Рішення № 4171217, 01.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/277

01.07.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський»

До

Служби автомобільних доріг у Київській області

Про

стягнення 7 835, 13 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Крупка М.А., дов. № б/н від 28.11.08 р.

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби автомобільних доріг у Київської області про стягнення 4 426, 56 грн. основного боргу, 373, 16 грн. пені, 2 682, 50 грн. інфляційних нарахувань та 346 грн. річних процентів у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за виконані роботи за договором № 27-02-06 від 27.02.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.09 р. порушено провадження у справі № 37/277, розгляд справи призначено на 24.06.09 р., зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 24.06.2009 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 24.06.2009 р. з’явився, проте відзиву на позов не надав, заперечень по суті не навів, просив надати йому час для підготовки відзиву.

Ухвалою суду від 24.06.2009 р., у зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі, з метою повного, всебічного та об’єктивного вирішення даного спору, судом було відкладено розгляд справи № 37/277 до 01.07.09 р. о 10 год. 20 хв.

У призначеному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

У судове засідання 01.07.09 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали від 24.06.09 р. не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський» та Службою автомобільних доріг у Київській області був укладений договір про надання послуг з технічного обслуговування автомобілів № 27-02-06 від 27.02.06 р., відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе виконання робіт, зокрема –щодо ремонту та технічного обслуговування автомобілів, що належать відповідачу.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

У відповідності до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до замовлення-наряду № 106484 від 02.10.2006 р. Служба автомобільних доріг у Київській області замовила у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський»ремонтні роботи автомобіля «Nissan Almera»(державний номер 50093 КМ) на суму 4 426, 56 грн. (в т.ч. вартість запчастин).

Роботи було виконано в обсягах, погоджених з відповідачем, що підтверджується вищенаведеним замовленням-нарядом № 106484 від 02.10.06 р. та актом виконаних робіт № 106484 від 02.10.06 р., підписаними представниками сторін, а також довіреністю Служби автомобільних доріг у Київській області ЯКЦ № 162556 від 29.09.2006 р. на імя представника Давиденка В.В.

Відповідно до п. 4.1. договору № 27-02-06 від 27.02.06 р. замовник - Служба автомобільних доріг у Київській області повинен протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту закінчення робіт та підписання акту виконаних робіт оплатити їх вартість, яка визначається згідно з замовленням та актом виконаних робіт.

Оскільки акт виконаних робіт на суму 4 426, 56 грн. був підписаний сторонами 02.10.2006 р., то відповідач зобов’язаний був оплатити виконані роботи до 06.10.2006 р.

Представник позивача пояснив суду, що відповідач виконані роботи не оплатив до цього часу, у зв’язку з чим заборгованість Служби автомобільних доріг у Київській області перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський» становить 4 426, 56 грн., які позивач просить стягнути з відповідача як основний борг. Також позивач просить стягнути з відповідача 373, 16 грн. пені, 2 682, 50 грн. інфляційних нарахувань та 346 грн. річних процентів у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності виконання робіт від відповідача не надходило, тоді як відповідач за ці роботи розрахунок не провів.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач, в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський»щодо стягнення з Служби автомобільних доріг у Київській області основного боргу за договором № 27-02-06 від 27.02.06 р. у розмірі 4 426, 56 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський»просить суд також стягнути з відповідача 373, 16 грн. пені, 2 682, 50 грн. інфляційних нарахувань та 346 грн. річних процентів у зв’язку з невиконанням відповідачем зобов’язань щодо оплати за виконані роботи.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання в сумі 4 426, 56 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 2 682, 50 грн. інфляційних нарахувань та 346 грн. річних процентів за період прострочення виконання зобов’язання з 06.10.2006 р. до 02.05.2009 р.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 373, 16 грн. пені за період прострочення з 06.10.2006 р. до 05.04.2007 р., то, застосовуючи частину 6 статті 232 Господарського кодексу України, суд визнає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський»підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області (03151, вул. Народного ополчення, 11-А, м. Київ, Україна, код 26345736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр «Голосіївський»(03127, вул. Героїв Оборони, 4, м. Київ, Україна, код 14333225) 4 426 (чотири тисячі чотириста двадцять шість) грн. 56 коп. основного боргу, 373 (триста сімдесят три) грн. 16 коп. пені, 2 682 (дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн. 50 коп. інфляційних нарахувань, 346 (триста сорок шість) грн. річних процентів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.