Рішення № 4170807, 06.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.09 р. Справа № 23/132

за позовом: Відкритого акціонерного товариства ”Херсонський суднобудівний завод” м. Херсон

до відповідача: Закритого акціонерного товариства ”Макіївський металургійний завод” м. Макіївка

про стягнення 19 412, 59 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Справа слухалась 11.06.2009р. В засіданні оголошувалась перерва до 30.06.2009р. В засіданні, яке відбулось 30.06.2009р., суд згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України закінчив розгляд справи і оголосив перерву для підготовки тексту рішення у справі до 06.07.2009р. (вказане зафіксовано у протоколі судового засідання).

Позивач, відкрите акціонерне товариство ”Херсонський суднобудівний завод” м. Херсон, звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача, відкритого акціонерного товариства ”Макіївський металургійний завод” м. Макіївка, 16 822, 8 грн. боргу, 999, 27 грн. пені, 1 951, 44 грн. інфляційних та 295, 9 грн. річних (фактично ціна позову складає суму 20 069, 41 грн., хоча в тексті позову в графі ”ціна позову” позивач зазначив суму 22 732, 51 грн.).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- укладення з відповідачем договору на поставку брухту чорного металу № 1719/07 від 17.09.2007р., за яким позивач за залізничними накладними № 41290256, № 41290257 та № 41290258 відвантажив відповідачу брухт чорного металу;

- акти приймання-здачі від 06.11.2007р. № 5963, № 5964 та № 5965;

- направлення на адресу відповідача претензії № 759/70-2093 від 24.09.2008р. та рахунку № 761610 від 20.11.2007р. на оплату залізничного тарифу в сумі 16 882, 8 грн.;

- невиконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № 1719/07 від 17.09.2007р. щодо оплати вартості залізничного тарифу, внаслідок чого в нього утворився борг в сумі 16 822, 8 грн.;

- нарахування відповідачу на підставі ст.625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) 1 951, 44 грн. інфляційних та 295, 9 грн. річних, і на підставі ст.231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) 999, 27 грн. пені.

- ст.193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України.

Заявою № 759/70-364 від 10.06.2009р. позивач уточнив назву відповідача і зазначив, що відповідачем по справі є закрите акціонерне товариство ”Макіївський металургійний завод”. Враховуючи, що вказана у позові юридична адреса та ідентифікаційний код відкритого акціонерного товариства ”Макіївський металургійний завод” повністю збігається з юридичною адресою та ідентифікаційним кодом закритого акціонерного товариства ”Макіївський металургійний завод”, суд вважає відповідачем по справі № 23/132 закрите акціонерне товариство ”Макіївський металургійний завод”,

До прийняття рішення по справі позивач надав заяву № 759/70-1409 від 26.06.2009р., в якій з посиланням на ст.22 Господарського процесуального кодексу України відмовився від своїх вимог щодо стягнення пені в сумі 999, 27 грн. та збільшив заявлені вимоги в частині стягнення інфляційних до 2 220, 61 грн. та річних до 369, 18 грн. (конкретні суми інфляційних та річних, на які позивач додатково збільшив свої вимоги, і зазначив у 3-му абзаці поданої заяви, суд до уваги не приймає, оскільки вони визначені позивачем помилково і не збігаються з остаточними вимогами позивача).

Відповідач надав відзив на позов № 598/0144 від 09.06.2009р., в якому вимоги позивача не визнав з огляду на наступне: позивач не надав суду доказів надіслання (надання) відповідачу документів, передбачених п.6.2. договору № 1719/07, в т.ч. і рахунку; строк відшкодування відповідачем залізничного тарифу, сплаченого позивачем, сторонами не узгоджений.

Від відповідача також надійшло клопотання № 664/0144 від 25.06.2009р. про відкладення розгляду справи на інший день у зв’язку із знаходженням представника ЗАТ ”Макіївський металургійний завод” у Вищому господарському суді України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Сторони уклали між собою договір № 1719/07 від 17.09.2007р. (далі - договір від 17.09.2007р.), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) - прийняти та оплатити метали чорні вторинні за ДСТУ 4121-2002 (далі - ресурси) на умовах, передбачених цим договором (п.1.1 договору). Вищевказаний договір, як зазначено в п.10.3., набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2007р.

Умовами договору від 17.09.2007р. (п.3.1.) закріплено, що поставка ресурсів здійснюється автомобільним або залізничним транспортом (на умовах DDP - станція вантажоодержувача при поставці залізничним транспортом, на умовах DDP - склад вантажоодержувача автомобільним транспортом відповідно до Інкотермс-2000).

Відповідно до п.3.3. договору вантажоодержувачем є закрите акціонерне товариство ”Макіївський металургійний завод” (м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, станція Ясинувата Донецької залізниці). Датою поставки ресурсів вважається дата виписки приймально-здавального акту Ф-69 для залізничного транспорту або акту Ф-19 для автомобільного транспорту (п.3.5.).

Сторони погодили, що оплата покупцем ресурсів здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п.5.1. договору), а строк платежу - протягом 5-ти днів з дати отримання рахунку від постачальника (п.5.2. договору).

На виконання умов договору від 17.09.2007р. позивач 01.11.2007р. зі станції Херсон Одеської залізниці на станцію Ясинувата Донецької залізниці відвантажив на адресу відповідача металобрухт за ДСТУ 4121-2002 у 3-х вагонах № 67847061, № 65372567, № 68025444, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу № 41290256, № 41290257 та № 41290258. Факт отримання металобрухту підтверджується приймально-здавальними актами Ф-69 від 06.11.2007р. № 5963, № 5965 та № 5964, підписаними сторонами без заперечень, та відповідачем не спростовано.

В свою чергу відповідно до умов договору № 770-60-06 від 03.01.2006р. про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, укладеного позивачем з Одеською залізницею, остання відповідно до переліку № 411 від 04.11.2007р. списала з особового рахунку ВАТ ”Херсонський суднобудівний завод” 16 822, 8 грн.

Сума 16 822, 8 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 2 803, 8 грн. складає загальну вартість залізничного тарифу при перевезенні Одеською залізницею вантажу, отриманого відповідачем за приймально-здавальними актами Ф-69 від 06.11.2007р. № 5963, № 5965 та № 5964.

Посилання відповідача на те, що позивач не виконав вимог п.6.2. договору від 17.09.2007р. щодо передання йому відповідних документів, суд до уваги не приймає, оскільки відповідач не довів, що ненадання йому позивачем документів, зазначених в цьому пункті договору, унеможливило виконання ним свого обв’язку щодо оплати вартості залізничного тарифу (ч.1 ст.613 ЦК України).

Пунктом п.4.5. договору від 17.09.2007р. закріплено, що при доставці товару залізничним транспортом вартість залізничного тарифу сплачує покупець згідно виставленого постачальником рахунку.

Проаналізувавши зміст п.4.5, п.5.1. та п.5.2 договору від 17.09.2007р., суд дійшов висновку, що строк відшкодування відповідачем залізничного тарифу, сплаченого позивачем, не встановлений умовами цього договору, і сторони в даному випадку повинні керуватись нормами ч.2 ст.530 ЦК України.

На адресу відповідача позивач надіслав претензію № 759/70-2093 від 24.09.2008р. з вимогою оплатити вартість залізничного тарифу, що підтверджується реєстром рекомендованої кореспонденції від 24.09.2008р. Разом з претензією відповідачу було надіслано і рахунок на оплату № 761610 від 20.11.2007р. на суму 16 822, 8 грн. Вищезазначені претензія та рахунок вручені відповідачу 29.09.2008р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 100120. Отже, враховуючи норми ч.2 ст.530 ЦК України відповідач повинен був оплатити позивачу вартість залізничного тарифу в сумі 16 822,8 грн. в строк до 06.10.2008р. включно.

В порушення вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 193 ГК України відповідач у вказаний строк не виконав свої зобов’язання щодо оплати вартості залізничного тарифу в сумі 16 822, 8 грн. Доказів оплати цієї суми під час розгляду справи відповідачем не подано, тому суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 16 822, 8 грн. і стягує з відповідача на його користь цю суму.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням уточнених позовних вимог (заява № 759/70-1409 від 26.06.2009р.) позивач на підставі вищезазначеної статті нарахував відповідачу за період з 07.10.2008р. по 30.06.2009р. інфляційних в сумі 2 220, 61 грн. та 3% річних в сумі 369, 18 грн. Оскільки при арифметичному розрахунку суми річних позивачем не враховано, що кількість днів у 2008р. становила 366 днів, позовні вимоги в частині стягнення річних суд задовольняє частково і стягує з відповідача на користь позивача 368, 86 грн. В решті вимог щодо стягнення річних суд позивачу у позові відмовляє у зв’язку з необґрунтованістю. Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних суд задовольняє в повному обсязі, враховуючи правомірність їх нарахування.

В частині стягнення з відповідача 999, 27 грн. пені суд на підставі п.4 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу Украйни провадження у справі припиняє у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Клопотання відповідача № 664/0144 від 25.06.2009р. про відкладення розгляду справи судом розглянуто і відхилено, оскільки не подано доказів знаходження представника відповідача п. Гуляєвої К.В. у відрядженні до Вищого господарського суду України. Крім того, суд не викликав саме цього представника відповідача у судове засідання по справі № 23/132.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 712 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, п.4 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з закритого акціонерного товариства ”Макіївський металургійний завод” (м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, р/р 260023107491/983 у АКБ ”Юнекс” м. Києва, МФО 322539, ЄДРПОУ 33185989) на користь відкритого акціонерного товариства ”Херсонський суднобудівний завод” (м. Херсон, Карантинний острів, 1, р/р 26008029801179 в ХФ ВАТ ”Кредитпромбанк”, МФО 352651, ЄДРПОУ 14308500) - 16 822 грн. 80 коп. боргу, 2 220 грн. 61 грн. інфляційних, 368 грн. 86 коп. річних, 194 грн. 12 коп. витрат на сплату держмита та 297 грн. 20 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити позивачу у позові щодо стягнення 0, 32 грн. річних.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 999 грн. 27 коп. пені.

Суддя Забарющий М.І.