Ухвала суду № 41692721, 25.11.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«25»листопада 2014 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Кифлюк В.< По-батькові >.,

суддів Дембіцької О.О., Попова Г.Г.

при секретарі Стрипа К.Т.

за участю учасників судового провадження:

прокурора відділу прокуратури Чернівецької області Марусяк Ю.В., захисника ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження №12013270140000673 щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, обвинуваченого в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

Вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01.10.2014 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України і йому призначено покарання за:

- ст.185 ч.2 КК України два роки позбавлення волі;

- ст.185 ч.3 КК України чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.70ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироку законної сили залишено у виді тримання під вартою. Строк відбуття покарання йому вирішено обчислювати з 10 квітня 2014 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 737 грн. 10 коп. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Вирішено долю речових доказів.

На цей вирок обвинувачений ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити оскаржуваний вирок та пом'якшити призначене йому покарання, застосувавши ст.69 КК України.

провадження №11кп/794/401/14 р. головуючий у 1 інстанції Римлянська Г.О.

категорія ст.185 КК України доповідач Кифлюк В.Ф.

При цьому апелянт посилався на те, що вирок суду є незаконним, оскільки суддя Римлянська Г.О. обирала щодо нього запобіжний захід, а тому не могла постановляти зазначений вирок. Також апелянт просив перекваліфікувати його дії з ч.3 на ч.2 ст.185 КК України по епізоду крадіжки грошей в лікарні у зв'язку з тим, що він не проникав в кабінет, в якому знаходились речі медпрацівників, а переплутав двері з іншим кабінетом лікаря. Також обвинувачений посилався на те, що сам він хворіє, сприяв слідству у розкритті злочину, повністю визнав свою вину, а вдома у нього залишилась мати похилого віку. Вважає, що перелічені обставини дають суду підстави застосувати ст.69 КК України та пом'якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого, захисника, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, посилаючись на обставини, що наведені в ній, прокурора, яка просила відмовити в задоволенні апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2013 р., приблизно о 14 год. ОСОБА_3 через незачинені двері проник до гаражного приміщення в господарстві ОСОБА_4 по АДРЕСА_2, звідки повторно, таємно викрав велосипед марки «Мустанг» вартістю 498 грн.

Крім того, 05.02.2014 р., приблизно о 09 год. ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні Сокирянської районної державної адміністрації, через незачинені двері пройшов до кабінету ОСОБА_5, звідки повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «Iphon-4» ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 2030 грн. з сім картою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_2 вартістю 10 грн., а всього таємно викрав чужого майна на суму 2040 грн.

Також 15.02.2014 р., приблизно о 16 год. ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні Сокирянської центральної районної лікарні, з шафи в фельдшерській кімнаті, таємно викрав дві пари жіночого зимового взуття належні ОСОБА_6 вартістю 150 грн. та ОСОБА_7 вартістю 197,70 грн.

Крім того, 21.01.2014 р. приблизно о 14 год. ОСОБА_3 прийшов до господарства ОСОБА_8, що в с.Білоусівка Сокирянського району Чернівецької області, де повторно, таємно з господарського сараю викрав належну потерпілому бензопилу марки «Goodluck 4500C» вартістю 800 грн.

Також 03.03.2014 р. о 17 год. ОСОБА_3 зайшовши в будинок ОСОБА_9 в АДРЕСА_1, з кишені куртки, що висіла в коридорі, діючи повторно, таємно викрав гроші останнього в сумі 200 грн.

Крім того, 08.03.2014 р. о 18 год. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні аптеки №2, що розташована в приміщенні ЦРЛ в м.Сокиряни, в підсобному приміщенні з жіночої сумки, яка належала потерпілій ОСОБА_10, таємно викрав гроші в сумі 630 грн.

Крім того, 30.03.2014 р. ОСОБА_3 приблизно о 14 год., шляхом пошкодження запираючого пристрою вхідних дверей, проник в будинок ОСОБА_11, що по АДРЕСА_3, звідки таємно викрав гроші в сумі 995 грн.

Також 01.04.2014 р. приблизно о 10 год. ОСОБА_3, знаходячись в приміщенні ЦРЛ в м.Сокиряни, шляхом вільного доступу через незамкнені двері зайшов до кабінету медичного персоналу, звідки з жіночої сумки, що належить ОСОБА_7, таємно викрав гроші в сумі 500 грн.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Тому колегія суддів не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин і не наводить доводи на підтвердження тих висновків, які не оспорено в апеляційній скарзі.

Що стосується вимог обвинуваченого про перекваліфікацію його дій по епізоду викрадення грошей у потерпілої ОСОБА_10 з підсобного приміщення аптеки, колегія суддів вважає, що ці вимоги апелянта є безпідставні. Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що аптека є відокремленим приміщенням, яке знаходиться всередині будівлі лікарні, вхід до якого обмежений. А тому твердження обвинуваченого про те, що він переплутав двері підсобного приміщення аптеки з кабінетом флюорографії чи іншим кабінетом, де здійснюють прийом хворих, є надуманим і, на думку суду, є способом захисту обвинуваченого.

Колегія суддів вважає, що районний суд дослідив всі докази в справі, дав їм належну юридичну оцінку у вироку та правильно кваліфікував дії обвинуваченого за цим епізодом по ст.185 ч.3 КК України.

Згідно до ст.315 ч.3 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що запобіжний захід у виді взяття під варту ОСОБА_3 суд обрав під час підготовчого судового засідання. (т.2 а.с.166)

Відповідно до ст.76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має право брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції. Оскільки суддя Римлянська Г.О. не брала участь у цьому кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні, твердження апелянта про те, що остання не мала права ухвалювати вирок щодо нього, є помилковим.

Що стосується призначеного обвинуваченому покарання, колегія суддів вважає, що воно призначено йому відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням характеру і ступеня тяжкості вчинених ним злочинів, даних про його особу, а також усіх інших обставин справи.

Так, при призначенні ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції врахував обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і ті, на які вказав обвинувачений в поданій скарзі. Зокрема, суд врахував щире каяття та повне визнання своєї вини обвинуваченим і обґрунтовано визнав ці обставини такими, що пом'якшують покарання.

Також судом враховано, що ОСОБА_3 вчинив 8 крадіжок майна в стані алкогольного сп'яніння, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів, перебуває на обліку у лікаря-нарколога.

Застосування ж ст.69 КК України при призначенні покарання, як того просить апелянт, можливе лише при наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Колегія суддів вважає, що підстав для застосування ст.69 КК України та пом'якшення обвинуваченому покарання немає.

Разом з тим, при призначенні покарання суд помилково визнав обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, рецидив злочину.

Відповідно до ч.4 ст.67 КК України, якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує. Оскільки ОСОБА_3 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів і знову вчинив ряд умисних злочинів проти власності, обставина вчинення злочину повторно є кваліфікуючою ознакою його дій, врахування при цьому судом рецидиву злочину як обставини, що обтяжує покарання, є безпідставним. А тому посилання суду у вироку на обставину, що обтяжує покарання обвинуваченому - рецидив злочину, необхідно виключити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Сокирянського районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_3 змінити та виключити з його мотивувальної частини вказівку суду, як на обтяжуючу покарання обставину, рецидив злочину.

В іншій частині оскаржуваний вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку касаційного провадження до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий В.Ф.Кифлюк

Судді О.О.Дембіцька

Г.Г.Попов