Постанова № 4171034, 08.07.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.09

Справа №АС13/425-08нр.

За позовом: Спільного українсько-білоруського підприємства “Укртехносинтез”у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми

До відповідачів: 1. Державної податкової інспекції в м. Суми

2.Головне управління державного казначейства України в Сумській області

Про стягнення з державного бюджету заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 3 774 грн. 00 коп.

СУДДЯ Лущик М.С.

За участю секретаря с/з Фанта Т.О.

Представники сторін:

Від позивача: Трегубов В.Г.

Від 1- го відповідача: Зіркатий А.В. довіреність № 400/9/10-009 від 08.01.2009 року.

Від 2-го відповідача : не з’явився.

Суть справи: позивач просить суд стягнути з державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 3774 грн. 00 коп. шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок СУБП “Укртехносинтез”у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 21127532) № 26001844 в СОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 337483.

1-й відповідач не визнає вимоги позивача та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог

2-й відповідач згідно відзиву на позовну заяву № 14-35/295-3683 від 03.07.2009 року зазначає, що компетенція Головного управління Державного казначейства визначена Бюджетним кодексом України та Типовим положенням про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року №332 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 року за №454/12328. Згідно зі ст. 50 Бюджетного кодексу України та п.4 Типового положення Головне управління здійснює повернення помилково або зайво сплачених платежів на підставі подання органів стягнення. Пунктом 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України № 209/72 від 02.07.1997р., передбачено, що для органів Державного казначейства законними підставами проведення відшкодування податку на додану вартість з бюджету на користь платників податку є висновки податкових органів або рішення суду. Станом на 03.07.2009р. до Головного управління Державного казначейства України в Сумській області не надходили висновки податкових органів або рішення суду для відшкодування податку на додану вартість на суму за звітний період, вказаний у позовній заяві, а тому на даний час законні підстави для його відшкодування Позивачу у Головного управління відсутні. Також зазначає, що відповідно до п.п.3.1, 3.2 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України та Державного казначейства України в процесі судового розгляду та виконання рішень суду щодо безспірного списання коштів з рахунків, на яких обліковуються надходження Державного бюджету України з податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 27.04.2004 року №82/245 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.05.2004 року за №645/9244 відшкодування податку на додану вартість за рішенням суду здійснюється Державним казначейством України.. Таким чином, Головне управління Державного казначейства як орган державної виконавчої влади не наділений повноваженнями щодо проведення відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України за рішенням суду. Крім того, ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин з боку порушень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. Правовідносини з приводу нарахування та сплати податкових платежів виникають перш за все між податковими органами та платниками податків. Головне управління як орган державної влади не наділений повноваженнями щодо контролю за нарахуванням та сплатою податку на додану вартість платниками даного податку та не порушило жодного нормативно-правового акта з питань відшкодування податку на додану вартість, тим самим не вчиняло незаконних дій по відношенню до Позивача. На підставі викладеного, вважаємо, що Головне управління не повинно брати участь у розгляді даної адміністративної справи в якості відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін суд встановив :

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.7.1.2. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Позивачем – спільним українсько-білоруським підприємством “Укртехносинтез” в формі товариства з обмеженою відповідальністю подані першому відповідачу –Державній податковій інспекції в м. Суми декларацію по податку на додану вартість за травень 2007 року, відповідно до якої сума, що підлягає відшкодуванню з бюджету складає 503671 грн. 00 коп.

Першим відповідачем було здійснено позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2007 року, за результатами якої було складено акт від 06.09.2007 року № 5903/23-6/21127532 (в справі), яким підтверджена сума бюджетного відшкодування –502597 грн. 00 коп. та встановлено завищення відшкодування ПДВ в сумі 3774 грн. 00 коп., у зв’язку з порушенням вимог п.п. 6.2.4 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість ”.

Податковим повідомленням –рішенням від 17.09.2007 року № 00302306/0/62853 позивачу зменшено суму відшкодування податку на додану вартість за травень 2007 року на 3774 грн. 00 коп.

Постановою господарського суду Сумської області від 12.11.2007 року по справі № АС16/546-07 за позовом спільного українсько-білоруського підприємства “Укртехносинтез” у формі товариства з обмеженою відповідальністю до відповідача Державної податкової інспекції в м. Суми, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення було визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 00302306/0/62853 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 3774 грн. 00 коп.

Зазначена постанова була залишена в силі постановою Харківського апеляційного адміністративного суду України від 12.06.2008 року № АС16/546-07.

В судовому засідання 1-м відповідачем було заявлено, що ним оскаржено постанову Харківського апеляційного адміністративного суду України від 12.06.2008 року № АС16/546-07, шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України, про те доказів прийняття даної скарги до розгляду 1-м відповідачем не надано. Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 00302306/0/62853 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 3774 грн. 00 коп. на сьогоднішній день скасовано.

Крім того, ДПІ в м Суми не надано суду підтвердження виконання ним вимог пп.7.7.8. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якої після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пп.7.7.10. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Відповідно до п.п. 1, 3, пп.5 п.4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1232, Державне казначейство України (далі - Казначейство) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується. Основними завданнями Казначейства є, зокрема, забезпечення казначейського обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка; управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, повергає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Пунктом 10 вищезазначеного Положення передбачено, що Казначейство для виконання покладених на нього завдань може за погодженням з Міністром фінансів утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Казначейства. Типове положення про територіальний орган Казначейства затверджує Міністр фінансів.

При цьому, відповідно до п.п. 1, 13 Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 4 квітня 2006 р. N 332, Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне управління) є територіальним органом Державного казначейства України, який утворюється Державним казначейством України за погодженням з Міністром фінансів України. Головне управління є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Підпунктом 5 пункту 4 зазначеного Типового положення передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, повертає кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

На момент звернення позивача до суду з позовною заявою за травень 2007 року рахується заборгованість в сумі 3774 грн. 00 коп.

Отже вимоги позивача щодо стягнення з державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 3774 грн. 00 коп. шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок СУБП “Укртехносинтез”у формі ТОВ (код ЄДРПОУ 21127532) № 26001844 в СОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 337483 визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідачів судом не приймаються.

Згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати по сплаті судового збору відшкодовується позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Резолютивну частину постанови викласти в такій редакції:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 3774 грн. 00 коп. шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок спільного українсько-білоруського підприємства “Укртехносинтез”у формі товариства з обмеженою відповідальністю (40000, м. Суми, пр. Курський, 6, код ЄДРПОУ 21127532) р/р № 26001844 в СОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 337483.

3. Стягнути з державного бюджету України на користь спільного українсько-білоруського підприємства “Укртехносинтез”у формі товариства з обмеженою відповідальністю ((40000, м. Суми, пр. Курський, 6, код ЄДРПОУ 21127532) р/р № 26001844 в СОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 337483) 37 грн. 84 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Роз’яснити позивачу, що за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено. Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.( ст. 258 КАСУ)

Суддя М.С. Лущик.

Повний текс постанови підписано 13.07.2009 року.