Рішення № 4170437, 07.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/315

07.07.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррос –Транс»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМ»

про

стягнення 123 389, 84 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Кузьмишина Л.В. –представник за довіреністю б/н від 02.01.2009 року;

Михайленко Т.Ю. –представник за довіреністю б/н від 01.04.2009 року;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррос –Транс»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМ»про стягнення суми заборгованості у розмірі 113 946, 00 грн., пені у сумі 4 211, 44 грн. та 3% річних у розмірі 5 232, 40 грн. за договором на транспортно-експедиційне обслуговування № 80805-6-1 від 05.08.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 23.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2009 року розгляд справи відкладено до 07.07.2009 року у зв’язку із неявкою представника відповідача та неподанням сторонами витребуваних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2009 року надав документи на вимогу ухвали суду, підтримав позовні вимоги, посилаючись на те, що не виконує покладених на нього зобов’язань згідно договору № 80805-6-1 від 05.08.2008 року та не оплачує вартість наданих послуг.

У судове засідання 07.07.2009 року представник позивача не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 07814325.

У зв’язку з нез’явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про порушення провадження у справі та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез’явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

05.05.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укррос-Транс»(далі –виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗІМ»(далі - замовник) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 80805-6-1 (далі - Договір), відповідно до якого виконавець зобов’язується здійснювати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, які перевозяться в прямому та змішаному сполученнях.

Виконуючи умови договору позивач передав в користування відповідачу вагони за актами приймання-передачі до договору № 80805-6-1 від 05.08.2008 року від 21.08.2008 року, від 22.08.2008 року, від 24.08.2008 року, від 26.08.2008 року, від 27.08.2008 року, від 13.09.2008 року та від 14.09.2008 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Виконання позивачем своїх обов’язків по Договору, також підтверджується актами виконаних робіт від 31.08.2008 року, від 30.09.2008 року, від 31.10.2008 року та від 30.11.2008 року, підписаними сторонами та скріпленими печатками без зазначення будь-яких зауважень.

Згідно із п. 4.1 Договору сторони погодили умови розрахунку за договором у вигляді 100% попередньої оплати вартості перевезень за ТЕО. Крім того, замовник сплачує виконавцю у вигляді 100% попередньої оплати за календарний місяць плату за користування власним або орендованим рухомим складом, вартість якого складає 194, 00 грн. з ПДВ за кожну добу за кожну одиницю рухомого складу. Розрахунок проводиться на протязі 5 банківських днів після початку поточного місяця.

Відповідач здійснив частковий розрахунок за надані послуги перерахувавши позивачу кошти на загальну суму 246 420, 00 грн., а саме: 14.08.2008 року –93 120, 00 грн., 03.09.2008 року –87 300, 00 грн., 09.09.2008 року –56 000, 00 грн. та 12.12.2008 року –10 000, 00 грн.

Відповідно до п. 4.2 Договору по закінченню перевезень сторони проводять остаточну звірку розрахунків, яка оформляється у вигляді акту виконаних робіт. Сума виявленої заборгованості перераховується протягом п’яти банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Станом на 16.06.2009 року у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 113 946, 00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаних сторонами та скріплених печатками.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, договором сторонами було погоджено, що оплата відповідачем буде здійснена протягом 10 календарних днів з дня завантаження вантажу. Однак, як раніше було зазначено, відповідач даного зобов’язання не виконав, натомість позивач на виконання умов договору послуги по перевезенню надав належним чином та у повному обсязі.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно –експедиційну діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повного виконання договору щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повну оплату відповідачем не надано, тому позовні вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 113 946, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 4 211, 44 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки, сторони в Договорі не передбачили такого виду санкції як пеня і не встановили його розміру, тому суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 4 211, 44 грн. необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 5 232, 40 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

113 946, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 56 (з 06.03.2009 року по 30.04.2009 року) / 365 = 524, 46 грн.

Таким чином, 3% річних за перерахунком суду становлять 524, 46 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 144, 68 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 289, 91 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 929, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМ»(03067, м. Київ, вул. Гарматна, 8, кв. 4; код ЄДРПОУ 31202614), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррос-Транс»(02160, м. Київ, вул. Березнева, 10; код ЄДРПОУ 30056859) заборгованість у розмірі 113 946 (сто тринадцять тисяч дев’ятсот сорок шість) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 524 (п’ятсот двадцять чотири) грн. 46 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн. 68 коп., та 289 (двісті вісімдесят дев’ять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

Дідиченко М.А.