Рішення № 4172162, 07.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.09 Справа № 15/197

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун», м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дінус - Сталь», м. Луганськ

про стягнення 6033 грн. 70 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від позивача - Бутенко Л.Є. - начальник юридичного відділу, довіреність № 10 від 23.04.09;

від відповідача - Апанасова Н.М., довіреність № 486 від 14.05.09.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

В судовому засіданні 03.07.2009р. оголошувалася перерва до 07.07.2009р. о 14 год. 45 хв., про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:

- заборгованості у розмірі 5 000 грн. 00 коп.;

- пені за несвоєчасну оплату у розмірі 526 грн. 68 коп.;

- суми індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 432 грн. 02 коп., а також 3 % річних від простроченої суми у розмірі 75 грн. 00 коп.

за договором на фізичну охорону №2 від 01.03.2007 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, повідомивши про сплату відповідачем після звернення до суду з позовом 500 грн.

Відповідач позовні вимоги визнав частково. За доводами відповідача договір, на підставі якого заявлено вимоги, є розірваним з 18.02.2009 р. Проти вимоги по стягненню пені, інфляційних нарахувань та 3% річних заперечив частково, надавши свої розрахунки. Також, відповідач повідомив про сплату після звернення до суду з позовом 500 грн.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено угоду №2 на фізичну охорону від 01.03.2007 р., за якою позивач зобов’язався надати послуги з охорони приміщення, а відповідач, як замовник, за договором зобов’язався вчасно сплатити послуги.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення боргу у сумі 5000 грн. за надані послуги у період з жовтня 2008 р. по лютий включно 2009 р.

Згідно п. 3.1. договору вартість послуг за місяць встановлена сторонами у сумі 1000 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору відповідач зобов’язаний був здійснити 50 відсоткову передплату не пізніше 25 числа попереднього місяця та остаточний розрахунок протягом 5 банківських днів наступного місяця згідно акту виконаних робіт.

Надання послуги з охорони підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними сторонам обопільно за період з жовтня 2008 р. по січень включно 2009 р.

Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за лютий 2009р. сторонами не надано.

Позивач виконав свої зобов’язання по договору достроково.

Відповідач грошові зобов’язання зі сплати послуг не виконав належним чином та у повному обсязі.

На день подачі позову до суду розмір боргу за період з жовтня 2008 р. по січень включно 2009 р. становив 4000 грн. На даний час розмір боргу за вказаний період становить 3 500 грн. 00 коп. у зв’язку зі сплатою відповідачем після звернення до суду з позовом 500 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що виходячи з положень п. 3.2. договору оплата здійснюється згідно акту виконаних робіт, то належним доказом виконання робіт (надання послуг) є вказаний акт.

Належними засобами доказування (актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними сторонам обопільно) підтверджено надання послуг з охорони за період з жовтня 2008 р. по січень включно 2009 р. у сумі 4000 грн.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів вчасного виконання зобов’язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги на день подачі позову не надано.

Тому, вимоги по стягненню боргу підлягають задоволенню у сумі 3500.

В частині позовних вимог про стягнення 500 грн., провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору у зв’язку з оплатою після подачі позову до суді.

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 526 грн. 68 коп., підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.2 договору відповідач зобов’язаний був здійснити 50 відсоткову передплату не пізніше 25 числа попереднього місяця та остаточний розрахунок протягом 5 банківських днів наступного місяця згідно акту виконаних робіт.

Пеня розрахована позивачем за період починаючи з першого числа місяця, в якому надано послуги протягом 6 місяців.

Проте, термін, з якого починається прострочення виконання відповідачем зобов’язання, є, відповідно до умов п. 3.2. договору, шостий банківський день місяця наступного за місяцем за який надано послуги. Такий висновок зроблено виходячи з положень вказаного пункту за яким, зокрема, остаточний розрахунок протягом 5 банківських днів наступного місяця згідно акту виконаних робіт. Оскільки такі акти складалися та підписувалися сторонами в останній день місяця, в якому надано послуги, то оплата повинна була здійснюватися протягом 5 банківських днів наступного місяця.

Відповідно до п. 6 ст. 233 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, термін, з якого починається прострочення виконання відповідачем зобов’язання за послуги, надані у жовтні 2008 р., за що нараховується штрафна санкція, є, відповідно до умов договору 10.11.2008р., у листопаді - 08.12.2008 р. і т.д. Терміном закінчення нарахування санкції за послуги, надані у жовтні 2008 р., відповідно до положень п. 6 ст. 233 Господарського кодексу України є 10.05.2009р. Позивачем же розрахунок здійснювався до 06.05.2009 р. Збільшувати період, за який нарахована пеня позивачем, суд не вправі (тобто з 06.05.2009 р. по 10.05.2009р.)

За борг, який утворився за надані у жовтні 2008 р. послуги, пеня нарахована за період починаючи з 06.10.2008р. по 06.05.2009р. Так, необґрунтовано нараховано пеню за період з 06.10.2008р. по 09.11.2008р. Даний період буде виключено судом при розрахунку. Збільшувати ж період нарахування пені суд не вправі.

Аналогічні порушення були допущені позивачем при нарахуванні пені за інші періоди виникнення боргу, які також враховано судом при визначенні вірного розміру пені, що підлягає стягненню.

Також, є необґрунтованим нарахування пені за послуги у лютому 2009 р., оскільки надання таких послуг не доведено належними засобами доказування.

Тому, обґрунтований розмір пені, що підлягає стягненню складає 383 грн. 85 коп.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Вимоги про стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими в сумі 51 грн. 77 коп. При цьому, суд виходив з належної дати виникнення прострочення платежу та не нарахування річних за послуги у лютому 2009 р., про що зазначено вище.

Обґрунтованим розміром інфляційних втрат є 393 грн. 63 коп. у зв’язку з тим, що позивачем необґрунтовано нараховано інфляційні за послуги у лютому 2009 р.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг у сумі 3 500 грн., пеня у сумі 383 грн. 85 коп., 3% річних у сумі 51 грн. 77 коп. та інфляційні втрати у сумі 393 грн. 63 коп. В частині позовних вимог про стягнення 500 грн., провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В решті позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 81 грн. 64 коп. державного мита, а також 250 грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дінус - Сталь», м. Луганськ, вул. Поштова, б. 1ж, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 33182113, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство безпеки «Тайфун», м. Луганськ, вул. Почтова, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31441877, борг в сумі 3 500 грн., пеню у сумі 383 грн. 85 коп., 3% річних у сумі 51 грн. 77 коп., інфляційні втрати у сумі 393 грн. 63 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 81 грн. 64 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 250 грн. 13 коп. Наказ видати позивачу.

3. В частині позовних вимог про стягнення 500 грн., провадження у справі припинити.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України. Рішення підписано 09.07.2009р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко