Ухвала суду № 41708318, 10.11.2014, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні доказів

10 листопада 2014 року м. Луцьк Справа № 803/2116/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Голови Луцької районної ради, Ягодинської митниці про відновлення порушених прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з адміністративним позовом до Голови Луцької районної ради, Ягодинської митниці про відновлення порушених прав мами ОСОБА_2, племінниці їх опікуна, як працівника митниці.

На адресу суду 05 листопада 2014 року від ОСОБА_1 надійшла заява в якій він просить суд забезпечити докази по справі (а.с.47).

Заява була призначена судом до розгляду на 11:00 10 листопада 2014 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд заяви без його участі не подав. Повістки про виклик до суду з зазначенням дати, часу і місця судового розгляду заяви була направлена ОСОБА_1 кур'єром суду за обома адресами, які зазначені в позові (а.с.4), однак вони повернулася до суду з відмітками про неможливість вручення, а саме: «за місцем знаходження (АДРЕСА_1, хвіртка та двері зачинені, ніхто на стукіт не відповідає» (а.с.58), а також «за місцем знаходження АДРЕСА_2 ніхто не проживає будинок аварійний» (а.с.59).

За правилами частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи встановлений у частині третій статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України скорочений п'ятиденний строк розгляду заяви про забезпечення доказів, що не дозволяє належним чином повідомити позивача засобами поштового зв'язку, а також те, що ОСОБА_1 ні в заяві про забезпечення доказів, ні в позовній заяві не зазначив номеру засобу зв'язку або адресу електронної пошти, тому суд вжив всіх можливих заходів для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду заяви.

Відповідач, Голова Луцької районної ради, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду засобами електронної пошти (а.с.56-57) свого представника у судове засідання не направив.

Відповідач, Ягодинська митниця, у запереченні від 07 листопада 2014 року просить суд відмовити у задоволенні клопотання, а заяву розглядати за відсутності представника митниці (а.с.60).

Відповідно до частини третьої статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів після її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі не прибули, своїх представників не направили, тому зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану заяву можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому судовий розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1. про забезпечення доказів не підлягає до задоволення з наступних підстав.

За правилами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази. Відповідно до статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд забезпечує докази, зокрема, витребуванням та оглядом письмових доказів. Згідно із частиною 1 статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.

З аналізу вищеназваних норм Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що суд може постановити ухвалу про забезпечення доказів, якщо позивач зазначив докази, які необхідно забезпечити, а також обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Натомість ОСОБА_1 в заяві про забезпечення доказів не вказано докази, які необхідно витребувати, не наведено обставин, що можуть бути підтверджені доказами та стосуються предмета доказування, не вказано будь-яких обставин, які свідчать про небезпеку того, що ненадання потрібних доказів може згодом стати неможливим або ускладненим, а також не надано підтвердження того, що він особисто не може надати докази, які він просить забезпечити (а.с.47).

Отже, на підставі вищевикладеного, заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів є безпідставною та необґрунтованою, а тому не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 73-75, частиною шостою статті 128, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення доказів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Голови Луцької районної ради, Ягодинської митниці про відновлення порушених прав.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович