Постанова № 41717257, 27.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 листопада 2014 рокусправа № 804/13103/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі № 804/13103/14 за позовом товариства з обмежено відповідальністю «Пафіс» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пафіс» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001862204 від 08.06.2014 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1530 грн. за несвоєчасне подання податкової звітності. Заявлений позов обґрунтовувався відсутністю правових підстав для застосування штрафних санкцій, оскільки податкова звітність з ПДВ подавалась підприємством до податкової служби у визначені законом строки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року задоволено позов. Постанова суду мотивована тим, що спірне рішення відповідача прийнято не на підставі та у не спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, у зв'язку з встановленим фактом подання позивачем податкової звітності до ДПІ у строки, передбачені законодавством, що підтверджено наданими доказами, а саме поштовими повідомленнями, описами поштового відправлення, фіскальними чеками.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, посилаючись на порушення норм матеріального права, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо подання позивачем податкової звітності з ПДВ у визначені законом строк. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що у встановлені судом дати податкова звітність до ДПІ не надходила, відомості про її реєстрацію відсутні. Крім цього, відповідач вказує на те, що у відповідності до п.49.5 ст.49 ПК України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податків зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації. Доказів дотримання позивачем вимог вказаної норми права суду не надано, а судом таких обставин не встановлено.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22 травня 2014 року посадовою особою ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Пафіс» за липень, листопад, грудень, 2012 року, січень - травень, жовтень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.05.2013 року № 1378/04-62-22-4-16/33668302, в якому встановлено порушення вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 гл.2 р.ІІ, п.3203.1 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Такі висновки ДПІ, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Декларації з ПДВ за липень, листопад, грудень 2012 року, січень-березень 2013 року подано до ДПІ 17.06.2013р. Декларації з ПДВ за квітень, травень 2013 року подані 20.09.2013р.. Декларація з ПДВ за жовтень 2013 року подана до податкової служби 21.11.2013р.

На підставі акту перевірки податковою службою винесено податкове повідомлення-рішення №0001862204 від 18.06.2014 року, яким до ТОВ «Пафіс» застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 530 грн. за порушення товариством термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за липень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, жовтень 2013 року (по 170грн. за кожний звітний період).

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявленого позову з наступних підстав.

За правилами пунктів 49.1 та 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

У силу положень підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація із податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, вказаними нормами права визначено як обов'язок подання платником податків податкової звітності до контролюючого органу так і граничний строк подання декларації з ПДВ - 20 число місяця наступного за звітним (податковим) місяцем.

У відповідності із п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, підставою для застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ є подання такої декларації до контролюючого органу після граничного строку для її подання, тобто після 20 числа місяця наступного за звітним (податковим) місяцем.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України закріплено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Тобто, вказаною нормою передбачено право платника податків направити податкову звітність до контролюючого органу одним із альтернативних способів.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що позивачем подано податкову звітність з податку на додану вартість за липень, листопад, грудень 2012 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, жовтень 2013 року до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська у наступні способи:

- липень 2012 року - засобами електронного зв'язку 16.08.2012 р., зареєстровано за реєстраційним номером 9049498747 (Квитанція №2);

- листопад 2012 року (направлено 18.12.2012 року цінним листом описом вкладення штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення №4900099398430) - отримано відповідачем 19.12.2012 року;

- грудень 2012 року (направлено 17.01.2013 року цінним листом з описом вкладення штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення №4900002925309) - отримано відповідачем 18.01.2013 року;

- січень 2013 року (направлено 19.02.2013 року цінним листом з описом вкладення штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення №4900001612463) - отримано відповідачем 20.02.2013 року;

- лютий 2013 року (направлено 18.03.2013 року цінним листом з описом вкладення штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення №4900001906386) - отримано відповідачем 19.03.2013 року;

- березень 2013 року (направлено 18.04.2013 року цінним листом з описом вкладення штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення №4900000922574) - отримано відповідачем 19.04.2013 року;

- квітень 2013 року (направлено 17.05.2013 року цінним листом з описом вкладення штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення №4900001600740) - отримано відповідачем 18.05.2013 року;

- травень 2013 року (направлено 18.06.2013 року цінним листом з описом вкладення штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення №4900004439967) - отримано відповідачем 19.06.2013 року;

Факт направлення позивачем податкової звітності за липень 2012 року засобами електронного зв'язку та її отримання ДПІ відповідачем не заперечувався. Натомість, відповідач вказує на те, що подану податкову декларацію не було визнано податковою звітністю через недостовірні обов'язкові реквізити, про що було повідомлено платника податків.

З такими доводами відповідач обґрунтовано не погодився суд першої інстанції, оскільки відповідачем не надано належних доказів повідомлення позивача про такий факт.

Відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно наданого відповідачем копії реєстру № 1 повідомлень про вручення поштового відправлення (рекомендовані) щодо відправки листа № 19344 від 22.08.2014 року вбачається, що даний лист на адресу позивача був надісланий за адресою: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Мологвардійська, 8-10, в той час, як місцезнаходженням підприємства є 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Леніна, 8-10, про що, зокрема, зазначено і в Акті перевірки.

Встановивши такі обставини справи, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що позивач не був повідомлений про рішення ДПІ про невизнання поданої декларації податковою звітністю.

Факт направлення податкової звітності за листопад, грудень 2012 року, січень-травень 2013 року та надходження її до ДПІ у встановлені законом строки, підтверджується поштовими повідомленнями, описами поштового відправлення, фіскальними чеками (а.с.42-49). Вказані документи надають змогу ідентифікувати документи, які направлялися на адресу ДПІ та дозволяють встановити дату їх отримання контролюючим органом.

Посилання ДПІ в апеляційній скарзі на те, що позивачем не дотримано вимог п.49.5 ст.49 ПК України, в частині строків направлення декларації поштою, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки порушення строків направлення податкової звітності через поштові органи не є підставою для відповідальності, що передбачена п.120.1 ст.120 ПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованість податкового повідомлення-рішення, в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності за липень, листопад, грудень 2012 року, січень-травень 2013 року, у розмірі 1360грн. (170грн. х 8 = 1360грн.)

В той же час, колегія суддів вважає необґрунтованим рішення суду першої інстанції, в частині висновків щодо безпідставності застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.

Так, задовольняючи позов в цій частині, суд першої інстанції виходив з того, що податкову декларацію за жовтень 2013 року направлено позивачем 19.11.2013 року цінним листом з описом вкладення (штрих кодовий ідентифікатор поштового відправлення №4900007326446). Інформація про дату отримання відповідачем відсутня, оскільки поштове повідомлення про вручення позивачу не повернулось. В той же час, суд робить висновок про те, що таку декларацію слід вважати своєчасно поданою, оскільки доказів зворотного відповідачем не надано.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки для встановлення факту подання податкової звітності у визначенні законом строки, необхідно встановити дату надходження такої звітності до контролюючого органу. Оскільки, такої дати судом встановлено не було, то ним безпідставно зроблено висновок про своєчасність подання декларації з ПДВ за жовтень 2013 року.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції представником відповідача надано копію декларації позивача за жовтень 2013 року, на якій податковою службою зроблено відмітку про її надходження - 21.11.2013р.

Таким чином, оскільки інших доказів отримання податкової декларації за жовтень 2013 року суду не надано, колегія суддів вважає необґрунтованим рішення суду щодо задоволення заявлених вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання декларації з ПДВ за жовтень 2013 року у розмірі 170грн.

Вказані обставини є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі № 804/13103/14 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення № 0001862204 від 08.06.2014 року, яке прийнято Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 1360грн. - визнати протиправним та скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст постанови виготовлено 28.11.2014 р..)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк