Рішення № 4170502, 17.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.09 Справа№ 31/79

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Відкритого акціонерного товариства по поставках металопродукції „Львівметал”, м. Львів

до відповідача:

Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш”, м. Ходорів Жидачівського району Львівської області

про:

стягнення 1636,69 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники

від позивача:

Олефір Р.В. –представник;

від відповідача:

не з’явився.

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторона подала відповідне клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства по поставках металопродукції „Львівметал”, м. Львів, надалі –позивач, до Відкритого акціонерного товариства „Ходорівполіграфмаш”, м. Ходорів Жидачівського району Львівської області, надалі –відповідач, про стягнення 1556,91 грн. основного боргу, 73,25 грн. пені, трьох процентів річних в сумі 6,53 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2009 р. про порушення провадження у справі розгляд справи призначено на 17.06.2009 р.

В судове засідання 17.06.2009 р. відповідач не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав. Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2009 р. позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позові.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 17.06.2009 р. згідно норми ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення виготовлений, оформлений та підписаний 22.06.2009 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Позивач здійснив поставку металопродукції відповідачу згідно видаткової накладної № РАС-00001245 від 02.03.2009 р. на загальну суму 2556,91 грн. Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю від 02.03.2009 р.

Як свідчать матеріали справи позивачем направлялась відповідачеві претензія № 55/105 від 23.03.2009 р. про сплату заборгованості, яка залишилась відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь ких відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зо бов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Нормою ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідач не оплатив позивачеві за отриманий товар в повній сумі. Відтак, заслуговують на увагу доводи позивача про те, що відповідачем було порушено зобов”язання по оплаті отриманого товару і заборгованість відповідача перед позивачем станом на час слухання справи становить 1556,91 грн.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача трьох процентів річних в розмірі 6,53 грн. підлягають задоволенню.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені). Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. А правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача пені в сумі 73,25 грн. задоволенню не підлягають, оскільки сторонами спору не укладався договір, який би містив умову про стягнення пені, як цього вимагають вказані вище норми законодавства.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об’єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав, доказів оплати боргу, трьох процентів річних не представив, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ВАТ по поставках металопродукції „Львівметал”, м. Львів, задоволити частково.

2. Стягнути із ВАТ „Ходорівполіграфмаш” (81750, вул. Стрийська, 15. м. Ходорів Жидачівського району Львівської області; код ЄДРПОУ 00243010) на користь ВАТ по поставках металопродукції „Львівметал” (79034, вул. Навроцького, 1, м. Львів; код ЄДРПОУ 01882373) основний борг в сумі 1556,91 грн., три проценти річних в сумі 6,53 грн., державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.