Рішення № 41692804, 26.11.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.В.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар Давня Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2014 року,

встановила:

В листопаді 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з вказаним вище позовом.

Посилалось на те, що 19 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС -Коммерцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2505/1007/88-017. Згідно умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 45 380,00 доларів США та відповідно до договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору Банк з подальшим збільшенням розміру кредиту до 104 494,81 доларів США на строк з 19 жовтня 2007 року по 10 жовтня 2017 року року під 11,9 % річних, які він зобов'язався погасити.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 10.09.2013 року складає за кредитом - 39 211,78 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 313 419,77 грн.; за відсотками - 3 966, 34 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 31 702,95 грн., пеня -1333,95 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 10662,26 грн., а всього 355784,98 грн.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 19 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС-Коммерцбанк» та

_____________

22ц-1621/ 2014 р. Головуючий у 1 інстанції Дудаков С.Є.

Категорія 27 доповідач Савчук М.В.

відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 2505/1007/88-017-Z-1 з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до якого передали Банку в іпотеку майно, а саме: квартиру в АДРЕСА_1 загальною площею 53,00 кв.м., що належить їм на праві приватної власності.

28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого Банк відступив право вимоги заборгованості за кредитним договором.

28.11.2012 року між ТОВ ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Вектор Плюс» відступив право вимоги заборгованості за кредитним договором позивачу.

Вказувало, що на виконання умов кредитного договору та іпотечного договору відповідачам було направлено вимогу-повідомлення про усунення порушень за кредитним договором та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, проте вимогу відповідачами не виконано.

Позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 53,00 кв.м. в рахунок погашення заборгованості за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Вирішити питання щодо судових витрат.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2014 року позов ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 53,00 кв.м., в тому числі житловою площею 28,60 кв.м., що належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2505/1007/88-017 від 19 жовтня 2007 року та користь ТОВ «Кредитні ініціативи» шляхом проведення прилюдних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд, або ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Посилаються на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказують, що судом неправомірно не було застосовано вимоги ЗаконуУкраїни «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, обставини справи підтверджуються належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС -Коммерцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2505/1007/88-017. Згідно умов договору відповідачу було надано кредит у розмірі 45 380,00 доларів США та відповідно до договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору Банк з подальшим збільшенням розміру кредиту до 104 494,81 доларів США на строк з 19 жовтня 2007 року по 10 жовтня 2017 року під 11,9 % річних, які він зобов'язався погасити.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором 19 жовтня 2007 року між АКБ «ТАС-Коммерцбанк» та відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 2505/1007/88-017-Z-1 з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до якого передали Банку в іпотеку майно, а саме: квартиру в АДРЕСА_1 загальною площею 53,00 кв.м., що належить іпотекодавцям на праві приватної власності.

28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого Банк відступив право вимоги заборгованості за кредитним договором.

28.11.2012 року між ТОВ ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ ФК «Вектор Плюс» відступив право вимоги заборгованості за кредитним договором позивачу.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконував, у результаті чого виникла заборгованість, яка станом на 10.09.2013 року складає за кредитом - 39 211,78 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 313 419,77 грн.; за відсотками - 3 966, 34 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає - 31 702,95 грн., пеня -1333,95 дол. США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 10662,26 грн. , а всього 355784,98 грн.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, квартира по АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 та членам її сімї ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 Загальна площа квартири становить 53,0 кв.м.

З витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.0.2007 року вбачається, що квартира по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 Загальна площа квартири становить 53,0 кв.м. Іншого нерухомого майна, що належить відповідачам на праві власності, не вказано.

02 жовтня 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» направив лист ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з вимогою про усунення порушень за кредитним договором та добровільне виселення в тридцятиденний строк у разі невиконання або неналежного виконання порушеного зобов'язання.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що в результаті неналежного виконання умов кредитного договору у відповідача ОСОБА_3 станом на 10.09.2013 року утворилась заборгованість.

Відповідно до договору іпотеки від 19 жовтня 2007 року сторони визначили, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено шляхом укладення договору купівлі-продажу у порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Банком виконані обов'язки, передбачені законом та договором щодо направлення повідомлення іпотекодавцю, а отже, наявні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Однак, ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не врахував, що 7 червня 2014 року набув чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII.

Відповідно пункту 1 статті 1 вищевказаного Закону протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Згідно статті 4 Закону він набирає чинності з дня його опублікування та втрачає чинність з дня набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок списання пені та штрафів, які нараховуються (були нараховані) на таку основну суму заборгованості.

Таким чином, вищевказане майно виступає як забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитом, наданим йому кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті, вказана квартира використовується як місце постійного проживання позичальника та її загальна площа не перевищує 140 кв.м., а тому є всі підстави для застосування до вказаних правовідносин правил, визначених в пункті 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII.

Згідно частини 1 статті 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його необхідно змінити, доповнивши резолютивну частину рішення після першого абзацу реченням наступного змісту:

рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає зверненню до виконання після закінчення дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII».

Та обставина, що на момент ухвалення рішення у справі Закон вже діяв, є підставою для визначення порядку звернення рішення до виконання.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 жовтня 2014 року змінити.

Доповнити резолютивну частину рішення після першого абзацу реченням наступного змісту:

рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає зверненню до виконання після закінчення дії мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, встановленого Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року, № 1304-VII.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: