Рішення № 41693250, 01.12.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" грудня 2014 р.Справа № 916/3954/14

За позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі, Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту);

До відповідача: Приватного підприємства "ЮТА ІЗМАЇЛ"

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

від позивача: Андрусенко А.Б. - довіреність від 24.09.14р.;

від відповідача: не з'явився ;

Суть спору: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі, Ізмаїльської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача Приватного підприємства "ЮТА ІЗМАЇЛ" заборгованості.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2014р. порушено провадження у справі № 916/3954/14.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 01.12.2014р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

08.05.2013 року за № 26 КВ-П між Державним підприємством „Ізмаїльський морський торговельний порт" та Приватним підприємством „ЮТА Ізмаїл" (Агент) був укладений договір про надання послуг суднам що перебувають під агентуванням ПП „ЮТА".

У зв'язку із набуттям чинності Законом України „Про морські порти України" від 17.05.2012року № 4709 - IV та згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013року № 133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року № 163 „Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства „Адміністрація морських портів України" було проведено реорганізацію державних підприємств морського транспорту, в тому числі Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт" (ДП „ІЗМ МТП") шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них згідно розподільчих балансів та утворено, внаслідок виділу, державне підприємство „Адміністрація морських портів України". Пунктом 3 Наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 року № 163 встановлено, що Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, зазначених у п.1 цього наказу, у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів та актів приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань. Повний перелік майна, майнових прав та зобов'язань, що були передані, міститься в Акті приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від ДП „ІЗМ МТП" до ДП „АМПУ", затвердженому Міністерством інфраструктури України як розпорядником майна, датованих 13.06.2013 року.

Права та обов'язки за Договором від 08.05.2013 року № 26 КВ-П згідно розподільчого балансу та актів приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань передано від ДП „ІЗМ МТП" до ДП „АМПУ" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства „Адміністрація Ізмаїльського морського порту".

13.06.2013 року між Державним підприємством „Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії та Приватним підприємством „ЮТА Ізмаїл" укладена Додаткова угода № 1 до Договору від 08.05.2013 року № 26 КВ-П про заміну сторони правонаступником, а саме Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт" на Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору від 08.05.2013 року № 26 КВ-П предметом є надання послуг і агентське обслуговування суден, що заходять в порт Ізмаїл, а також визначення порядку сплати портових зборів та зборів і плат за послуги надані Адміністрацією.

Надання послуг суднам і збори за них проводяться на підставі Кодексу торговельного мореплавства, Закон України „Про морські порти України", Наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316 „Про портові збори", Зводу звичаїв порту та Обов'язкових постанов по порту, інших чинних нормативно-правових актів та на умовах даного Договору.

Відповідно до ч.3 ст. 21 Закону України „Про морські порти України" тарифи на інші послуги, крім визначених у частині першій цієї статті, є вільними та визначаються договором між суб'єктом господарювання, який надає відповідні послуги, та їх замовником.

Додаткова угода від 14 червня 2013 року за № 3, що є невід'ємною частиною Договору від 08.05.2013 року, регламентує стоянку на 85 км та перелік інших платних послуг за заявкою Агента, згідно калькуляцій, затверджених в Адміністрації..

Відповідно до розділу 4 Договору, передбачено порядок розрахунків, оплата рахунків Адміністрації здійснюється Агентом, відповідно до норм діючого законодавства України, по суднам що плавають під іноземним прапором - у доларах США, під прапором України - в національній валюті України.

Відповідно до пп. 8.1, 8.2 Договору від 08.05.2013 року № 26 КВ-П, цей договір вважається укладеним з дати його підписання повноважними представниками та скріплення печатками обох сторін, набирає чинності з 28.05.2013 року і діє до 31.12.2013року, але у частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору, за зверненням ПП „ЮТА Ізмаїл" від 18.10.2013 року Державним підприємством „Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії були з 19.10.2013 року по 30.11.2013 року були надані послуги із стоянки т/х Ангеліна, агентуванням якого здійснює ПП „ЮТА", на причалі № 3 на 85 км р. Дунай, що є акваторією Ізмаїльського морського порту (Постанова КМУ від 07.10.2009 року № 1208 „Про межі акваторії морського порту Ізмаїл").

16.12.2013 року між сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг № 216/31 було виставлено рахунок № 216/31 на суму 2886, 66 дол. США, який було отримано під підпис 17.12.2013 року, про що свідчить належним чином завірена копія витягу з журналу отриманих рахунків.

Згідно п. 4.4 Договору від 08.05.2013 року № 26 КВ-П остаточні рахунки за суднозаходом сплачуються Агентом не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дати виставлення рахунку, оформленого на підставі підписаного уповноваженими представниками та скріпленого печатками обох сторін Акту наданих послуг.

Відповідно до п.п. 4.4, 5.2 Договору від 08.05.2013 року № 26 КВ-П строк оплати рахунку від 16.12.2013 року № 216/31 закінчився 30.12.2013 року.

Відповідно до Листа ПП „ЮТА Ізмаїл" від 29.01.2013 року та повідомлення від 17.09.2013 року за вих. № СКП - 07/489 в.о. капітана порту Ткаченко С.Г. т/х Ангеліна 30.11.2013 року о 18.00 самовільно без дозволу служби капітану порту судно було відшвартовано на 89 км причалу „Дунайбункер", що не є акваторією морського порту Ізмаїл (Постанова КМУ від 07.10.2009 року № 1208 „Про межі акваторії морського порту Ізмаїл").

Відповідно до п. 5.1 Договору від 08.05.2013 року № 26 КВ-П передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором на умовах, викладених в цьому Договорі та у відповідності з чинним законодавством України.

27.01.2013 року за вих. № 11-05/24-03-141 ПП „ЮТА Ізмаїл" було направлено вимогу про оплату заборгованості з урахуванням штрафних санкцій на суму 2886, 66 дол. США та 1878,08 грн, відповіді на яку по сьогоднішній день не надійшло.

Вимога отримана представником ПП „ЮТА Ізмаїл" 05.02.2014 року, про що свідчить повідомлення про поштове відправлення.

Відповідно до п. 5.2 Договору від 08.05.2013 року № 26 КВ-П, Агент несе відповідальність за своєчасне отримання та сплату виставлених рахунків. За порушення агентом більше ніж на 5 (п'ять) робочих днів строків оплати Адміністрація має право стягнути з Агента пеню у розмірі подвійної облікової

Таким чином, сума пені складає 4658,09грн., 3% річних 765,83грн., 7% штрафу від суми боргу - 2406,76грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача Приватного підприємства "ЮТА ІЗМАЇЛ" про стягнення основної суми заборгованості - 2886,66 дол. США, пені - 4658,09грн., 3% річних - 765,83грн., 7% штрафу від суми боргу - 2406,76грн.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд вважає заявлені ДП „АМПУ" в особі Ізмаїльської Філії позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2886,66 дол. США, основного боргу правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Згідно п.1 ст.901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача пені 4658,09грн., 3% річних - 765,83грн., 7% штрафу від суми боргу - 2406,76грн.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зі змісту п.п.1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України. За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік. Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові... Тієї ж позиції дотримується ВСУ у постановах від 04.07.2011 по справі №13/210/10, від 12.09.2011р. по справі № 6/433-42/183 та ВГСУ у постанові від 16.03.2011 по справі № 11/109.

Перевіривши розрахунки пені, штрафу, 3% річних зроблені позивачем, суд встановив, що їх зроблено вірно, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 4658,09грн., 3% річних - 765,83грн., 7% штрафу від суми боргу - 2406,76грн. підлягають судом задоволенню у повній мірі.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЮТА ІЗМАЇЛ" (68600, м. Ізмаїл, пр-т. Суворова, 23, кв. 67, код ЄДРПОУ 34697974, р/р 26006010107990 у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Ізмаїл, МФО 328629) на користь Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (01135, м. Київ, пр-т Перемоги,14, код 38727770) в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства „Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Набережна Лукі Капікраяна,4, код 38728402, р/р 26003300833791 у Одеській філії «Ощадбанку», р/р 260071657 у Ізмаїльській філії ПУМБ) - 2886 дол. США 66центи основного боргу, 4658,09грн.- пені, 2406,76грн. штрафу, 765,83грн. - 3% річних; 1827 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ю. Оборотова

Повне рішення складено 03 грудня 2014 р.