Рішення № 4170415, 16.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.09 Справа№ 26/127

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія –Львів”, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Дизайн-Буд”, м. Львів

про: стягнення 18 792,14 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Хамуляк О.Б. –представник (довіреність б/н від 23.04.2009 р.)

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія – Львів”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Дизайн-Буд”, м. Львів про стягнення 18 792,14 грн.

Ухвалою суду від 26.05.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.06.2009 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 26.05.2009 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4355921.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Позивачем на підставі довіреності серія НБІ № 266762/185 від 30.09.2008 р. по видатковій накладній № LV2-006630 від 30.09.2008 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 37 089,98 грн. (копії довіреності та накладної знаходяться в матеріалах справи).

Відповідач згідно гарантійного листа № 41 від 10.11.2008 р. зобов’язався оплатити отриманий від позивача товар до 25.11.2008 р.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбчається, що відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався частково на загальну суму 20 089,98 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 17 000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 1 547,49 грн. та три проценти річних в розмірі 244,65 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство „Дизайн-Буд”, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 5в (р/р 26005301000521 в Західній регіональній філії АКБ „ТрансБанк”, МФО 385435, код ЄДРПОУ 31035520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська гірничо-металургійна компанія –Львів”, м. Львів, вул. Шевченка, 321 (р/р 26002001323360 у філії ЗАТ „ОТП Банк” м. Львів, МФО 385402, код ЄДРПОУ 33251993) 17 000 грн. 00 коп. основного боргу, 1 547 грн. 49 коп. інфляційних втрат, 244 грн. 65 коп. –3% річних, 187 грн. 92 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.