Рішення № 4171221, 07.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.07.09 р. Справа № 40/166

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Чукліній І.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецької області м. Донецьк

до відповідача приватного підприємства „Геракліт”, м. Донецьк

про стягнення 22 215 грн. 80 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Сорокіна В.В. - юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до приватного підприємства „Геракліт” про стягнення боргу з орендної плати в сумі 20 430 грн. 19 коп. та пені в сумі 1 758 грн. 61 коп. за прострочення внесення орендних платежів згідно договору оренди №2321/2005р. від 23.12.2005р.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 23.12.2005р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Донецької області, далі Орендодавець, та приватним підприємством „Геракліт”, далі Орендар, було укладено договір оренди №2321/2005р. нерухомого державного майна.

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору та додатка до нього №2 від 23.12.2005р. Орендодавець за актом прийому-передачі від 23.12.2005р. передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування будівлі колишнього квасильного цеху загального площею 791 кв. м, які розташовані за адресою: м. Донецьк, вул. Рогачевського, 1, і знаходяться на балансі ДДП „Плодоовоч”, надалі – Балансоутримувач, вартість якого визначена згідно з неналежною оцінкою станом на 30.06.2005р. в сумі 280 283 грн.

Нежитлові приміщення передаються в оренду з метою розташування складу.

Згідно пункту 3.1 договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2005р.) – 2 431 грн. 45 коп.

За приписами пункту 3.2 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується Орендарем до державного бюджету щомісяця не пізніше 25 числа, як це передбачено умовами договору.

За договором Орендар повинен своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату, і щомісячно надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили розмір пені та її індексацію, який не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБ України, а також встановили порядок стягнення її на випадок прострочення виконання зобов’язань на користь державного бюджету.

Згідно наданого розрахунку сума пені на час подання позовної заяви складає за період прострочення з 26.04.2008р. по 26.02.2009р. – 1 785 грн. 61 коп., яку позивач намагається стягнути з відповідача.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про те, що:

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предмет договору перебуває у державній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 18, 19 Закон України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями, далі Закон.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Відповідно до вимог ст.ст. 173, 174 ГК України, господарські зобов’язання виникають між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Свої зобов’язання відповідач своєчасно не виконав, своєчасно орендну плату згідно вимог ст. 286 ГК України та умов договору не сплатив. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 20 430 грн. 19 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами.

Частиною 6 ст. 232 ГПК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання основного зобов’язання, позов щодо стягнення з відповідача пені, як додаткової вимоги, також обґрунтовано. Тому слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету пеню в сумі 1 785 грн. 61 коп. за період прострочення з 26.04.2008р. по 26.02.2009р.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову – за нульовою ставкою.

Суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні. Представник позивача надав згоду на оголошення скороченого тексту судового рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 526, 599, 759 ЦК України, ст.ст. 42, 55, 174, 202, ч. 6 ст. 232, 286 ГК України, ст.ст. 22, 27, 44, 49, 82, 84, ч.ч. 2,3 ст. 85, ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Геракліт”, 83080, м. Донецьк, вул. Садоводчеська, 87, ід. код 32636840, на користь:

- державного бюджету в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Донецької області (р/р 31115094700003, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080300, УДК у Будьонівському та Пролетарському районах м. Донецька Головне управління державного казначейства України у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686940), борг з орендної плати в сумі 20 430 грн. 19 коп., пеню в сумі 1 785 грн. 61 коп., видавши наказ;

- державного бюджету України державне мито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до державної податкової адміністрації в Донецькій області.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Підченко Ю.О.