Рішення № 4171683, 14.07.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.09 Справа№ 22/151

за позовом: Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі : уповноваженого органу

Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Єврогурт”, м.Львів

про стягнення 43308,23 грн.

Суддя М.Желік

Представники:

від прокуратури: Панасюк О.І.

від позивача: Лутчин Р.Б. ( довіреність № 2 від 02.01.09р.)

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позов заявлено Прокурором м.Львова в інтересах держави в особі: уповноваженого органу Львівської міської ради в особі ЛКП „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Єврогурт”, м.Львів про стягнення 43308,23 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені документи достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 11.06.2009р. призначив розгляд справи на 02.07.2009р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 14.07.2009р.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Представнику позивача та прокурору роз”яснено їх права та обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд встановив наступне.

01 жовтня 2003 р. між ЛКП “Залізничнетеплоенерго” (надалі позивач) та ТзОВ „Єврогурт”(надалі відповідач) укладено договір № 260 про постачання теплової енергії в гарячій воді. У відповідності до умов договору позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами), передбачені цим договором.

Згідно п.6.3 договору, відповідач зобов’язався до 15 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати позивачу вартість фактично спожитої енергії.

Позивач свої зобов”язання по договору виконав.

Відповідач в порушення умов договору за надані послуги оплату не проводив і за період з 01.04.2008р. по 01.1092009р. заборгував позивачу 40112,61 грн., що підтверджено розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Крім стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідача, відповідно до п.7.2.3 договору пеню за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення і згідно поданого розрахунку сума пені за період з 01.04.2008р. по 30.04.2009р. становить 1682,03 грн.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Водночас, згідно з цивільним законодавством, зокрема ст.611 ЦК України, порушення боржником, відповідачем по справі, взятих на себе зобов”язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у встановлених законом та договором мір відповідальності.

У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 222,36 грн. –3% річних та 3291,23 грн. інфляційних нарахувань є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 82, 83, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Єврогурт” (79040 м.Львів, вул.Каховська,34, р/р 26008000241001 в ВАТ КБ „Надра”, МФО 325979, ЄДРПОУ 20826400) на користь ЛКП “Залізничнетеплоенерго” (м.Львів, вул.С.Петлюри,4а, р/р 260038680 в ЛОД „Райфайзен банк Аваль”, МФО 325570, код ЗКПО 20784943) 40112,61 грн. основного боргу, 1682,03 грн. пені, 222,36 грн. –3% річних, 1291,23 грн. інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Єврогурт” (79040 м.Львів, вул.Каховська,34, р/р 26008000241001 в ВАТ КБ „Надра”, МФО 325979, ЄДРПОУ 20826400)) в доход державного бюджету 433,08 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя