 ст. 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «доходи» - суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Виходячи з положень ст. 177, ч. 1 ст. 178 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі цінні папери, які можуть вільно відчужуватися, якщо вони не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в обороті.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 № 710/97-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин) право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.

Відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 № 3480-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) реєстрацію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 № 222 (у редакції рішення

від 14.07.2005 № 398), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.03.1999 за № 180/3473 (далі Порядок № 222).

Відповідно до п. 1. Розділу 1 Порядку № 222 зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюються уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів (далі - реєструвальний орган) відповідно до цього Порядку.

Відповідно до п. 1.2. Розділу 1 Порядку № 222 уповноважена особа реєструвального органу видає розпорядження про зупинення обігу акцій (додаток 3) протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати надходження до реєструвального органу документів, зазначених у підпункті 1.1 пункту 1 цього розділу.

Відповідно до п. 1.4. Розділу 1 Порядку № 222 реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати видання розпорядження про зупинення обігу акцій.

Відповідно до п. 1.5. Розділу 1 Порядку № 222, починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено.

Відповідно до п. 1.6. Розділу 1 Порядку № 222 дата опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу є датою закриття реєстру (при документарній формі випуску акцій) або датою, на яку складається зведений обліковий реєстр і здійснюється операція обмеження в обігу акцій (при бездокументарній формі випуску акцій).

Таким чином, після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій акції перебувають у дозволеному обігу і можуть вільно відчужуватися.

У разі скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з припиненням діяльності акціонерного товариства шляхом його ліквідації здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено, забороняється, починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу.

Враховуючи наведене, при вирішенні справи судам необхідно було встановити дату опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному з офіційних друкованих видань реєструвального органу, з якою законодавство пов'язує момент заборони здійснювати цивільно-правові договори з акціями, обіг яких зупинено, та з'ясувати, чи перебували акції у дозволеному обігу на час вчинення позивачем операцій з придбання таких акцій.

У разі якщо на час вчинення позивачем операцій з придбання акцій ВАТ «Гідробетон» останні перебували у дозволеному обігу, позиція про відсутність у позивача підстав для відображення таких операцій, зокрема витрат за ними, в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, є необґрунтованою.

Разом з тим з акту перевірки вбачається, що витрати, що складаються із суми коштів, сплачених позивачем продавцю цінних паперів як компенсація їх вартості, понесені позивачем згідно з випискою з особового рахунку позивача 27.12.2007, однак відображені позивачем в окремому обліку тільки в І кварталі 2008 року в сумі 325000,00 грн. та в ІІ кварталі 2008 року в сумі 75000,00 грн.

При цьому 27.10.2008 (ІV квартал 2008 року) акції ВАТ «Гідробетон» були списані позивачем з балансу у бухгалтерському обліку, а показники податкового обліку в сумі 400000,00 грн. скориговані у сторону зменшення.

Ці обставини можуть свідчити про те, що, навіть у разі безпідставного формування позивачем витрат в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами у І кварталі 2008 року в сумі 325000,00 грн. та в ІІ кварталі 2008 року в сумі 75000,00 грн., внаслідок коригування таких витрат позивачем у сторону зменшення за результатами звітного періоду, у позивача не могло виникнути фінансового результату, що збільшує податкові зобов'язання з податку на прибуток.

При цьому слід враховувати, що виходячи з положень п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних відносин) обов'язок щодо сплати штрафу у платника податків виникає за умови самостійного донараховання контролюючим органом суми податкового зобов'язання за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, тобто коли дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, в ході якого суди мають врахувати викладене, з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та на які вказав суд касаційної інстанції, та надати їм правову оцінку на підставі норм матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних відносин.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Автоальянс -ХХІ Сторіччя» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.04.2011 скасувати, а справу направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв