Ухвала суду № 41714867, 15.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р.справа № 2а-2175/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

за участю представників сторін:

позивача : - Сергач К.О., дов. від 07.11.11 р.

відповідача: - Крючек К.В., дов. від 20.12.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2010р. у справі № 2а-2175/10/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізька кондитерська фабрика" (далі - ВАТ "ЗКФ", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) №0000370804/0 від 12.04.2010 р., № 0000380804/0 від 12.04.2010 р.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2010 р. у справі № 2а-2175/10/0870 (суддя Артоуз О. О.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000380804/0 від 12.04.2010 р. повністю та податкове повідомлення-рішення № 0000370804/0 від 12.04.2010 р. в частині визначення основної суми податкового боргу в розмірі 248 654 грн., та штрафних санкцій у розмірі 124 327 грн.

Постанова суду мотивована тим, що розмір витрат підтверджений належно складеними та оформленими документами, доказів безтоварності угод податковим органом не надано, придбаний товар використано позивачем у власній господарській діяльності, доказів нікчемності укладених угод матеріали справи не містять.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2010 р. у справі № 2а-2175/10/0870 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував відсутності контрагента позивача за юридичною адресою, наявності підстав для здійснення висновку про здійснення контрагентом позивача діяльності, спрямованої на ухилення від сплати податків.

ВАТ "ЗКФ" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До останнього судового засідання з'явились представники сторін, в судовому засіданні надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.

Обставини, пов'язані з проведенням СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі планової виїзної перевірки ВАТ «ЗКФ»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р., з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 р. по 31.12.2009 р. (акт перевірки № 108/08-04/00382094 від 31.03.2010 р., т.1, а. с.33-40), встановлені під час цих перевірок порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаних актів перевірок спірних податкових повідомлень-рішень (т.1, а. с.41, 42) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність віднесення до складу валових витрат Товариства витрат з придбання борошна та насіння соняшника згідно нікчемних правочинів з контрагентом ТОВ «Вест»і в зв'язку з цим завищення суми від'ємного значення з ПДВ у жовтні 2007 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПІ у м.Дніпродзержинську, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «ЗКФ»та ТОВ „Вест" укладені договори купівлі-продажу № 6 від 10.01.2007 р., № 281 від 18.05.2007 р., за умовами яких позивач придбав у вказаного контрагента товар (борошно, насіння соняшника) на загальну суму 2 265 791,81 грн., у т. ч. ПДВ 377 632,01 грн. (т.1, 66, 69).

Висновки про нікчемність вищевказаних договорів, як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, зроблені відповідачем на підставі:

- відповіді від 09.03.2010 р. № 1208/7/23-211 ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя про неможливість проведення перевірки ТОВ «Вест»у зв'язку з відсутністю підприємства за юридичною адресою (т.1, а. с.54-56).

- на підставі письмових пояснень директора ТОВ «Вест»Завгородньої Світлани Дмитрівни, в яких зазначено, що Завгородня С. Д. у серпні 2007 року переоформила на своє ім'я підприємство ТОВ «Вест». Документи по ТОВ «Вест», які вказані в акті прийому-передачі, при перереєстрації підприємства, особисто Завгородній С. Д. не передавались і де вони знаходяться Завгородній С. Д. Невідомо (т.1, а. с.57-59).

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000370804/0 від 12.04.2010 р.

Перевіркою встановлення, що на порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем безпідставно завищені валові витрати по операціях з придбання товару у ТОВ «Вест»у загальній сумі 1888 160 грн., у т. ч. за 4 квартал 2007 р. - 1417300 грн., 1 квартал 2008 р. - 470860 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У підтвердження виконання сторонами вищевказаних договорів щодо поставки та оплати вартості придбаного товару підтверджується матеріалами справи - первинними документами, підписаними від імені директора Завгородньої С. Д. та скріплено печаткою ТОВ „Вест", що відповідало відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру, та були внесені до нього згідно наданої суду довідки з ЄДРПОУ (якісні посвідчення, посвідчення відповідності борошна - т.1, а. с.70-85, видаткові ордери, накладні -т.1, 86-138, розрахунковими документами -т.1, 141-160).

Стосовно нікчемності правочинів позивача з контрагентом ТОВ «Вест», то, проаналізувавши норми Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надав суду рішень, які б визнавали недійсним вказаний вище правочин.

Оцінюючи посилання суду першої інстанції на ст.228 ЦК України колегія суддів зазначає, що під поняттям правочину, який порушує публічний порядок, слід розуміти суспільно-небезпечні діяння, які становлять правопорушення у вигляді, наприклад, адміністративного проступку чи злочину. Колегія суддів вважає, що висновок про нікчемність правочину може мати місце лише після встановлення правоохоронними та судовими органами порушення, яке має ознаки протиправності.

Такі докази в матеріалах справи відсутні.

З наведеного вбачається хибність доводів скаржника про наявність у органів ДПС права встановлювати факти нікчемності правочинів при перевірці платників податків та дані висновки відображати в актах перевірок.

Твердження скаржника про те, що згідно пояснень директора ТОВ "Вест" Завгородньої С. Д., нею не укладались угоди з ВАТ "ЗКФ" та ТОВ "Вест" не здійснювались відвантаження товару, колегією суддів до уваги не приймаються, з огляду на вищевикладене та на те, що такі письмові пояснення є неналежними доказами у розумінні ч.4 ст.70 КАС України.

Також колегією суддів не приймаються посилання скаржника на відсутність у позивача відповідних первинних документів, які б підтверджували здійснення перевезення та отримання товару, зокрема, товарно-транспортних накладних, обов'язковість надання яких була передбачена одним з договорів і за ненадання цього документу передбачалось настання певних правових наслідків.

Так, зі змісту Наказу Мінтрансу України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» № 363 від 14.10.97 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за № 128/2568, вбачається, що товарно-транспортна накладна оформлюється постачальником, а не споживачем, і не передається споживачеві, оскільки є документом для здійснення транспортування. Ненадання ж контрагентом позивачу ТТН всупереч умов договору стосується лише порушення господарських правовідносин, а не податкових зобов'язань.

Стосовно посилань скаржника на те, що судом першої інстанції не досліджено питання щодо відсутності декларування податкового зобов'язання зі сторони ТОВ «Вест»та, відповідно, сплаті по цим зобов'язанням податку до державного бюджету, колегія суддів зауважує на тому, що статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток, пов'язаного з господарськими операціями з ТОАВ „Вест" по придбанню позивачем борошна та насіння соняшника у періоді, що перевірявся, тому податкове повідомлення-рішення №0000370804/0 від 12.04.2010 р., яке включає нарахування штрафних (фінансових) санкцій за порушення, що позивачем не оскаржуються, правомірно скасовано судом першої інстанції в частині визначення основної суми податкового боргу в розмірі 248 654 грн. та штрафних санкцій у розмірі 124327 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000380804/0 від 12.04.2010 р.

Перевіркою встановлення, що на порушення п. 1.3 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ч.1 ст.203, ст.216 ЦК України, ВАТ «ЗКФ»завищено суму від'ємного значення з ПДВ у жовтні 2007 року, що призвело до заниження податку на додану вартість у квітні 2008 року у сумі 158 273 грн.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 Закону Україна «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Матеріали справи місять належним чином оформлені податкові накладні (т.1, а. с.161-173).

Згідно з пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять. Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платників ПДВ, також суду не надані.

Посилання скаржника на анулювання свідоцтв платників податку на додану вартість ТОВ „Вест", колегією суддів також до уваги не приймаються, оскільки згідно даних ДПС анулювання мало місце 11.07.2008 р. в зв'язку з закінченням терміну дії свідоцтва (т.1, а. с.46).

Тобто на момент укладання та виконання договорів контрагент мав статус платника податку на додану вартість.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає необґрунтованим визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість, тому податкове повідомлення-рішення № 0000380804/0 від 12.04.2010 р., яким Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість 237 409,50 грн., з яких 158273 грн. -за основним платежем, 79 136,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції також скасовано судом першої інстанції правомірно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 283383 найменування позивача - ВАТ "ЗКФ", змінено на Публічне акціонерне товариство "Запорізька кондитерська фабрика" (т.2, а. с.94).

З огляду на положення ст.55 КАС України колегія суддів вважає за доцільне замінити Відкрите акціонерне товариство "Запорізька кондитерська фабрика" його правонаступником - Публічним акціонерним товариством "Запорізька кондитерська фабрика".

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2010 р. у справі № 2а-2175/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2010 р. у справі № 2а-2175/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко