Ухвала суду № 41721383, 20.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 року м. Київ К/9991/59969/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

за участю позивача та представника відповідача - Калініченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_5 та Державної податкової служби в Житомирській області (правонаступника Державної податкової адміністрації в Житомирській області)

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року та на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Державної податкової адміністрації в Житомирській області (далі - ДПА в Житомирській області), про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У червні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що з 1989 по 2010 рік проходив службу в органах міліції та в органах ДПА України. Вказує, що під час проходження служби в органах податковій міліції у 2007 році отримав травму, що призвело до встановлення 3 групи інвалідності у січні 2011 року, у зв'язку з чим він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» (далі - постанова КМУ №707). Проте, МВС України відмовило йому у виплаті цієї допомоги через те, що інвалідність позивачу встановлено через травму, отриману під час проходження служби в податковій міліції, а тому йому слід звернутись до ДПА в Житомирській області. Вважаючи дії відповідача неправомірними, просив суд зобов'язати МВС України прийняти рішення щодо нарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою КМУ № 707 у сумі 129276,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, в позові відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_5 та ДПС в Житомирській області, порушують питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Зазначають, що судами порушено норми матеріального права, зокрема, неправильно застосовано постанову КМУ № 707, оскільки цей Порядок не містить положень щодо взаємозв'язку між настанням нещасного випадку та останньою посадою особи на день встановлення інвалідності.

МВС України у запереченнях на касаційні скарги просить залишити їх без задоволення, а судові рішення без змін. Зазначає, що інвалідність ОСОБА_5 встановлено через травму, отриману під час проходження служби в ДПА В Житомирській області, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 26 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-XII), в порядку, передбаченому постановою КМУ №707.

Перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1989 року ОСОБА_5 проходив службу в органах внутрішніх справ, а з 1996 року - в податковій міліції ДПА в Житомирській області.

Згідно з наказом ДПА України від 02 березня 2009 року №367-о позивача звільнено з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділення організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, управління податкової міліції ДПА у Житомирській області та відряджено для подальшого проходження служби у розпорядження Міністерства внутрішніх справ України з 03 березня 2009 року.

З 30 грудня 2010 року ОСОБА_5 звільнено з органів внутрішніх справ у запас за підпунктом «б» пункту 64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, згідно з наказом МВС України від 30 грудня 2010 року № 2274 о/с.

У січні 2011 року позивачу встановлено 3 групу інвалідності, через втрату ним 40 % працездатності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням ним службових обов'язків у 2007 році.

В акті службового розслідування від 31 травня 2011 року, зазначено, що нещасний випадок, що стався з ОСОБА_5 15 жовтня 2007 року під час його служби у податковій міліції, при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьби зі злочинністю.

За приписами частини 1 статті 24 Закону № 509-XII, особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Зокрема, держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» (стаття 26 Закону № 509-XII).

Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджений постановою КМ України № 707, відповідно до підпункту 2 пункту 1 якої, одноразова грошова допомога виплачується в разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Розміри цієї допомоги визначені цим же пунктом.

Для виплати грошової допомоги в разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи установлення групи інвалідності працівник податкової міліції повинен звернутись до органу державної податкової служби за місцем проходження служби та надати необхідні документи (пункт 5 постанови КМ України № 707).

Із змісту наведених норм видно, що виплату передбаченої постановою КМ України № 707 допомоги здійснюють як органи внутрішніх справ, так і органи державної податкової служби. Разом з тим, при визначенні органу, на який покладено обов'язок виплати цієї допомоги в разі проходження особою служби в обох органах, має значення, за яких умов та в період якої служби працівник міліції, який звернувся за виплатою вказаної допомоги, отримав травму.

При цьому, пункт 5 постанови КМ України № 707 визначає процедуру звернення особи до уповноваженого органу, а не умови визначення органу (МВС чи ДПА), який має здійснити таку виплату.

Тобто, в залежності від того, в якому органі з працівником міліції трапився нещасний випадок (МВС чи ДПА), виплату допомоги здійснює та структура, в якій на момент цієї події така особа працювала. Встановлення втрати працездатності через такі випадки в подальшому, не звільняє такий орган від зобов'язання виплатити цю допомогу постраждалій особі в майбутньому.

За умовами пункту 7 постанови КМ України № 707, грошова допомога виплачується МВС чи ДПС у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

Враховуючи те, що видатки на утримання органів МВС України та ДПС України державними бюджетами визначені окремо, суди правильно зазначили, що кожен з них має відповідати лише за ту шкоду, яка є наслідком впливу на особу властивих цій системі факторів підвищеного ризику.

За наведених обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано зазначив, що факт звільнення позивача зі служби за станом здоров'я з МВС України не має правового значення для вирішення спору, оскільки причиною втрати ним працездатності стала травма, яку він отримав під час проходження служби в податковій міліції. Тому позовні вимоги до МВС України задоволенню не підлягають.

При цьому, суди звернули увагу, що підстави для стягнення вказаної допомоги з ДПС України також відсутні, оскільки позивач до органів податкової служби з такої вимогою не звертався і відмову у її виплаті не отримував. Тобто, можливість звернення до органів державної податкової служби ОСОБА_5 не втрачена.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, тому підстав для скасування ухвалених судових рішень колегія суддів не вбачає.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України, якщо суд не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційні скарги ОСОБА_5 та Державної податкової служби в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06 березня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак