Ухвала суду № 41714853, 15.03.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2012 р.справа № 2а-7548/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - Стребіж С.О., дов. від 25.10.10 р. № 25/10-01

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-7548/10/0870

за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Енергомаш"

про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області (далі -Бердянська ОДПІ) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Енергомаш" (далі -ТОВ НВП «Енергомаш», Товариство) податковий борг у сумі 74 536,74 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-7548/10/0870 (суддя Стрельнікова Н. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено частково: стягнуто з відповідача 2 673,01 грн. податкового боргу з податку на додану вартість; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанову суду в частині задоволених позовних вимог мотивовано наявністю несплаченого відповідачем податкового боргу, який утворився на підставі законних та обґрунтованих вимог. В частині постанови, щодо відмови позивачу в задоволенні вимог мотивовано наявністю доказів сплати заборгованості, відсутністю у податкового органу права на самостійну зміну призначення платежу, визначену платником податків.

Не погодившись з постановою суду, Бердянська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-7548/10/0870 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що судом не враховано наявність у відповідача податкового боргу за податковими деклараціями з податку на додану вартість, з податку на прибуток, узгодженого податкового боргу за результатами перевірок, та з пені.

ТОВ НВП «Енергомаш»щодо задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначаючи, що оскаржена постанова Запорізького окружного адміністративного суду винесена з додержанням норм матеріального та процесуального права, є цілком обґрунтованою та правомірною.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники позивача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників позивача суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників податкового органу не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач надав в справу заперечення на апеляційну скаргу, представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення щодо безпідставності аргументів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити судове рішення без змін.

Вивчивши матеріали справи, доводи зазначені судом першої інстанції, які покладені в основу оскаржуваного рішення, слід зазначити наступне:

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі -Закон № 2181) визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За твердженням податкового органу ТОВ НВП «Енергомаш»станом на 20.08.2010р. має податкову заборгованість у сумі 74 536,74 грн., яка утворилась за наступних обставин:

На підставі акту невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати ТОВ НВП «Енергомаш»податку на додану вартість до бюджету від 01.12.2009 р. № 430 (а. с.18, 19), Бердянською ОДПІ 01.12.2009 р. прийняті податкові повідомлення-рішення, якими до Товариства застосовано фінансові санкції на загальну суму 2673,01 грн. (а. с.20, 21), а саме:

- № 0006141520/0 на суму 1 327,02 грн.;

- № 0006121520/0 на суму 1 020 грн.;

- № 0006111520/0 на суму 325,99 грн.

З даних податкових-повідомлень рішень вбачається, що їх отримано директором Товариства Лебеденко В. Ф. 01.12.2009 р.

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень чи своєчасної сплати визначених у цих податкових повідомленнях-рішеннях сум відповідачем суду не надано, що свідчить про узгодженість вказаної суми та, як наслідок, наявність податкового боргу у розмірі 2 673,01 грн.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позовні вимоги Бердянської ОДПІ про стягнення податкового боргу з фінансових санкцій по податку на додану вартість.

Ані позивачем, ані відповідачем постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у даній частині задоволених позовних вимог не оскаржується.

Згідно змісту ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, ТОВ НВП «Енергомаш» надавались до Бердянської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2009 р.-червень 2010 р. (а. с.8-17), та податкові декларації з податку на прибуток за період ІІІ квартал 2009 р.- перше півріччя 2010 р. (а.с.23-26).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації.

Згідно абз.1 п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Твердження позивача про те, що зазначені у вищевказаних податкових деклараціях суми не сплачені Товариством в повному обсязі та у визначений законом строк, спростовуються копіями платіжних доручень, що містяться в матеріалах справи.

Крім того, на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ НВП «Енергомаш»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП „Торгус-лугі" з податку на додану вартість за квітень 2008 р. та податку на прибуток за перше півріччя 2008 р. № 098/23-207/32787127 від 22.05.2009 р. (а. с.27-32), Бердянською ОДПІ 04.06.2009 р. прийняті податкові повідомлення-рішення (а. с.34), якими Товариству донараховано податкові зобов'язання:

- з податку на прибуток на суму 35 620 грн. - № 0001072310/0;

- з податку на додану вартість на суму 34 133 грн. - № 0000212320/0.

Товариством оскаржено в адміністративному чи судовому порядку вказані податкові повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що Запорізький окружний адміністративний суд 28.01.2010 р. прийняв постанову у справі № 2а-6698/09/0870, якою скасовано податкові повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ від 04.06.2009 р. № 001072310/0, від 04.06.2009 р. № 0000212320/0, від 12.08.2009 р. № 0001072310/1, від 12.08.2009 р. № 0000212320/1, від 14.10.2009 р. № 0001072310/2, від 14.10.2009 р. № 0000212320/2 (а. с.152-155).

01.03.2012 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом вищевказану постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 р. у справі № 2а-6698/09/0870 залишено без змін.

Відповідно до ч.5 ст. 254 КАСУ постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до п.п.5.3.2. п.5.3 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно погасити суму узгодженого податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Зі змісту вищенаведених положень п.1.3 ст.1 Закону № 2181 вбачається, що лише у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, така сума набуває статусу податкового боргу.

Отже, оскільки податкове зобов'язання Товариства з ПДВ у розмірі 34 133 грн. та з податку на прибуток у розмірі 35 620 грн. є неузгодженим (згідно вищевказаної постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р.), у відповідача відсутній податковий борг у розмірі 34 133 грн. та з податку на прибуток у розмірі 35 620 грн.

Скаржник зазначає, що станом на день подачі позову заборгованість з податку на додану вартість у сумі 34 133 грн., визначена податковим повідомленням-рішенням №0000212320/0, є сплаченою Товариством повністю, а з податку на прибуток, визначену податковим повідомлення-рішення № 0001072310/0 - частково (залишок складає 14196,72 грн.). За твердженням скаржника, погашення заборгованості відбулось за рахунок сплати Товариством податкових зобов'язань, які були зараховано в рахунок погашення податкової заборгованості.

Таким же чином (на погашення інших зобов'язань платника податку) позивачем направлено суми, сплачені відповідачем по податкових деклараціях згідно вищевказаних платіжних документів.

Відсутність права у податкового органу змінювати призначення платежів, самостійно визначених у платіжному документі, випливає з вимог чинного законодавства.

Так, п.7.7 ст.7 Закону № 2181 встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Як визначено п.п.7.1.1 п.7.1 ст.7 Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/89/76 (далі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому, згідно п.3.8 Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Як зазначено у п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону № 2181 днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням п.п.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону № 2181 слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п.7.7 ст.7 Закону №2181 податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також за несвоєчасну сплату неузгоджених податкових зобов'язань Товариству нарахована пеня на загальну суму 1 781,30 грн. -з податку на додану вартість (а. с.22) та 974,06 грн. -з податку на прибуток (а. с.37).

Відповідно до п.1.4 ч.1 ст.1 Закону № 2181 пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.16.4.1 п. 16.1. ст.16 Закону № 2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Отже, за відсутності податкового боргу, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені у вищезазначених сумах.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у даній справі щодо часткового задоволення позовних вимог податкового органу про стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу у сумі 2673,01 грн., та про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Бердянської ОДПІ.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-7548/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 р. у справі № 2а-7548/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк