Рішення № 41696573, 01.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24060/14 01.12.14За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс"

про стягнення 27 148,94 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Демський О. С. - представник за довіреності

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" заборгованості за Стандартною угодою про наземне обслуговування від 01.04.2013 та актом надання послуг № 7313 в розмірі 27 148,94 грн., в тому числі 22616,32 грн. основного боргу, 2014,72 грн. пені, 309,44 грн. процентів за користування коштами, 2208,64 грн. втрат від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 порушено провадження по справі № 910/24060/14, розгляд справи призначено на 01.12.2014.

Ухвалою суду від 04.11.2014 відмовлено позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми або майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" в межах позовної заяви, які будуть виявлені державним виконавцем.

Представник позивача в судове засідання 01.12.2014 з'явився, через відділ діловодства суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухваласуду надсилалась відповідачу в тому числі і на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленням сторони господарському суду поштовою адресою. У разі не надання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності за такою адресою, вважається ухвала про порушення провадження у справі вручена їх належним чином.

Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 10.11.2014, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 04.11.2014, у зв'язку з чим у відповідача було достатньо часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання 01.12.2014 представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 01.12.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.04.2013 між позивачем, як обслуговуючою компанією за умовами договору, та відповідачем як перевізником за умовами договору, укладено стандартну угоду про наземне обслуговування (спрощена процедура) додаток В № МА 106/13 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 2.1. договору, місця для базування повітряних суден (ПС) надає перевізнику Комунальне підприємство Міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни) без закріплення за конкретних місцем стоянки (МС), а перевізник сплачує обслуговуючій компанії згідно параграфу 7 та додатку № 5 за надання МС для ПС. Місця стоянки для базування ПС перевізника надаються на підставі сертифіката експлуатанта та додатків до нього, копії яких надає перевізник.

За умовами п. 1.1. договору для разового наземного обслуговування, що складається з прибуття повітряного судна (ПС) та подальшого відправлення того самого повітряного судна у встановлений час, обслуговуюча компанія надає на платній основі послуги, зазначені в додатку А, а саме: представництво, управління та спостереження, обслуговування пасажирів, обслуговування на пероні, безпека, сервісне обслуговування повітряного судна.

Згідно п. 2.2. договору, кількість МС, що надаються для базування повітряних суден (ПС), зазначені в додатку № 5.

За умовами п. 7.3. договору перевізник сплачує обслуговуючий компанії вартість надання МС до 5-го числа поточного місяця за поточний місяць за цінами, зазначеними в додатку № 5. У разі відсутності оплати з 6-го числа поточного місяця - оплата за надання МС нараховується за кожну годину наднормативної стоянки ПС за ціною, зазначеною в додатку № 1.

Відповідно до п. 7.8. договору, сторони домовились, що рахунки та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) виставляються на підставі складених по кожному рейсу форми А, підписаних уповноваженими представниками сторін (з боку перевізника - командиром повітряного судна або уповноваженим представником перевізника, який має доручення на їх підписання, з боку обслуговуючої компанії - диспетчером сервісу центральної диспетчерської служби аеропорту).

Пунктом 7.9. договору сторони визначили, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складаються обслуговуючою компанією останнім днем звітного місяця, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріпляються печатками протягом 5 (п'яти) днів після закінчення звітного місяця. В разі не підписання перевізником наданих актів протягом 5 (п'яти) робочих днів, акти вважатимуться підписаними в редакції обслуговуючої компанії та підлягають оплаті.

За умовами п. 7.10 договору, до 5 числа місяця, наступного за звітним, обслуговуюча компанія готує перевізнику акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) за звітний місяць та рахунок. Перевізник зобов'язаний з 5 до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, самостійно отримати розрахункові документи в бухгалтерії обслуговуючої компанії або на поштову адресу перевізника.

В додатку № 2 до договору сторони погодили ціни за окремі послуги.

Додатком № 5 до договору сторони погодили вартість надання місця стоянки, яка складає за 2 МС 17500, 00 грн. без ПДВ.

Пунктом 7.13 договору сторони погодили нарахування перевізнику пені при простроченні платежів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

За твердженням позивача, на виконання умов договору позивач надав місця стоянки для повітряних суден відповідача та супутні послуги на загальну суму 28904,41 грн.

В порушення вимог договору відповідачем, за твердженням позивача, несвоєчасно, не систематично та не в повному обсязі здійснювалася оплата наданих послуг, в результаті чого станом на 28.10.2014 утворилась заборгованість в сумі 22616,32 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг): акт 6316 від 30.04.2014 на суму 21000,00 грн. (з яких не погашено 14711,91 грн.), акт 4757 від 31.05.2014 на суму 4064,41 грн., акт № 7313 від 31.08.2013 на суму 3200,00 грн.

При цьому, акт № 7313 від 31.08.2013 не підписаний відповідачем.

Направлена претензія № М-1.1-14-642 від 13.08.2014 відповідачем була залишена без розгляду та задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на наступних підставах.

Стандартна угода про наземне обслуговування (спрощена процедура) додаток В № МА 106/13 від 01.04.2013 є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору надано відповідачу в серпні 2013 та квітні-травні 2014 року послуг на загальну суму 28904,41 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язаний сплачувати за надання місця стоянки для ПС до 5-го числа поточного місяця за поточний місяць, а за надання послуг за формами А до 11-го числа місяця, наступного за звітним (п. 7.3. договору передбачено що, відповідач сплачує позивачу вартість надання МС до 5-го числа поточного місяця за поточний місяць за цінами, зазначеними в додатку № 5; п. 7.10. угоди передбачено що, відповідач зобов'язаний з 5 до 10 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг, самостійно отримати розрахункові документи в бухгалтерії позивача або на поштову адресу відповідача.)

Враховуючи, що відповідачем надані послуги були частково оплачені на суму 6288,09 грн., станом на момент винесення рішення по справі основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 22616,32 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано, як і доказів які б спростовували відповідні зобов'язання.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 22616,32 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 22616,32 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати наданих послуг, у відповідності до п. п. 7.3., 7.10. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 22616,32 грн. основної заборгованості підлягають задоволенню.

Заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в розмірі 2014,72 грн. за період прострочення з 05.04.2014 по 28.10.2014, яка розрахована окремо за кожним документом (актом) з урахуванням оплат наростаючим підсумком, підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги ґрунтуються на нормах чинного законодавства, зокрема ст. ст. 230, 231 ГК України, Законі України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та нормах договору, зокрема, п. 7.13. договору, судом встановлено прострочення відповідача виконання грошового зобов'язання, судом визнано після перевірки розрахунок позивача обґрунтованим, а отже відповідні позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими і відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу в розмірі 2208,46 грн. та 3 % річних в розмірі 309,44 грн. за період прострочення з з 05.04.2014 по 28.10.2014 ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. 229 Господарського кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Витрати на оплату судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34; код ЄДРПОУ 04937956; в порядку визначеному законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 79; код ЄДРПОУ 37053765) 22616 (двадцять дві тисячі шістсот шістнадцять) грн. 32 коп. основного боргу, 2014 (дві тисячі чотирнадцять) грн. 72 коп. пені, 309 (триста дев'ять) грн. 44 коп. 3 % річних, 2208 (дві тисячі двісті вісім) грн. 46 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.12.2014

Суддя О.А.Грєхова