Рішення № 41720261, 03.12.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.14р.

Справа № 904/7797/14

За позовом Комунального підприємства "Парковка та реклама", м. Кривий Ріг

до Приватного підприємства "ІНФОС", м. Кривий Ріг

третя особа на стороні позивача: Управління комунальної власності міста Виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

про стягнення 562,97 грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар судового засідання Сергієнко П.М. Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Парковка та реклама" (далі – Позивач) звернулося з позовом до Приватного підприємства "ІНФОС" (далі – Відповідач), третя особа на стороні позивача: Управління комунальної власності міста Виконкому Криворізької міської ради про стягнення 562,97 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено зобов’язання за договором оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста №22/76 від 08.04.2005р. в частині своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2014 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.10.2014р.

28.10.14р. третьою особою подано клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

29.10.14р. ухвалою господарського Дніпропетровської області відкладено розгляд справи до 18.11.14р.

18.11.14р. в судове засідання з’явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання оголошено перерву до 02.12.14р.

02.12.14р. в судове засідання повноважні представники сторін не з’явився

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в обґрунтування своїх позовних вимог .

В судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

08.04.2005 між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (Орендодавець) та приватним підприємством "ІНФОС" (Орендар) було укладено договір оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста №22/76.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 52.1м2, розташований за адресою: вул. Федоренка, 5а, для використання під розміщення типографії (44,1м.кв.), комп’ютерних послуг (4кв.м.), ритуальних послуг (4 кв.м.). Об’єкт оренди розташований в підвалі, об лаштований холодним та гарячим водопостачанням, каналізацією, центральним опаленням, електромережею, телефонним, іншим зв’язком.

Відповідно до пункту 2.1 договору, вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Вступ орендаря у строкове платне користування об’єктом оренди настає одночасно з підписанням акту приймання-передавання, який треба оформити в 5-ти денний термін (пункт 2.2 договору).

Пунктом 4.1 договору оренди за користування об’єктом оренди орендар сплачує орендодавцю річну орендну плату у розмірі 5%,10%,4% від незалежної вартості об’єкту оренд, яка відповідно до розрахунку складає 40,25грн. за квітень місяць без ПДВ.

Орендна плата перераховується на поточний рахунок КЖП №22, що місячно до 20 числа наступного місяця. При цьому її розмір за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Індекс інфляції визначається щомісячно Держкомстатом України. Розмір орендної плати може бути переглянуто у разі зміни методики її розрахунку та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Орендар компенсує орендодавцю пропорційно орендованій площі частину плати за землю, на якій розташований об’єкт оренди, у розмірі 52,26грн. за місяць та перераховується на поточний рахунок КЖП №22.

Відповідно до пункту 4.5 договору оплаті підлягає весь період строкового користування орендарем об’єктом оренди від дня вступу у строкове користування до фактичного повернення об’єкта оренди орендодавцю по акту.

Орендар вносить орендну плату за користування об’єктом оренди незалежно від наслідків господарської діяльності (пункт 4.6 договору).

Пунктом 10.1 договору, встановлено, що договір діє з 08.04.2005р. до приватизації.

Сторонами підписано додаткову угоду №1 від 27.04.2009р. до договору оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста №22/76 від 08.04.2005р. та погоджено внесення змін до п.4.1 договору:

„Орендна плата перераховується на спеціальний рахунок КП „Парковка та реклама" (р/р 26000060109655, МФО 305750, код ЄДРПОУ 34811376, філія КБ „Приватбанк") щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного після сплачуваного з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету.”

Сторонами підписано додаткову угоду №2 від 25.12.2009р. до договору оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста №22/76 від 08.04.2005р. та погоджено внесення змін до п.4.1 договору:

„Орендна плата перераховується на спеціальний рахунок КП „Парковка та реклама" (р/р 26000060109655, МФО 305750, код ЄДРПОУ 34811376, філія КБ „Приватбанк") щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного після сплачуваного з подальшим перерахуванням 50% коштів до міського бюджету.”

Сторонами підписано додаткову угоду №3 від 25.12.2009р. до договору оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста №22/76 від 08.04.2005р. та погоджено внесення змін до п.4.1 договору та пункт 10.1:

„За користування об’єктом оренди орендар сплачує річну орендну плату у розмірі 15% від незалежної вартості об’єкту оренд, яка відповідно до розрахунку складає 221,74грн. (базова) без ПДВ (без урахування індексу інфляції за серпень 2010р.)

„Договір діє з 08.04.2005р. до 31.12.10р.”

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). (ст. 760 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Договір оренди є двостороннім, тобто створює права та обов'язки лише для орендаря та орендадавця.

Відповідачу за актом прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.04.2005 було передано об’єкт оренди відповідно до п.п. 1.1, 2.2 договору.

01.04.2009 року наказом № 4 Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради було визначено обслуговуючим комунальним підприємством, яке перебуває на балансовому обліку управлінь комунальної власності міста та житлово-комунального господарства виконкому міськради - Комунальне підприємство "Парковка та реклама"

01.04.2009 року між Управлінням комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради (довіритель) та Комунальним підприємством "Парковка та реклама" (повірений) укладено договір доручення.

Відповідно до пункту 4.2 договору доручення ОКП - Повірений перераховує кошти, отримані від оренди комунального майна 70 %, до міського бюджету (без ПДВ) по мірі їх надходження на поточний рахунок ОКП – Повіреного, за винятком винагороди, вказаної в пункті 4.3.

Відповідно до частини 1 статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Таким чином, Комунальне підприємство "Парковка та реклама" отримує частину коштів від оренди, направляє ці кошти для здійснення функцій обслуговування орендних відносин.

Пунктом 2.3 договору оренди передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору орендар повертає об’єкт оренди орендодавцю в 5-ти денний термін.

Об’єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі з КП „Парковка та реклама” (пункт 2.4 договору).

Відповідно до акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 23.05.2012р. орендар повернув нерухоме майно – нежитлове приміщення, загальною площею 52,1м2, розташований за адресою: вул. Федоренка, 5а

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протягом дії договору порушено зобов’язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендних платежів. Таким чином. Станом на час розгляду спору заборгованість відповідача з орендної плати за період з лютого по травень 2012р. складає 562,97грн.

Суд звертає увагу на те, що до відносин сторін застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України) та Закон України “Про оренду державного та комунального майна”, оскільки об'єктом оренди є комунальне майно.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти

Згідно з частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки, зокрема, можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

Орендодавцем та балансоутримувачем за договором оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста №22/76 від 08.04.2005р. є Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради.

Таким чином, право на отримання орендної плати є у орендодавця на підставі договору оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста №22/76 від 08.04.2005р., ст.ст. 283, 286 Господарського кодексу України та балансоутримувача на підставі ч.3 ч. 11 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

З урахуванням викладеного, тільки Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради має право звернутись до суду із позовом про стягнення з відповідача орендної плати за договором оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста №22/76 від 08.04.2005р.

Аналогічної правової позиції дотримано в постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.14р. по справі №904/4278/14.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно частини 2 статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем не надано жодних доказів того, що він є орендодавцем або балансоутримувачем за договором оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста №22/76 від 08.04.2005р.

Також позивач не довів, що його права та інтереси були порушені невиконанням відповідачем договору оренди об’єктів нерухомості комунальної власності міста № 9/15 від 02.02.2010.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Суд звертає увагу на те, що посилання позивача, як на підставу своїх вимог, на абз. 2 п. 4.1 договору, в якому передбачено, що орендна плата перераховується на спеціальний рахунок КП „Парковка та реклама"(р/р 26000060109655, МФО 305750, код ЄДРПОУ 34811376, філія КБ „Приватбанк") щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного після сплачуваного з подальшим перерахуванням 70% коштів до міського бюджету, не приймається судом до уваги, оскільки цей пункт в цій частині лише встановлює певний порядок перерахування орендної плати, не змінюючи вигодонабувача, оскільки абз.1 того ж пункту 4.1 чітко встановлює, що орендар сплачує орендодавцю орендну плату.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано – 03.12.2014р.

Суддя С.О. Турчин