Рішення № 4170701, 03.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/23103.07.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/231

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссенс-Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Валмі Автомотів»

простягнення 439110,59 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Жорова Н.В. від відповідача - не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В травні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніссенс-Україна»(надалі ТОВ «Ніссенс-Україна») звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмі Автомотів»(надалі ТОВ «Валмі Автомотів») про стягнення 421903,60 грн. основного боргу, 13168,75 грн. пені, 2405,61 грн. інфляційних нарахувань, 1632,63 грн. відсотків річних, а всього 439110,59 грн.

В обґрунтування предявлених вимог ТОВ «Ніссенс-Україна»посилається на неналежне виконання ТОВ «Валмі Автомотів»грошових зобовязань за укладеним сторонами договором поставки товару від 04.06.2004 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.05.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

Позивач 26.05.2009 р. подав до суду клопотання про забезпечення позову.

Позивач 03.07.2009 р. через канцелярію суду подав клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 519487,99 грн. основного боргу, 24016,07 грн. пені, 4507,08 грн. інфляційних нарахувань, 3038,97 грн. відсотків річних.

В судове засідання 03.07.2009 р. зявився представник позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду не виконав, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, втому числі й за місцезнаходженням згідно витягу з ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 03.07.2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України подав клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 519487,99 грн. основного боргу. При цьому, в частині стягнення з відповідача 24016,07 грн. пені, 4507,08 грн. інфляційних нарахувань, 3038,97 грн. відсотків річних позивач відмовляється.

В силу ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Тому, вищевказана заява оцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог та приймається до розгляду.

Разом з тим, судом розглянуто клопотання позивача про забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачеві.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Статтею 67 ГПК України визначено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані позивачем матеріали, враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, дійшов висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому, заявлена позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами з урахування заяви позивача про зменшення позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2004 р. між ТОВ «Ніссенс-Україна»(постачальник) та ТОВ «Валмі Автомотів»(покупець) укладено договір поставки товару (надалі Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором, систематично поставляти і передавати у власність відповідачу визначений договором товар (автомобільні радіатори), а відповідач зобовязався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору за період з 27.11.2008 р. по 10.04.2009 р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 519487,99 грн., що підтверджується видатковими накладними, а відповідач одержав товар на підставі довіреностей (в матеріалах справи). Сторонами також підписано акт звірки розрахунків станом на 15.05.2009 р.

Відповідно до п. 7.1 Договору відповідач зобовязаний оплатити поставлений товар протягом 60 календарних днів від дати поставки, яка зазначена на супроводжувальних документах виданих постачальником.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач в установленому порядку заявлених до нього вимог не спростував.

Оцінивши подані докази, зважаючи на встановлені обставини справи, приймаючи до уваги предмет доказування у даній справі та заяву про зменшення позовних вимог, враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення 519487,99 грн. основного боргу.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Валмі Автомотів»(02217, м. Київ, проспект Маяковського, 6, код 31065183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніссенс-Україна»(04080, м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14, оф. 703, код 32824488) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 519487,99 грн. основного боргу, 5194,88 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 08.07.2009 р.