Рішення № 4171250, 08.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2009 р. Справа № 45/177-09

вх. № 4298/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Говорова С.Л., доручення від 01.07.2009 року

відповідача - не зявився

розглянувши справу за позовом Приватне підприємство "ІНТЕРФЕРУМ", м. Полтава

до ТОВ "Сювгім", м. Харків

про стягнення 448756,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача 383034,73 грн. боргу, 8087,16 грн. річних, 57634,96 грн. інфляційних та судові витрати по справі мотивуючи неналежним виконанням з боку відповідача зобов’язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору постави № 5МП/09 від 24.09.2007 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Ухвалою суду від 03 червня 2009 року про порушення провадження у справі розгляд справи було призначено на 24 червня 2009 року о 10:30.

В судове засідання 24 червня 2009 року представники сторін не з’явились, витребувані ухвалою суду від 03 червня 2009 року документи не надали, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 08 липня 2009 року.

В засіданні суду 08 липня 2009 року позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, надав до матеріалів справи витребувані судом документи.

Відповідач в призначене засідання суду не з’явився, проте до матеріалів справи надав клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване відрядженням представника відповідача.

Позивач в засіданні суду проти задоволення клопотання відповідача заперечив посилаючись на можливість прибуття в судове засідання суду іншої особи, також вказав на наявний між сторонами акт звіряння взаєморозрахунків за яким відповідачем визнавалась сума заборгованості.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про перенесення судового засідання, визнав його не підлягаючим задоволенню виходячи з того, що відповідачем у даній справі є юридична особа - ТОВ "Сювгім", провадження у справі порушено 03 червня 2009 року, ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримана, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення, проте відповідача не скористався своїм правом, передбаченим ст. ст. 22 та 59 ГПК України та не надав суду відзив на позову заяву.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 24 червня 2009 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

24 вересня 2007 року між сторонами по даній справі було укладено договір поставки лому та відходів чорних металів № 5МП/09.

Згідно п.1.1 договору позивач (продавець за договором) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця за договором), а відповідач прийняти та оплатити лом та відходи чорних металів (в подальшому - товар) в асортименті та по цінам, які визначаються протоколами погодження цін (додаткові угоди до даного договору) у відповідності з технічними умовами та якістю, вказаними в даному договорі відповідно ДСТУ 4121-2002.

У відповідності до п. 3.8 договору товар вважається переданим позивачем та прийнятим відповідачем по кількості у відповідності з вагою, вказаною в прийомо-здавальному акті форми 69, оформленому в пункті призначення за мінусом забрудненості; по якості - відповідно ДСТУ 4121-2002 та інших умов, визначених в прийомо-здавальному акті форми 69.

Згідно п. п. 4.2., 4.3 в ціну товару включається вартість завантаження, подачі та прибирання вагонів, залізничний тариф.

У відповідності до п. п. 5.2, 5.3 договору за домовленістю сторін відповідач може здійснити передплату за товар в розмірі 85 % від при наданні позивачем залізничних накладних на протязі 3-х банківських днів, остаточний взаєморозрахунок здійснюється на протязі 3-х банківських днів після приймання товару і оформлення акту форми 69 по даним чистої ваги, за мінусом вказаної в акті забрудненості товару.

Згідно з накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, позивач на виконання своїх зобов'язань за договором передав відповідачеві товар на загальну суму 5729034,73 грн., в тому числі за період з вересня 2008 р. по березень 2009 р. - на загальну суму 799793,22 грн., про що сторонами також було складено прийомо-здавальні акти за формою № 69, копії яких містяться в матеріалах справи. Товар було прийнято відповідачем та частково оплачено в розмірі 5346000 грн., в тому числі з вересня 2008 р. по квітень 2009 р. - в розмірі 460000 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Заборгованість відповідача становить 383034,73 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 383034,73 грн.

У зв’язку з існуючою заборгованістю позивач направив відповідачу претензію, направлення якої підтверджено поштовим описом від 26.05.2009 року. Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 383034,73 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Суд також вважає за необхідне зазначити на те, що між сторонами станом на 01 квітня 2009 року було складено акт звірки взаєморозрахунків, за яким відповідач визнавав суму заборгованості перед позивачем, та в подальшому здійснив частковий розрахунок у зв’язку із чим сума його заборгованості зменшилась та пред’явлена позивачем в іншому (меншому) розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГУ України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Позивачем також було пред’явлено до стягнення 8087,16 грн. річних та 57634,96 грн. інфляційних на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних та річних підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в сумі 57634,96 грн. інфляційних та 8087,16 грн. річних.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 4487,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідачу відмовити.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сювгім”, м. Харків, пр-т Перемоги, 54, кв. 251 (в тому числі з р/р 26003001741001 в філії ХД АО "Індексбанк" м. Харків, МФО 350619, код ЗКПО 34630898) на користь ПП "Інтерферум", 36000, м. Полтава, вул. Червоноармійська, З, кім. 206 (р/р 26009710233230 в ПОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 331014, код ЗКПО 33377023) - 383034,73 грн. боргу, 8087,16 грн. річних, 57634,96 грн. інфляційних, 4487,57 грн. державного мита та 312,55 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

рішення підписано 08 липня 2009 року.

справа № 45/177-09