Рішення № 4170412, 23.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.09 Справа№ 22/142

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Н-ІКС”, м.Львів

до відповідача Акціонерного комерційного банку „Транс банк”, м.Київ

про зобов’язання до виконання платіжного доручення

Суддя М.Желік

Представники:

від позивача: Шнир Я.Б. ( довіреність б/н від 05.05.2009р.)

від відповідача: Кісь В.С. (довіреність № 36 від 20.03.09р.)

Суть спору:

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Н-ІКС”, м.Львів до Акціонерного комерційного банку „Трансбанк”, м.Київ про зобов’язання до виконання платіжного доручення.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 25.05.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 16.06.2009 р. В порядку ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 23.06.2009 р., 02.07.09 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить визнати відповідачем по даній справі Акціонерний комерційний банк „Трансбанк” в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву ( вих.№ 1632/01 від 16.06.2009р.), просить залишити позов без задоволення.

За згодою сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлений та підписаний 07.07.2009р.

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив наступне.

15 вересня 2005 року між Акціонерним комерційним банком „Трансбанк” в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові. (надалі відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Н-ІКС” (надалі позивач ) укладено договір банківського рахунку, за умовами якого банк здійснює розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку № 26007301000541 у гривні, іноземній валюті –доларах США, Євро, а позивач (клієнт) зобов’язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку (Додаток №1).

Відповідно до п.2.1 договору розрахунки за рахунком здійснюються у межах залишків коштів на рахунку на підставі розрахункових документів, наданих позивачем (клієнтом) у банк і оформлених згідно із вимогами Національного банку України.

Відповідно до п.3.3.3 договору банк зобов’язувався здійснювати платежі позивача того ж дня на підставі розрахункових документів, наданих позивачем , якщо вони надійшли в операційний час, і в наступний робочий день, якщо надійшли після операційного часу. В окремих випадках банк може виконувати розрахункові документи, що надійшли після операційного часу.

Позивач здійснюючи свою господарську діяльність згідно з умовами договору ініціював через відповідача переказ коштів, помилково зарахованих на його валютний рахунок (нерезидентом) фірми „ANOTO AB” (Швеція), платіжним дорученням № 6 від 23.02.2009 р. на суму 58742,00 доларів США .

Відповідно до п.30.1 ст.30 Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” встановлено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Однак, відповідач договірних зобов’язань належним чином не виконав, переказ коштів за платіжним дорученням №6 від 23.02.2009р. не здійснив, на рахунок отримувача кошти зараховані не були. Тобто відповідачем були порушені умови п.п.3.3.3, 3.3.4, 3.3.5 договору.

В зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору на його адресу 10.03.2009 р. надіслано лист № 18 з проханням повідомити причини невиконання платіжного доручення №6 від 23.02.2009р. У відповіді на лист відповідач повідомив, що Постановою Правління НБУ від 28.02.2009р. № 97 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009р. по 01.09.2009 р. та призначено тимчасового адміністратора.

За таких обставин, невиконання відповідачем покладених на нього зобов’язань за договором дає позивачу право на захист порушення прав шляхом спонукання відповідача до виконання обов’язку, відповідно до приписів п.5 ч.2 ст.16 ЦК України.

Позивачем 17.03.2009р. на адресу відповідача була надіслана претензія №19, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Крім цього, позивачем 17.03.2009 р. відповідачу було пред’явлено грошові чеки на виплату заробітної плати за січень –лютий 2009 р. на загальну суму 62756,00 грн., які не були виконані, незважаючи на достатню суму коштів на гривневому рахунку позивача, що підтверджується випискою банку від 27.04.2009р.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства дана відмова відповідача є безпідставною, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо)або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов’язку.

Відповідно до ст.334 ГК України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону. Банки – це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст.55 Закону України „Про банки та банківську діяльність”).

Згідно приписів ст.341 ГК України безготівкові рахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

При безготівкових розрахунках усі платежі проводяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом взаємних зобов’язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача в банк з грошовими чеками про здійснення розрахункових операцій було достатньо грошових коштів на рахунку позивача для перерахування зазначених сум на виплату заробітної плати, що підтверджується випискою банку від 27.04.2009 р., виданої Західною регіональною філією АКБ „Трансбанк” у м.Львові та не заперечується відповідачем.

На підставі ст.ст.75, 85 Закону України „Про банки та банківську діяльність” НБУ було прийнято постанову № 97 від 28.02.2009р. про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку „Трансбанк”, якою строком на 1 рік призначено в Банку тимчасову адміністрацію. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців: з 02.03.2009р. до 01.09.2009р. Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації приймається в якості заходів впливу, та є виконавчим документом (ст.73 Закону України „Про банки та банківську діяльність”).

Ст.1 Закону України „Про банки та банківську діяльність”, мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.

За приписами ст.56 Закону України „Про Національний банк України”, Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов’язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб. Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом’якшують або скасовують відповідальність.

Нормативно правові акти Національного банку підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Оскільки Постанова НБУ №97 від 28.02.2009р., на яку посилався відповідач, як на підставу у відмові проведення розрахунково-касового обслуговування позивача, не є нормативним актом, що спрямований на регулювання спірних відносин, так як не зареєстрована належним чином та не набрала чинності, а тому вона не підлягає до застосування господарським судом, як це передбачено ч. 2 ст. 4 ГПК України.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищенаведеними обставиними.

Договір укладений між ТзОВ „Н-ІКС” та АКБ „Трансбанк” в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” в установленому порядку, не розірваний, тому підлянає виконанню.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов’язати Акціонерний комерційний банк „Трансбанк” в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові” (79000 м.Львів, вул.Винниченка,54) виконати платіжне доручення в іноземній валюті від 14.04.2009 р. та перерахувати фірмі „ANOTO AB” (Швеція), 58742,00 доларів США.

3. Зобов’язати Акціонерний комерційний банк „Трансбанк” в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові” (79000 м.Львів, вул.Винниченка,54) оплатити грошові чеки від 17.03.2009 р. в загальній сумі 62756,00 грн.

4. Стягнути з Акціонерного комерційниого банку „Трансбанк” в особі Західної регіональної філії АКБ „Трансбанк” у м.Львові” (79000 м.Львів, вул.Винниченка,54) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Н-ІКС” (79000 м.Львів, вуд.Технічна,4, ЄДРПОУ 33506003) 85,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Желік М.Б.