Рішення № 4170798, 08.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.09 р. Справа № 7/141

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” м. Донецьк

Предмет спору: стягнення суми основного боргу – 317 774, 24 грн.; сума пені – 22 791, 40 грн.; суми інфляційних нарахувань – 21 839, 09 грн.; суми 3% річних – 3 275, 94 грн.

За участю представників:

від позивача: Бережной Р.В. - дов. № 238/10 від 31.12.08р.

від відповідача: Пеліхос Є.М. - дов. №05/1-2264 від 25.05.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” м. Донецьк про стягнення суми основного боргу – 317 774,24грн.; сума пені – 22 791,40грн.; суми інфляційних нарахувань – 21 839,09грн.; суми 3% річних – 3 275,94грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання природного газу №06/08-606 від 14.05.2008р. з додатковими угодами, протоколом розбіжностей, протоколом погодження розбіжностей; акти приймання – передачі природного газу від 30.04.2008р., від 31.05.2008р., від 30.06.2008р., від 31.07.2008р., від 31.08.2008р., від 30.09.2008р., від 31.10.2008р., від 30.11.2008р., від 31.12.2008р.

У відзиві від 15.06.2009р. б/н та у судових засіданнях відповідач визнав суму позову у повному обсязі, повідомив про повну сплату суми боргу, просить припинити провадження в частині стягнення з нього заборгованості у зв’язку з відсутністю предмету спору, просить зменшити розмір стягуваної пені до 1% у зв’язку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

Позивач проти зменшення суми пені заперечив.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання природного газу №6/08-606 від 14.05.2008р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатковими угодами, протоколом розбіжностей та протоколом погодження розбіжностей.

Відповідно до п.10.1 Договору, даний договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє в частині поставки до 31.12.2008р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного виконання.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобов’язується передати у власність покупцю (відповідачу) у 2008 році імпортований природний газ, надалі газ, для власних потреб об’єктів, які знаходяться на балансі покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Остаточний розрахунок проводиться покупцем на підставі акта приймання-передачі до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки (п.5.1 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за Договором у квітні – грудні 2008р. виконав належним чином, поставив відповідачу газ, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі актами приймання – передачі за вказаний період, та сторонами у судовому засіданні.

Відповідач свої зобов’язання стовно оплати отриманого газу виконав не у повному обсязі, чим порушив умови Договору.

У зв’язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача суму боргу у загальному розмірі 317 774, 24 грн.

В ході розгляду справи судом з’ясовано, що заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 317 774, 24 грн. погашена відповідачем 28.05.2009р., що підтверджено наявною в матеріалах справи випискою банку про операції за 28.05.2009р. та обома сторонами у судовому засіданні.

Таким чином, сума боргу оплачена відповідачем після подачі позовної заяви до суду (21.05.2009р.), у зв’язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 317 774, 24 грн. підлягає припиненню в порядку п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.04.2008р. по 30.04.2009р. 3% річних в сумі 5 332, 67 грн. та з листопада 2008р. по березень 2009р. інфляційні в сумі 34 687, 43 грн.

Відповідач підтвердив правильність нарахування заявлених до стягнення сум.

Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства та відповідно складають:

3% річних – 3 282, 40 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 3 275, 94 грн., що не суперечить чинному законодавству;

інфляційні – 21 839, 09 грн.

Таким чином, сума 3% річних та інфляційних підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.6.2 Договору, у разі невиконання покупцем умов цього Договору, покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 22 791, 40 грн. з 11.01.2008р. по 30.04.2009р.

Відповідач підтвердив правильність нарахування суми пені, заявив клопотання про зменшення розміру пені до 1%.

Пеня перерахована судом у відповідності до приписів чинного законодавства та складає 22 775, 27 грн.

Вимоги щодо стягнення пені в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

В судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача стосовно зменшення суми пені до 1%. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, надав суду звіт про фінансові результати за 2008 рік.

Позивач заперечує проти зменшення розміру стягуваної пені, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства.

У відповідності до вимог ст. 83 ГПК України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Згідно ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, прийнявши до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які приймають участь в зобов’язанні, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача щодо зменшення суми пені з урахуванням матеріальних інтересів обох сторін підлягає задоволенню частково та вважає можливим зменшити розмір стягуваної пені на 15%.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 19 358, 98 грн.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” м. Донецьк про стягнення суми основного боргу – 317 774, 24 грн.; суми пені – 22 791, 40 грн.; суми інфляційних нарахувань – 21 839, 09 грн.; суми 3% річних – 3 275, 94 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькміськгаз” (83015, м.Донецьк, пр.Театральний, 1, р/р 26005301534297 у філії Київське відділення Промінвестбанку м.Донецька АК Промінвестбанку України, МФО 334271, ЭДРПОУ 03361081) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, р/р 26008301970 в ГОУ ВАТ „Ощадбанк” м.Київ, МФО 300465, ЄДРПОУ 31301827) – 3% річних у сумі 3 275, 94 грн., інфляційні у сумі 21 839, 09 грн., пеню у сумі 19 358, 98 грн., державне мито у сумі 3 656, 71 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312, 49 грн.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 317 774, 24 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його прийняття.

Суддя Сгара Е.В.