Ухвала суду № 41721219, 19.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 листопада 2014 року м. Київ К/800/40622/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів Бутенка В.І.,

Весельської Т.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1» (далі - ТзОВ «Сван-1») до Центрального відділу державної виконавчої служби України Черкаського міського управління юстиції (далі - ВДВС), треті особи: ОСОБА_2, публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» про зобов'язання утриматися від вчинення виконавчих дій за касаційною скаргою представника позивача на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року представник ТОВ «Сван-1» звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив зобов'язати ВДВС утриматися від виконання вимог, викладених у листі виконуючого обов'язки керівника ТзОВ «Свант-1» (арбітражного керуючого) від 24.04.2014 року №8047/04-14-10-2337, про заміну зберігача арештованого майна та фактичної передачі автомобіля «MITSUBISHI OUTLANDER», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2.

Посилався на те, що ОСОБА_3 безпідставно, з присвоєнням собі повноважень виконуючого обов'язки керівника ТзОВ «Сван-1», намагається здійснити заміну майна підприємства.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року, позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ВДВС утриматися від заміни зберігача арештованого майна, а також фактичної передачі легкового автомобіля «MITSUBISHI OUTLANDER», державний номерний знак НОМЕР_2, від ОСОБА_2 до ОСОБА_3

У касаційній скарзі представник позивача, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Відповідно до положень, передбачених частиною другою статті 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічні правовідносини, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, в тому числі щодо юрисдикції, визначається статтею 181 КАС України. Виходячи зі змісту частини першої цієї норми, роз'яснень, викладених у пункті 2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 «Про внесення змін до постанови Пленуму ВАСУ від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», критерієм визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юридична належність суду, який видав виконавчий лист, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

У розумінні статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягував і боржник. При цьому слід урахувати, що до сторін, які можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби належать також їх представники за законом чи договором.

Згідно фактичних обставин справи, встановлених судами, постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2013 року винесена на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 29.05.2012 року, якою накладено арешт на майно ТзОВ «Сван-1», в тому числі на автомобіль «MITSUBISHI OUTLANDER», 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2, який передано на зберігання ОСОБА_2 Спір виник щодо заміни зберігача арештованого автомобіля. Позов пред'явлено представником боржника, тобто сторони виконавчого провадження.

З урахуванням зазначених обставин справи та норм права, суди прийшли до помилкового висновку, що цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 157 КАС України (якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства).

Такий спір може бути розглянутий господарським судом.

На підставі наведеного, керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1» задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 липня 2014 року скасувати, а провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сван-1» до Центрального відділу державної виконавчої служби України Черкаського міського управління юстиції про зобов'язання утриматися від виконання вимоги, викладеної в листі від 24 квітня 2014 року № 8047/04-14-10-2337 про зміну зберігача арештованого майна - закрити у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити, що спір, який виник між сторонами, може бути вирішений в порядку господарського судочинства господарським судом.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

Т.Ф. Весельська