Рішення № 41696569, 26.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18615/14 26.11.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії

до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок»

про стягнення заборгованості по орендній платі з урахування 3 % річних та штрафних санкцій у розмірі 8 788,10 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Листопадова Н.О., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (далі - позивач) до Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по орендній платі з урахування 3 % річних та штрафних санкцій у розмірі 8 788,10 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/18615/14, розгляд справи призначено на 24.09.2014 р.

22.09.2014 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва був поданий письмовий відзив на позов.

24.09.2014 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 24.09.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відрядженні, справу № 910/18615/14 було передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2014 р. справу № 910/18615/14 було прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 29.10.2014 р.

Розпорядженням В.о. голови господарського суду міста Києва Ковтуна С.А. від 29.09.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відрядження, справу № 910/18615/14 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.09.2014 р. справу № 910/18615/14 було прийнято до провадження суддею Нечаєм О.В., розгляд справи призначено на 29.10.2014 р.

03.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана довідка про відсутність аналогічного спору.

28.10.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

У судове засідання 29.10.2014 р. представник позивача з'явився, представник відповідача не з'явився.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 29.10.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 26.11.2014 р.

24.11.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва були подані письмові заперечення на відзив.

У судове засідання 26.11.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 26.11.2014 р. не з'явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24.05.2011 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» (в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком», далі - позивач) та Державним підприємством дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» (далі - орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 33-28/822-15 (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування приміщення, розташовані в м. Києві на 3 поверсі 4 - поверхового будинку № 4-б по вул. Лятошинського, загальною площею 1 м2 - технологічних приміщень для розміщення обладнання зв'язку.

Відповідно до п. 2.1 Договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 цього Договору. При цьому, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати згідно Додатку № 3 становить 850,83 грн. за 1 м2 технологічних приміщень, крім того, ПДВ (20%) - 170,17 грн. Всього розмір орендної плати за перший місяць становить 1 021,00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору витрати на утримання об'єкту оренди, плату за комунальні послуги та інші включено до розміру фіксованої орендної плати.

Згідно з п. 3.4 Договору орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений у п. 3.6 Договору.

Позивач у своєму позові зазначає суду про те, що відповідачем не виконувались умови Договору належним чином в частині сплати орендної плати, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за період з вересня 2013 року по березень 2014 року в розмірі 7 249,38 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Позивачем, в якості доказу наявності у відповідача заборгованості за Договором, були надані суду наступні рахунки:

- № 825200/14-184 від 28.02.2014 р. на суму 1 034,52 грн.;

- № 825200/14-92 від 31.01.2014 р. на суму 1 035,97 грн.;

- № 825200/13-2045 від 31.12.2013 р. на суму 1 035,97 грн.;

- № 825200/13-1824 від 30.11.2013 р. на суму 1 035,49 грн.;

- № 825200/13-1711 від 31.10.2013 р. на суму 1 035,97 грн.;

- № 825200/13-1469 від 30.09.2013 р. на суму 1 035,49 грн.;

- № 825200/14-392 від 31.03.2014 р. на суму 1 035,97 грн.

Відповідач зазначає суду про те, що відповідно до рахунків за 31.12.2013 р., 31.01.2014 р. та 28.02.2014 р. відповідачу, на його думку, надавалась знижка в розмірі 850,00 грн., яку не враховано при визначенні розміру позовних вимог.

Суд не погоджується з даною позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 12.3 Договору зміни та доповнення, що вносяться до Договору, розглядаються сторонами протягом 20 днів. Всі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються у вигляді додаткових угод, які дійсні лише тоді, якщо складені в письмовій формі та підписані повноважними представниками сторін.

Судом встановлено, що умовами Договору не передбачено надання відповідачу будь-якої знижки.

При цьому, в матеріалах справи відсутня будь-яка додаткова угода до Договору, яка регулювала б порядок надання знижки відповідачу.

В свою чергу, позивач пояснює суду, що зазначення у рахунках від 31.12.2013 р., 31.01.2014 р. та 28.02.2014 р. суми « 850,00 грн.» з від'ємним показником є допущенням помилки у розрахунковому документі, а не наданням знижки. Разом з тим, загальна сума до сплати, вказана у вищезазначених рахунках, визначена вірно.

Таким чином, відповідач безпідставно посилається на необхідність зменшення розміру заборгованості на розмір знижки.

Крім того, навіть враховуючи непорозуміння, які виникли між сторонами по рахунках від 31.12.2013 р., 31.01.2014 р. та 28.02.2014 р., відповідачем не було сплачено на користь позивача навіть суми, яка на його думку, підлягала сплаті за зазначений період, з урахуванням знижки.

Згідно з п. п. 6.1.3 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належними доказами доведено суду наявність у відповідача заборгованості за Договором в розмірі 7 249,38 грн.

Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 573,61 грн., інфляційні втрати в розмірі 769,34 грн. та 3% річних в розмірі 113,84 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 8.2 Договору в разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Судом здійснено перерахунок суми пені та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 573,61 грн.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивачем було вірно розраховані 3% річних, проте допущено помилку при розрахунку інфляційних втрат, а тому стягненню з відповідача підлягають 3% річних в розмірі 113,84 грн. та інфляційні втрати в розмірі 769,34 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором з урахування 3% річних та штрафних санкцій у загальному розмірі 8 788,10 грн. підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» (03179, м. Київ, вул. Михайла Чалого, будинок 3; ідентифікаційний код: 05422987) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40; ідентифікаційний код: 01189910) заборгованість в розмірі 7 249 (сім тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 38 коп., пеню в розмірі 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 61 коп., 3% річних в розмірі 113 (сто тринадцять) грн. 84 коп. та інфляційні втрати в розмірі 769 (сімсот шістдесят дев'ять) грн. 34 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв'язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв'язок» (03179, м. Київ, вул. Михайла Чалого, будинок 3; ідентифікаційний код: 05422987) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської міської філії (01033, м. Київ, вул. Горького, 40; ідентифікаційний код: 01189910) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 809 (одна тисяча вісімсот дев'ять) грн. 97 коп.

Повне рішення складено 01.12.2014 р.

Суддя О.В. Нечай