Ухвала суду № 41717220, 04.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2014 рокусправа № 804/548/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Династія Україна" до Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Династія Україна" (далі - ТОВ "Династія Україна") звернувся до суду з позовом до відповідача Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька ЦМ ДПІ), в якому просив суд скасувати винесені відповідачем 25.12.2012 року податкове повідомлення-рішення №0000292201, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 604127,50 грн., з яких за основним платежем в сумі 483030 грн.,за штрафними санкціями в сумі 121097,50 грн., та податкове повідомлення-рішення №0000302201, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями у загальному розмірі 1190 грн.

Відповідач заперечував проти позову, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року позовні вимоги задоволені, скасовані винесені відповідачем 25.12.2012 року податкові повідомлення-рішення №0000292201, №0000302201, на користь позивача стягнений судовий збір в сумі 2146 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем Криворізькою ЦМ ДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідом лені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ТОВ «Династія України» перебуває на обліку в Криворізькій ЦМ ДПІ як платник податків.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 12.07.2012 року по 10.10.2012 року податковим органом проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача ТОВ "Династія Україна" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 05.10.2012 року, за результатами якої складено акт №3259/220/36510452 від 17.10.2012 року.

Перевіркою виявлено порушення підприємством п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі Закону №334/94-ВР ), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2 квартал 2009 року в сумі 95867 грн., порушення п.7.4.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 3.04.1997 року (далі Закону №168/97-ВР ), в результаті чого занижено податок на додану вартість за червень 2009 року в сумі 3066 грн., за серпень 2009 року в сумі 39681 грн., за серпень 2012 року в сумі 470 000 грн., за вересень 2012 року в сумі 13030 грн.

В тому числі перевіркою встановлено ненадання позивачем податкових декларацій з податку на прибуток за 2011 рік, за 1 квартал 2012 року, з 1 півріччя 2012 року, за 9 місяців 2012 року, та ненадання податкових декларацій з ПДВ з липня по вересень 2009 року, за січень 2011 року, за серпень - вересень 2012 року, чим порушено ст.49, 18 ПК України, відповідно до ст.120.1 ПК України до підприємства застосовуються штрафні санкції у розмірі 170 грн. за кожен звіт.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті 25.12.2012 року податкове повідомлення-рішення №0000292201, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 604 127,50 грн., з яких за основним платежем з реалізації заставного майна в сумі 483 030 грн., за штрафними санкціями в сумі 121 097,50 грн.,

податкове повідомлення-рішення №0000302201, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 1190 грн.

Позивач оскаржив зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

За приписами до п.87.10 ст.87 ПК України з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов'язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-XII від 14.05.1992 року ( далі Закон №2343-XII ) без застосування норм цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 23 Закону №2343-XII з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

У відповідності до ст. 38 Закону №2343-XII, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.

Викладене свідчить, що після ухвалення судового рішення про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури нарахування суб'єктам господарювання неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій протирічить чинному податковому законодавству.

Відповідно до вимог п.184.5, п.184.6 ст.184 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено,що позивачем з дотриманням чинного податкового законодавства подані відповідачу декларації з податку на додану вартість з липня по вересень 2009 року, та декларації з податку на прибуток за 2011 рік поквартально, за півріччя та за рік, за 1 квартал 2012 року, 1 півріччя 2012 року, 9 місяців 2012 року, які прийняті податковим органом.

Судом першої інстанції встановлено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що на підставі рішення Криворізької ЦМ ДПІ №66 від 25.01.2011 року з зазначеної дати свідоцтво ТОВ "Династія Україна" як платника ПДВ анульовано, позивач не є платником ПДВ, що виключає його обов'язок подавати податковому органу декларації по ПДВ, та нести відповідальність за не подання таких декларацій.

Із матеріалів справи видно, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2011 року ТОВ "Династія Україна" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ОСОБА_3

Після визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури господарської діяльності ТОВ "Династія Україна" не вело , окрім продажу ліквідаційної маси, яка мала бути реалізована відповідно до вимог чинного законодавства, а саме: в серпні 2012 року позивач реалізував ТОВ "Фаргот" будівлі вартістю 2 350 000 грн., у вересні 2012 року реалізував ТОВ "Агентство незалежних експертиз" автомобілі, вартістю 60 892 грн. та ОСОБА_4 запчастини вартістю 4 259 грн.

У зв'язку з наявністю операції, сума якої протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 грн., ліквідатор позивача ОСОБА_3 у відповідності з приписами п.181.1. ст.181, ст.183 ПК України 12.10.2012 року подав відповідачу реєстраційну заяву про реєстрацію ТОВ "Династія Україна" як платника ПДВ з обов'язковими додатками, в тому числі копією витягу з ЄДРПОУ на доказ підтвердження повноважень ОСОБА_3 як голови комісії з припинення підприємницької діяльності позивача, яка отримана відповідачем 19.10.2012 року.

Згідно з п.183.18. ст. 183 , п.201.8 ст.201 ПК України (в редакції чинній на момент подачі заяви) особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу.

Криворізькою МДПІ 24.10.2012 року в реєстрації позивача як платника ПДВ протиправно відмовлено з підстав надання неповних та недостовірних даних щодо керівника, яким вказаний ОСОБА_3 а не колишній керівник підприємства ОСОБА_5, та запропоновано повторно звернутися до податкового органу з відповідною заявою.

Викладене свідчить, що відмова відповідача в реєстрації заяви та присвоєнні індивідуального податкового номеру, який використовується для сплати податку, унеможливили повторне звернення позивача із відповідною заявою, надання ним податковому органу декларацій з ПДВ за січень 2011 року, за серпень - вересень 2012 року, та сплати ПДВ в період відсутності свідоцтва платника податку.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість нарахування податковим органом позивачу за податковим повідомленням-рішенням №0000292201 від 25.12.2012 року суми грошового зобов'язання з ПДВ, разом із штрафними санкціями на суму 604 127,50 грн., нарахування за податковим повідомленням-рішенням №0000302201 від 25.12.2012 року грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 1190 грн. та правомірність скасування зазначених податкових повідомлень - рішень.

Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, стягнені на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі судового збору в сумі 2146 грн.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по справі.

За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької Центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова