Рішення № 41706235, 24.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20624/14 24.11.14Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» до Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» про стягнення 5 498 397,44 грн., за участю представників позивача - Рябченко В.О., довіреність № Д062/2014 від 28.02.2014 року, відповідача - Торосян К.Р., довіреність № 689 від 27.10.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 4 853 600,00 грн. коштів попередньої оплати за договором № USE-16.4-169-Д/К-10 від 27.07.2010 року, 242 680,00 грн. пені, 339 752,00 грн. штрафу, 23 536,64 грн. трьох відсотків річних, 38 828,80 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо передачі продукції за договором № USE-16.4-169-Д/К-10 від 27.07.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.10.2014 року.

17.10.2014 року та 21.10.2014 року від позивача надійшли клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, які судом задоволено.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 05.11.2014 року до 12.11.2014 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.11.2014 року надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 12.11.2014 року до 24.11.2014 року.

24.11.2014 року через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог, згідно з яким Державна компанія з експорту та імпорту продукції військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" просить суд стягнути з Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" 5 788 416,66 грн. заборгованості (з яких: 4 853 600,00 грн. - основний бог; 242 680,00 грн. - пеня; 339 752,00 грн. - штраф; 51 461,46 грн. - три відсотки річних; 300 923,20 грн. - інфляційні нарахування) у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо передачі продукції за договором № USE-16.4-169-Д/К-10 від 27.07.2010 року. Дане клопотання прийнято судом.

24.11.2014 року в судовому засіданні відповідачем надано відзив на позовну заяву в якому він просив в задоволенні позову відмовити.

24.11.2014 року в судовому засіданні представником відповідача надано клопотання про зменшення розміру неустойки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.07.2010 року між Державною компанією з експорту та імпорту і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (надалі - покупець) та Державним підприємством "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" (надалі - продавець) було укладено договір № USE-16.4-169-Д/К-10 від 27.07.2010 року (надалі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця вироби, зазначені в додатку № 1 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти їх і сплатити за них грошову суму, визначену пунктом 6.1. договору.

Згідно з п. 2.1. договору покупець у відповідності до даного договору зобов'язується за актом прийому-передачі прийняти у продавця вироби та оплатити їх вартість за умовами даного договору.

У відповідності до п. п. 3.1. та 3.2. договору продавець за даним договором зобов'язується передати покупцю вироби (згідно умов додатків № 1 і № 2 до даного договору) за актом прийому-передачі, зразок якого наведено у додатку № 3, що підписується уповноваженими представниками сторін, в місці передачі, зазначеному в п. 5.1. договору); своєчасно надавати покупцю необхідні документи, передбачені умовами цього договору.

Пунктом 3.3. договору обумовлено, що у разі неможливості своєчасно передати покупцю вироби, згідно умов додатку № 2 даного договору, продавець зобов'язується повернути покупцю сплачені ним кошти протягом 3 днів з дня отримання вимоги покупця.

Розділом 4 договору визначено кількість та якість виробів, що передаються за даним договором.

Відповідно до п. 5.1. договору продавець передає вироби на складі Державного підприємства "Київський ремонтно-механічний завод" особі, яка уповноважена покупцем па підписання актів прийому-передачі (додаток № 3).

Згідно з п. 5.2. договору продавець не пізніше ніж за 10 днів до запланованої дати передачі партії виробів письмово повідомляє покупця про терміни та умови їх передачі.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що продавець впродовж 5 днів з дати повідомлення згідно п.5.2. надає покупцю наступні документи:

- пакувальні листи - 3 прим.;

- відвантажувальну специфікацію - 2 прим.;

- товарно-транспортну накладну - 2 прим.;

- сертифікат якості - 2 прим.;

- технічний опис та інструкція по експлуатації на кожні 12 виробів у 1 примірнику.

У відповідності до п. 5.4. договору вироби передаються партіями в строки, визначені графіком передачі виробів.

Всі ризики втрат та/або пошкоджень, яким можуть підлягати вироби переходять до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками покупця і продавця акту прийому-передачі виробів (додаток № 3) (п. 5.5. договору).

Згідно з п. 6.1. договору загальна ціна на вироби, що передаються за цим договором наведена у додатку № 1 і складає 1 893 600,00 гривень, в тому числі ПДВ 315 600,00 гривень.

За приписами п. 6.1.1. договору ціна виробів включає в себе:

- вартість виготовлення та передпродажної підготовки виробів;

- вартість доставки виробів до ДП "КРМЗ";

- тару, пакування, маркування виробів;

- вартість виготовлення технічної, супроводжувальної документації (паспортів, формулярів, сертифікатів якості, пакувальних листів, відвантажувальні специфікації і т. і.) в тому числі на англійській мові.

У відповідності до п. 7.1.1. договору, керуючись положеннями ч. 3 ст. 631 ЦК України, сума коштів у розмірі 666 478,80 грн. в тому числі ПДВ 111 079,80 грн., що перерахована продавцю покупцем згідно умов договору від 16.04.2008 року № USE-16.4-107-D/К-08 вважається першим платежем за вироби згідно даного договору.

Пунктом 7.1.2. договору визначено, що покупець перерахує продавцю суму у розмірі 1 088 640,00 грн., в тому числі ПДВ 181 445,00 грн., в строк не більше 3 банківських днів з дати підписання даного договору.

Пунктом 7.1.3. договору сторони обумовили, що покупець перерахує продавцю суму в розмірі 138 481,20 грн., в тому числі ПДВ 23 080,20 грн. в термін, що буде погоджений сторонами додатково, але не пізніше 30 вересня 2010 року.

Розрахунки за договором проводяться в гривнях шляхом банківського переказу (п. 7.2. договору).

У відповідності до п. 10.1. договору за порушення строків передачі виробів, встановлених даним договором, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно переданих покупцю виробів за кожний день такої затримки, але не більше 5% від ціни несвоєчасно переданих виробів.

Згідно з п. 10.3. договору незалежно від виплати пені (відносно до п. п. 10.1. - 10.2.) сторона, яка порушила умови договору, на підставі відповідних платіжних документів, компенсує іншій стороні понесені останньою прямі збитки.

Відповідно до п. 10.5. договору матеріальна відповідальність сторін у частині, що неврегульована даним ром. регулюється чинним законодавством України.

Розділом 11 договору сторони визначили гарантійні зобов'язання та рекламації за даним договором.

Згідно з п. 13.8. договору, цей договір вступає в силу після його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами обов'язків за даним договором.

23.07.2012 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № USE-16.4-169-D/К-10 від 27.07.2010 року, відповідно до умов якої у зв'язку зі збільшенням кількості виробів, зміною ціни, термінів поставки виробів та банківських реквізитів, сторони домовились внести поправки та доповнення до договору та до його відповідних додатків, зокрема, додатки №1, №2 до договору було викладено в нових редакціях; відповідно до п. 3.1. договору продавець додатково передасть покупцю 37 виробів згідно п.2 специфікації додатку №1 та п.2 графіку поставки додатку №2 до договору.додатку № 2 до договору.

Пункт 6.1. договору викладено у наступній редакції:

" 6.1. Загальна ціна виробів складає 4 853 600,00 грн., в тому числі ПДВ 808 933,34 грн., згідно додатку № 1 до договору.".

Також даною додатковою угодою № 1 було визначено, що покупець додатково перерахує продавцю суму у розмірі 2 960 000,00 грн., в тому числі ПДВ 493333,34 грн., в строк не більше 3 банківських днів з дати підписання даної угоди.

Поясненнями представника позивача, частково відповідача, платіжними дорученнями № 170 від 18.04.2008 року на суму 666 478,80 грн., № 1135 від 19.08.2010 року на суму 1 088 640,00 грн., № 2455 від 17.09.2010 року на суму 138 481,20 грн., № 2526 від 23.07.2012 року на суму 2 960 000,00 грн., підтверджується факт сплати позивачем відповідачу коштів попередньої оплати в сумі 4 853 600,00 грн.

Відповідач у встановлений договором строк до 25.10.2010 року вироби позивачу не передав.

Таким чином, станом на 23.07.2012 року позивач у повному обсязі виконав свій обов'язок за договором, перерахувавши відповідачу в якості попередньої оплати кошти в сумі 4 853 600,00 грн., що становить 100 % від загальної ціни виробів за договором.

Проте, відповідач не виконав свого обов'язку з передачі виробів позивачу у встановлені договором строки.

13.12.2012 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 2 до договору (надалі - додаткова угода № 2), згідно з умовами якої було змінено строки передачі виробів та кількість виробів, які передаються у ці змінені строки, а саме: 40 одиниць виробів відповідач зобов'язався передати позивачу 31.07.2013 року, а 21 одиницю виробів - 15.10.2013 року.

Разом з тим, незважаючи на отриману від позивача у повному обсязі попередню оплату в сумі 4 853 600,00 грн., в порушення взятих на себе за договором обов'язків, відповідач передачу виробів позивачу у строки встановлені додатковою угодою № 2 не здійснив.

З метою спонукання відповідача до виконання умов укладеного договору позивач неодноразово звертався до нього з письмовими вимогами щодо необхідності здійснення передачі виробів та попереджав про застосування штрафних санкцій за прострочення виконання обов'язків за договором, зокрема, в листах позивача від 16.10.2013 року № USЕ-18.2-13672 та від 17.02.2014 року № USЕ-18.2-2207, які містяться в матеріалах справи.

Проте, відповідач свого обов'язку за договором не виконав.

10.04.2014 року позивач надіслав відповідачу претензію № USЕ-13.3-4939 від 10.04.2013 року з вимогами передати у власність позивачу вироби на загальну суму 4 853 600,00 грн. і сплатити за невиконання зобов'язання 12 167,24 грн. пені та 339 752,00 грн. штрафу.

У відповідь на зазначену претензію позивач 14.05.2014 року отримав від відповідача лист № 249 від 12.05.2014 року, в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем, проте повідомив про відсутність можливості виконати вимоги, зазначені в претензії позивача.

09.07.2014 року позивач надіслав відповідачу письмову вимогу № USЕ-13.3-8729 від 09.07.2014 року, в якій в односторонньому порядку відмовився від договору та заявив до відповідача вимогу про повернення коштів попередньої оплати в сумі 4 853 600,00 грн., сплату пені в сумі 242 680,00 грн. згідно з п. 10.1 договору і сплату штрафу в сумі 339 752,00 грн. згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України (копія листа та реєстру 247 на рекомендоване поштове відправлення та фіскального чеку № 7166 від 09.07.2014 року містяться в матеріалах справи).

23.07.2014 року позивач отримав від відповідача лист № 453 від 22.07.2014 року, яким останній визнав існування грошової заборгованості перед позивачем, проте повідомив про неможливість повернення коштів позивачу у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем на підприємстві.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не виконав обов'язку з поставки виробів та не повернув позивачу сплачені ним кошти попередньої оплати в сумі 4 853 600,00 грн. у порядку та строки, передбачені чинним законодавством та умовами договору.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 4 853 600,00 грн. коштів попередньої оплати за договором № USE-16.4-169-Д/К-10 від 27.07.2010 року у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо передачі продукції за даним договором та відповідно до п. 3.3. договору, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 51 461,46 грн. трьох відсотків річних та 300 923,20 грн. інфляційних нарахувань у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення коштів відповідно до п.3.3. договору внаслідок не виконання зобов'язання з передачі продукції за договором № USE-16.4-169-Д/К-10 від 27.07.2010 року, обґрунтований та підлягає задоволенню у визначеному розмірі за розрахунком позивача, який відповідає умовам договору та вимогам закону.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача 242 680,00 грн. пені та 339 752,00 грн. штрафу у зв'язку з порушенням зобов'язань щодо передачі продукції за договором № USE-16.4-169-Д/К-10 від 27.07.2010 року, то господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності до п. 10.1. договору за порушення строків передачі виробів, встановлених даним договором, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно переданих покупцю виробів за кожний день такої затримки, але не більше 5% від ціни несвоєчасно переданих виробів.

Згідно з п. 10.3. договору незалежно від виплати пені (відносно до п. п. 10.1. - 10.2.) сторона, яка порушила умови договору, на підставі відповідних платіжних документів, компенсує іншій стороні понесені останньою прямі збитки.Відповідно до п. 10.5. договору матеріальна відповідальність сторін, у частині, що неврегульована даним ром. регулюється чинним законодавством України.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Розглянувши даний спір, суд дійшов висновку про винятковість порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, оскільки неможливість перерахувати позивачу суму попередньої оплати була викликана об'єктивною неможливістю це вчинити через скрутне фінансово-економічне становище.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розміри пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь Державного підприємства з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" до 10 000,00 грн. пені та 5 000,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань по поверненню попередньої оплати за спірним договором.

Судом була надана належна оцінка відзиву на позовну заяву.

Проте, викладені у вищезазначеному документі доводи судом не приймаються у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю у справі доказів на їх підтвердження.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Конструкторське бюро «Артилерійське озброєння» (03057, місто Київ, вулиця Вадима Гетьмана, 6; код 34297075) на користь Державного підприємства з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, 36; код 21655998) 4 853 600 (чотири мільйони вісімсот п'ятдесят три тисячі) грн. 00 коп. основного богу; 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. пені; 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу; 51 461 (п'ятдесят одна тисяча чотириста шістдесят одну) грн. 46 коп. трьох відсотків річних; 300 923 (триста тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 20 коп. інфляційних нарахувань та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 28.11.2014р.

Суддя С.О. Чебикіна