Рішення № 4170769, 13.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/311

13.07.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім.. Світлани Ковальської»

до Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»

про стягнення 474 380,45 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники:

від позивача: Шило С.М. –представник за довіреністю № 12 від 12.01.2009р.

від відповідача: Кравецька М.А. –представник за довіреністю від 19.05.2009р.

СуТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»заборгованості за Договором № 416 про виготовлення та поставку продукції в розмірі 474 380,45 грн., в тому числі 374 933,83 грн. –сума основного боргу, 45 016,78 грн. –пені, 46 822,66 грн. –збитки від інфляції, 7 607,18 грн. –3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2009р. порушено провадження по справі № 53/311, розгляд справи призначено на 22.06.2009р.

Через відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 364 933,83 грн. основного боргу, 46 822,66 грн. збитків від інфляції, 7 607,18 грн. 3 % річних, 45 016,78 грн. пені та судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив № 240 від 19.06.2009р. на позовну заяву, в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та збитків від інфляції, у зв’язку з тим, що сторонами у справі підписано та погоджено графік погашення заборгованості в якому передбачено виконання зобов’язань відповідачем протягом шести місяців до листопада 2009р. включно. З метою виконання взятих на себе зобов’язань відповідачем було сплачено 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 22.06.2009р. в порядку ст.. 77 ГПК України оголошено перерву до 03.07.2009р.

В судовому засіданні 03.07.2009р. представник позивача подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 299 933,83 грн. –основного боргу, 46 822,66 грн. – збитків від інфляції, 7 607,18 грн. –3% річних, 45 016,78 грн. –пені та судові витрати.

В порядку ст.. 22 ГПК України суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

В порядку ст.. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 13.07.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.2009р. у зв’язку з тим, що на момент розгляду справи заборгованість відповідача частково погашена та відшкодовані судові витрати, що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями № 1167 від 10.07.2009р., № 1168 від 10.07.2009р., подав заяву про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 299 933,83 грн. основного боргу. Від стягнення з відповідача пені в сумі 45 016,78 грн., 3% річних в сумі 7 607,18 грн. та збитків від інфляції в сумі 46 822,66 грн. позивач відмовився.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.07.2009р. за згодою представників сторін, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

21.12.2007р. між сторонами у справі укладено Договір № 416 про виготовлення та поставку товару відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобов’язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, виготовити замовнику замовлений товар (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа виконавця, далі-товар) по узгодженню сторін виконати його доставку, а замовник (відповідач) зобов’язується своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах даного договору (п. 1.1 Договору № 416 від 21.12.2007р.).

Згідно з п. 9.1 Договору № 416 від 21.12.2008р. договір набуває чинності з моменту його підписання сторонам і діє до 31.12.2005р., а в частині взаєморозрахунків –до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору, жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Матеріали справи свідчать, що договір станом на день розгляд справи в суді є чинним.

На виконання умов Договору № 416 від 21.12.2007р. позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями: накладної № 498962 від 01.10.2008р., товарно-транспортних накладних № 1498201 від 02.10.2008р., № 1497299 від 01.10.2008р., № 1504441 від 10.10.2008р., № 1499545 від 03.10.2008р., № 150197 від 07.10.2008р., № 1501915 від 07.10.2008р., накладної № 502878 від 10.10.2008р., товарно-транспортних накладних № 1507492 від 14.10.2008р., № 1507532 від 14.10.2008р., № 1507475 від 14.10.2008р., накладної № 503467 від 16.10.2008р., товарно-транспортних накладних № 1510580 від 18.10.2008р., № 1511698 від 20.10.2008р., № 1510078 від 17.10.2008р., № 1509699 від 17.10.2008р., № 1511411 від 20.10.2008р., накладної № 505484 від 24.10.2008р., товарно-транспортних накладних № 1515620 від 25.10.2008р., № 1515157 від 24.10.2008р., накладної № 505726 від 24.10.2008р., товарно-транспортних накладних № 1515658 від 25.10.2008р., № 1516597 від 27.10.2008р., № 1516978 від 27.10.2008р., № 1518645 від 29.10.2008р., № 1517594 від 28.10.2008р., № 1517792 від 28.10.2008р., № 1518230 від 29.10.2008р., № 1519397 від 30.10.2008р., накладної № 507020 від 01.11.2008р., товарно-транспортних накладних № 1521590 від 03.11.2008р., № 1520926 від 01.11.2008р., накладної № 508089 від 03.11.2008р., товарно-транспортних накладних № 1522122 від 04.11.2008р., № 1522246 від 04.11.2008р., № 1522390 від 04.11.2008р., № 1522207 від 04.11.2008р., накладної № 508548 від 05.11.2008р., товарно-транспортної накладної № 1523628 від 06.11.2008р., накладної № 508889 від 06.11.2008р., товарно-транспортних накладних № 1524918 від 08.11.2008р., № 1525492 від 10.11.2008р., № 1525810 від 10.11.2008р., накладної № 510180 від 12.11.2008р., товарно-транспортних накладних № 1527556 від 13.11.2008р., № 1527993 від 13.11.2008р., накладної № 510243 від 12.11.2008р., товарно-транспортних накладних № 1527782 від 13.11.2008р., № 1527506 від 13.11.2008р., накладної № 510741 від 14.11.2008р., товарно-транспортних накладних № 1529416 від 15.11.2008р., № 1529365 від 15.11.2008р., накладної № 512014 від 20.11.2008р., товарно-транспортної накладеної № 1532326 від 21.11.2008р., накладної № 513169 від 27.11.2008р., товарно-транспортних накладних № 1535772 від 28.11.2008р., № 1535130 від 27.11.2008р., № 1535131 від 27.11.2008р. з відмітками відповідача про отримання та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯОШ № 922437 від 26.09.2008р., серія ЯОШ № 922477 від 05.02.2008р. (оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Згідно зі ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

В п. 7.5 Договору № 416 від 21.12.2007р. зазначено, що замовник зобов’язаний оплатити товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки, згідно з умовами п. 5 даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товар був прийнятий згідно з накладними уповноваженою особою покупця.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать що відповідач покладені на нього зобов’язання щодо оплати поставленого товару по договору належним чином не виконав, у зв’язку з чим за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 299 933,83 грн., проти наявності якої відповідач не заперечує, відповідно до відзиву на позовну заяву та наданих в судових засіданнях пояснень.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 299 933,83 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені та підлягають задоволенню.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Домобудівний комбінат «Відрадний»(03065, м. Київ, вул. Козелецька, 24; ідентифікаційний код 04012158 з будь–якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім.. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7; ідентифікаційний код 05523398) 299 933 (двісті дев’яносто дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять три) грн. 83 коп. основного боргу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхова О.А.