Постанова № 41720741, 19.11.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 р. Справа № 233/4648/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та перерахунок розміру щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та стягнення недоотриманих сум за 2014 рік, -

Встановила:

У серпні 2014 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача - Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області (далі по тексту - УСЗН) в частині виплати щорічної разової допомоги до 5 травня інвалідам війни за 2014 рік та стягнення з УСЗН недоплаченої суми щорічної разової державної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5.342 грн. 00 коп.

Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі:

- визнано неправомірними дії УСЗН щодо відмови у нарахуванні та виплаті належних позивачу сум разової грошової допомоги до 05 травня 2014 року;

- стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік у розмірі 5.342 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі УСЗН, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2014 року з прийняттям нового судового рішення про закриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення, відповідно до положень ст. 202 КАС України, частковому скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач має статус інваліда війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

25 квітня 2014 року ОСОБА_1, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зараховано на розрахунковий рахунок разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 2250,00 грн. згідно постанов Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 року № 102 «Про деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» (а.с.6).

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції закону в редакції від 09.07.2007 року) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Станом на квітень 2014 року - час виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2014 році, зміни до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не вносилося. Право встановлювати розміри соціальних виплат відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінету Міністрів України не делегувалося.

Таким чином, відповідач у 2014 році повинен був застосовувати законодавство, яке діяло на час проведення відповідних щорічних виплат грошової допомоги до 5 травня, а саме, ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 09.07.2007 року, відповідно до якої інвалідам війни ІІ групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі вісім мінімальних пенсій за віком.

При обчисленні разової грошової допомоги до 5 травня, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, відповідач, провівши нарахування щорічної допомоги до 5 травня у 2014 році в розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та не виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» призвели до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірного призначення позивачу до виплати разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 року №102, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено, що норми і положення ст.ст.12,13,14,15,16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік, однак зазначені зміни до Закону були внесені лише 31 липня 2014 року (набрали чинності з 03 серпня 2014 року), тобто після проведених позивачу виплат.

Таким чином, виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру такої грошової допомоги позивачеві відповідач повинен був керуватись положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 року N 102.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо способу захисту прав позивача у вигляді стягнення з УСЗН недоотриманої суми разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у визначеній позивачем грошовій сумі, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування недоотриманих сум разової грошової допомоги замість органу, якому надані такі повноваження.

З метою належного захисту порушених прав позивача, та у відповідності до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату спірної разової грошової допомоги за 2014 рік у розмірі, встановленому ч. 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З урахуванням наведеного, через порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись положеннями п. 3 ч. 1 ст. 198 та п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік у розмірі 5.342 грн. 00 коп. з прийняттям в цій частині нового судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги на висновок колегії суддів не впливають.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року частково задоволено клопотання УСЗН про звільнення від сплати судового збору при подачі апеляційної скарги, - сплату судового збору в розмірі 36 грн. 54 коп. апелянту відстрочено до дня винесення рішення по справі.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 88, 98 та п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, колегія суддів приймає рішення про необхідність розподілу судових витрат шляхом стягнення з УСЗН суми судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2014 року у розмірі 36 грн. 54 коп.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду сторони, які беруть участь у справі, до засідання суду апеляційної інстанції не прибули, у зв'язку з чим, в порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 88, 98, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області - задовольнити частково.

Постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2014 року - скасувати в частині стягнення з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2014 рік у розмірі 5.342 грн. 00 коп.

В цій частині ухвалити нову постанову, якою зобов'язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області провести перерахунок ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2014 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вчинити дії щодо виплати донарахованих сум з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08 вересня 2014 року - залишити без змін.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області (85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, буд. 14) в дохід Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк - ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду - 34331173) судовий збір у розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 листопада 2014 року