Рішення № 4171385, 13.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/229

13.07.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ-Інвест”

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Інвест»

про стягнення 211 774,26 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Кондратюк О.В. (довіреність № б/н від 10.07.2009 р.)

Від відповідача: Яковенко Т.Ю. (довіреність № б/н від 13.07.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»(позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Інвест»(відповідач) про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 211 774,26 грн. відповідно до договору № 47-ФД від 31.07.2007 р. про надання безпроцентної позики. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 209 000,00 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 1881,00 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 893,26 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним на підставі договору було надано відповідачу грошові кошти на безвідсотковій основі, проте відповідач в порушення умов договору грошові кошти не повернув в установлений термін. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою суду від 11.06.2009 р. порушено провадження у справі № 39/229 та призначено справу до розгляду на 13.07.2009 р. о 11:50 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав документи на вимогу ухвали суду від 11.06.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання з‘явився, надав відзив на позовну заяву, яким проти позову не заперечує та визнає: заборгованість у розмірі 209 000,00 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 1881,00 грн. та суму трьох відсотків річних в розмірі 893,26 грн. та надав документи на вимогу у хвали суду від 11.06.2009 р.

В судовому засіданні, призначеному на 13.07.2009 р., за згодою представників сторін, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

20.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Інвест» (відповідач) було укладено договір № 47-ФД про надання безвідсоткової позики, відповідно до п. 1.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»зобов’язувалося надати відповідачу поворотно безвідсоткову позику, а відповідач зобов’язується повернути позику Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»у визначений строк.

В п. 2.1. зазначено, що розмір позики становить 382 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, позивач передає позику відповідачу частинами протягом терміну дії договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк надання позики відповідачу визначається з дати підписання цього договору та діє до 31.12.2007 р.

Відповідно до п. 2.3. договору, позика передається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»на виконання умов договору 31.07.2007 р. перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 382 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1155 від 31.07.2007 р. (копія в матеріалах справи).

31.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»та відповідачем була укладена додаткова угода № 1 (копія в матеріалах справи) до договору № 47-ФД про надання безпроцентної позики, в п. 1 якої визначено, що строк надання позики відповідачу визначається з дати підписання договору та діє до 31.12.2008 р.

Станом на 31.01.2008 р. відповідач повернув Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»частину позики за договором в розмірі 173 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 31.01.2008 р. (копія в матеріалах справи).

Таким чином, борг відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»становить 209 000,00 грн.

Крім того, 31.12.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг» та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 (копія в матеріалах справи) до договору № 47-ФД про надання безпроцентної позики, в п. 1 якої визначено, що строк надання позики відповідачу визначається з дати підписання договору та діє до 10.04.2009 р.

01.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг», Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»та відповідачем був укладений договір № В/47-ФД про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.1. якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест» (позивач) право вимоги виконання грошового зобов’язання на підставі договору № 47-ФД від 31.07.2007 р., а саме сплати відповідачем суми заборгованості, що виникла в результаті несвоєчасного виконання умов договору в розмірі 209 000,00 грн.

В п. 1.1. договору № В/47-ФД від 01.04.2009 р. визначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»з моменту підписання договору про відступлення права вимоги відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Світ-Інвест»(позивач) право вимоги виконання грошового зобов’язання, а саме сплати відповідачем суми заборгованості, що виникла в результаті невиконання умов договору № 47-ФД про надання безпроцентної позики від 31.07.2007 р. в обсязі 209 000,00 грн.

В п. 1.2. договору № В/47-ФД від 01.04.2009 р. визначено, що відповідач не заперечує проти відступлення права вимоги відповідно до умов цього договору.

В п. 2.1. договору № В/47-ФД від 01.04.2009 р. визначено, що за відступлення права вимоги до відповідача позивач зобов’язується сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»грошові кошти в розмірі 209 000,00 грн. протягом 90-та календарних днів з моменту підписання цього договору , шляхом перерахування зазначеної суми на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»або залік інших взаємних вимог шляхом підписання протоколу заліку.

Пунктом 3.1. договору № В/47-ФД від 01.04.2009 р. передбачено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг»в момент підписання даного договору передає позивачу оригінали або належним чином засвідчеі копії документів, які посвідчують право вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Техбудлізинг» до відповідача, а саме:

- договір № 47-ФД про надання безпроцентної позики від 31.07.2007 р.;

- платіжне доручення № 1155 від 31.07.2007 р.

Пунктами 4.1. та 4.2. договору № 47-ФД від 31.07.2007 р. передбачено, що відповідач зобов’язується по закінченню строку дії договору протягом трьох днів повернути позивачу суму позики шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок останнього. Таким чином, останнім днем виконання відповідачем зобов’язань по договору щодо повернення суми позики було 13.04.2009 р.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд (ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України).

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

В ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України встановлено, що у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Отже, керуючись ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України, позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.04.2009 р., якого просив останнього сплатити суму позики в розмірі 209 000,00 грн. за договором № 47-ФД від 31.07.2007 р. про надання безпроцентної позики. Дана претензія була отримана 14.04.2009 р. директором відповідача Прядка Т.Г. про, що свідчить відмітка на претензії, а саме підпис директора та печатка Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Інвест».

Проте, на момент звернення позивача до суду , за захистом своїх прав та інтересів, вищевказана претензія відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України. Судом встановлено, що права і обов‘язки сторін виникли в результаті надання позивачем безпроцентної позики відповідачу на підставі договору № 47-ФД від 31.07.2007 р. Зібрані у справі докази свідчать, що позивач на підставі платіжного доручення № 1155 від 31.07.2007 р. перерахував відповідачу позику, проте відповідач в порушення умов договору зобов’язання повернути позивачу позику не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зібрані у справі докази свідчать проте, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за договором № 47-ФД від 31.07.2007 р. про надання безпроцентної позики і становить 209 000,00 грн.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 209 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 1881,00 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 893,26 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 1881,00 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 893,26 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 2117,74 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент-Інвест»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/ І.Франка, 31/27; код ЄДРПОУ № 32961593, р/р 26009000768301 в АКБ «Київ», МФО 322498), а у разі відсутності коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Світ-Інвест” (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького/ І.Франка, 31/27; код ЄДРПОУ № 32961593, р/р 26001000629501 в АКБ «Київ», МФО 322498) 209 000,00 грн. (двісті дев`ять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 1881,00 грн. (одна тисяча вісімсот вісімдесят одна гривня 00 коп.) інфляційних збитків, 893,26 грн. (вісімсот дев’яносто три гривні 26 коп.) трьох відсотків річних, 2117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 74 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.