Ухвала суду № 416979, 21.06.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

КОПІЯ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2006 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманко О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

при секретарі Проценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу закритого акціонерного товариства (далі ЗАТ) «Дніпровський завод мінеральних добрив» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.05р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.05р. у справі № 36/67 за його позовом до державної податкової інспекції (далі ДПІ) у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.11.04р. № 0002272600/0/27632, -

встановила:

У березні 2005 року ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ДПІ у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.11.04р. № 0002272600/0/27632, яким визнано суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 39229,26 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.05р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.05р. у задоволенні позову ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» відмовлено.

У касаційній скарзі ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив»просить рішення суду першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким визнати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську від 30.11.04р. № 0002272600/0/27632, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши наведені доводи касаційної скарги, заперечення на неї та рішення судів щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судами встановлено, що у січні 2004 року ДПІ у м. Дніпродзержинську проведено тематичну документальну перевірку з питань правильності визначення податку на додану вартість, за результатами якої 21.01.04р. складено акт № 23-503/21. Згідно висновків,

викладених у акті перевірки, при веденні податкового обліку встановлено завищення суми податкового кредиту на 39229 грн., в порушення підпункту 7.4.5, пункту 7.4, статті 7 Закону України "Про податок па додану вартість", так як ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" в січні та лютому 2003р. включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість щодо придбаного природному газу, які не підтверджені податковими накладними, так як на момент перевірки, у підприємства були відсутні оригінали зазначених податкових накладних. На підставі акту податковою інспекцією було постановлено податкове повідомлення-рішення №0000472301/0/113 від 21.01.04р. про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 39229 грн. та проведено по особистому рахунку підприємства зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 39229 грн. Дане податкове повідомлення-рішення та акт перевірки, підприємством не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

У грудні 2003 року, ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" отримало оригінали податкових накладних про придбання природного газу та у відповідності до чинного законодавства включило до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 39229грн. у грудні 2003 року. Так як зазначена тематична перевірка охоплювала тільки період січня-лютого 2003 року, факт включення до податкового кредиту сум по вже отриманим оригіналам податкових накладних у грудні 2003р., податковою інспекцією не відображувався.

У листопаді 2004 року ДПІ м.Дніпродзержинська було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" за період з 01.01.03р. по 01.07.04р. за результатами якої 30.11.04р. складено акт №315/23-108/31980517 відповідно до якого, ЗАТ "Дніпровський завод мінеральних добрив" у лютому 2003р. та грудні 2003р. включено двічі до податкового кредиту ту ж саму суму ПДВ за придбання природного газу і таким чином, необґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту по ПДВ в грудні 2003р. суму ПДВ у розмірі 39229,26грн. за природний газ. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ м. Дніпродзержинська постановлено податкове повідомлення-рішення від 30.11.04р. № 0002272600/0/27632, яким визнано суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі 39229,26 грн.

Судами вірно зазначено, що при складанні акту від 30.11.04р. акт №315/23-108/31980517 перевіряючими допущено помилку, оскільки у розділі VIIн. 7.2 акту зазначено, що у січні, лютому 2003р. включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по придбаному газу природному, які не підтвердженні податковими накладними на суму 39229 грн.: січень 2003р. - 17347грн., лютий 2003р. -21882грн. Тобто сума ПДВ у розмірі 39229 грн. вже була стягнута ДПІ у м. Дніпродзержинську па підставі акту від 21.01.04р., що підтверджується копією акту звірки розрахунків по податку а додану вартість станом на 31.01.04р.

Але суди вийшли за межі позовних вимог, приймаючи рішення щодо відшкодування позивачу суми ПДВ з Державного бюджету України, не досліджуючи доказів на право ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» щодо зарахування до податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними з купівлі природного газу у розмірі 39229,26 грн., що було предметом позову, чим порушили норми процесуального права. Крім того апеляційним судом справа розглядалась не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, чим також порушили норми процесуального права.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.05р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.05р. необхідно скасувати, так як вони постановлені з порушенням норм процесуального права, що могло призвести до неправильного вирішення справи та враховуючи, що вказані порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції справу необхідно направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства «Дніпровський завод мінеральних добрив» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.05р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.05р. у справі № 36/67 за позовом ЗАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.11.04р. № 0002272600/0/27632 скасувати, а справу направити до господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис) В.І. Співак

Судді (підписи) С.В. Білуга

О.І. Гаманко

М.М. Заїка

А.Ф. Загородній

Згідно з оригіналом суддя М.М. Заїка