Ухвала суду № 41691278, 01.12.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/791/2722/14 Головуючий в суді 1 інстанції: Скорик С.А.

Категорія: 5 Доповідач: Склярська І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року грудня місяця 01 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Склярської І.В.

Суддів: Цуканової І.В.

Вейтас І.В.

При секретарі: Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 11 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: Третя Херсонська державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що, на підставі свідоцтва про право на спадщину вона є власником належних їй 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 на земельній ділянці 600 кв.м. Власником іншої частини зазначеного житлового будинку є відповідач. Враховуючи те, що між сторонами виникають спори, щодо користування будинком та земельною ділянкою, після уточнення позовних вимог просила:

1) поділити домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до часток кожного згідно судової будівельно-технічної експертизи № 010/2014 від 30.04.2014 року:

- виділити у власність ОСОБА_4 із домоволодіння АДРЕСА_1 - 45/100 частин у житловому будинку літ. «А» приміщення 1-3 (житлова) площею 29,4 кв.м. інвентарною вартістю 21858 грн., 1/2 частину прибудови літ. «а» площею 13,7 кв.м. інвентарною вартістю 6910 грн., загальною площею 38,4 кв.м. інвентарною вартістю 28768 грн., яка менше на 5/100 ідеально приналежної частки в спірному домоволодінні.

- виділити у власність ОСОБА_5 із домоволодіння АДРЕСА_1 - 55/100 частин у житловому будинку літ. «А» приміщення 1-4 (житлова) площею 6,5 кв.м., приміщення 1-5 (кухня) площею 6,6 кв.м., приміщення 1-6 (житлове) площею 11,6 кв.м., загальною площею 24,7 кв.м. інвентарною вартістю 28420 грн., 1/2 частину прибудови літ. «а» площею 13,7 кв.м. інвентарною вартістю 6910 грн., загальною площею 38,4 кв.м. інвентарною вартістю 35330 грн., яка більше на 5/100 ідеально приналежної частки в спірному домоволодінні.

2) стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 компенсацію за зменшення частки на 5/100 за ідеально приналежну, яка складає 3205 грн.

3) визначити порядок користування земельною ділянкою площею 955 кв.м. домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до часток кожного згідно повторної судової будівельно-технічної експертизи № 035/2014 року від 03.07.2014 року.

4) надати у користування ОСОБА_4 відповідно до другого варіанту повторної судової будівельно-технічної експертизи ізольовану земельну ділянку площею 477,5 кв.м., яка відповідає ідеально приналежної площі на якій розташовані об'єкти нерухомості. По фасаду від правої бокової межі 9,88 кв.м.; поворот ліворуч в глиб земельної ділянки 12,80 м.; поворот праворуч до зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» - 1.50 м.; крізь зовнішню стіну житлового будинку літ. «А» та по осі перегородки між приміщенням № 1-3 та № 1-4 і 1-6 - 6,80 м.; поворот праворуч по осі зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» - 0,10 м.; поворот ліворуч по осі перегородки (яку необхідно возвести для поділу прибудови літ. «а») та крізь зовнішню стіну прибудови літ. «а» - 3,55 м.; від стіни житлового будинку літ. «А» - 1,0 м.; поворот ліворуч вздовж зовнішньої стіни прибудови літ. «а» - 10,50 м.4 поворот ліворуч - 13,24 м.; поворот праворуч - 20,34 м. до межі тильного фасаду з відступом від правої бокової межі - 6,42 м.

5) надати у користування ОСОБА_5 відповідно до першого варіанту повторної судової будівельно-технічної експертизи, ізольовану земельну ділянку площею 477,5 кв.м., яка відповідає ідеально приналежної площі на якій розташовані об'єкти нерухомості. По фасаду від правої бокової межі 9,88 м.; поворот ліворуч в глиб земельної ділянки 12,80 м.; поворот праворуч до зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» - 1.50 м.; крізь зовнішню стіну житлового будинку літ. «А» та по осі перегородки між приміщенням № 1-3 та № 1-4 і 1-6 - 6,80 м.; поворот праворуч по осі зовнішньої стіни житлового будинку літ. «А» - 0,10 м.; поворот ліворуч по осі перегородки (яку необхідно возвести для поділу прибудови літ. «а») та крізь зовнішню стіну прибудови літ. «а» - 3,55 м.; від стіни житлового будинку літ. «А» - 1,0 м.; поворот ліворуч вздовж зовнішньої стіни прибудови літ. «а» - 8,70 м.; поворот ліворуч - 12,24 м.; поворот праворуч - 22,02 м. до межі тильного фасаду з відступом від правої бокової межі - 7,42 м.

У лютому 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічним позовом посилаючись на те, що домоволодіння АДРЕСА_1 належало її дідові ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті якого відкрилася спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцем першої черги була його дружина ОСОБА_7, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 померла, після смерті якої відкрилася спадщина на 1/2 частину вищезазначеного домоволодіння. Спадкоємцями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стали їх онуки - позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_5 та її брат - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на 1/2 частину спірного домоволодіння та спадкоємцем першої черги стала його донька ОСОБА_4 - відповідач за зустрічним позовом. Враховуючи те, що ОСОБА_4 спадщину, після смерті ОСОБА_8 не прийняла, з заявою до нотаріальної контори не зверталась, не приймає участі в утриманні житлового будинку та зважаючи на те, що відповідачу за зустрічним позовом в порушення вимог чинного законодавства було видане свідоцтво про право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1, просила:

1) визнати свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.03.2013 року, посвідченого Третьою державною нотаріальною конторою за реєстр. № 3, виданого після смерті ОСОБА_8 на право власності ОСОБА_4 на спадкове майно у вигляді 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 недійсним.

2) визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.

Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 11 липня 2014 року в задоволені первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволений в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити, а в задоволені зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_5 доводи скарги не визнала, рішення суду вважає законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи зустрічний позов, суд виходив з наявності підстав для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та наявності підстав для визнання права власності в порядку спадкування за законом за позивачкою за зустрічним позовом, а обґрунтованість та доведеність вимог за зустрічним позовом стали підставою для відмови у задоволені первісного позову.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається і судом встановлено, що ОСОБА_6 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.65, 65 (о.с.), який був побудований та прийнятий в експлуатацію під час шлюбу з ОСОБА_7 (а.с.93 (о.с.).

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.82 (о.с.)

Його дружина ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.83).

Їх донька ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.40,41,66).

ОСОБА_9 була матір'ю ОСОБА_5 (а.с.42), відповідачки за первісним позовом та ОСОБА_10 (а.с.77) , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.39).

На час смерті ОСОБА_11, ОСОБА_7, їх онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_10 проживали разом в будинку АДРЕСА_1 (а.с.67-70).

Враховуючи викладене, вимоги ч.2 ст. 529, ст. 549 ЦК УРСР в ред..1963 р., вказані особи є такими, що прийняли спадщину та ОСОБА_5 в установленому законом порядку оформила свої спадкові права ( а.с.43-46).

Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_10 в силу ст.529 ЦК УРСР в ред. 1963 р. є його донька ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на час смерті батька була неповнолітньою (а.с.77). На підставі свідоцтва про шлюб від 24 травня 2013 року її прізвище змінено на «ОСОБА_3» (а.с.311).

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР в ред. 1963 р., яка діяла на час смерті ОСОБА_10, для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР в ред. 1963 р.. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

26 березня 2008 року ОСОБА_4 звернулася до нотаріальної контори з заявою в якій вона повідомляла про смерть свого батька ОСОБА_10 та його статус спадкоємця після смерті ОСОБА_11, після смерті якого залишилося ціле домоволодіння (а.с.115).

На вказану заяву, нотаріальною конторою надана відповідь щодо положень п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу УРСР та запропоновано з'явитися до нотаріальної контори для отримання повної консультації щодо надання необхідних документів для оформлення спадщини (а.с.116).

Разом з тим, 29 березня 2013 року з заявою, яка була прийнята державним нотаріусом, від імені ОСОБА_4, звернулася її мати ОСОБА_12 (а.с.62).

При цьому в заяві зазначено, що спадщину прийняла згідно вимог ст. 1268 ЦК України. Проте, на час відкриття спадщини, визначених ч.4 ст.1268 ЦК України умов прийняття спадщини, передбачено не було, а щодо умов ч.3 ст.1268 ЦК України, то спадкоємець - ОСОБА_4 разом із спадкодавцем ОСОБА_10 не проживала, оскільки такі дані нотаріусу не надавалися і в матеріалах спадкової справи вони відсутні.

Державним нотаріусом 29 травня 2013 року посвідчено та видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на підставі п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року та ст. 529 ЦК УРСР від 18.07.1963 року відповідно до якого ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 успадкувала 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 спадкоємцем якого був ОСОБА_10 (а.с.77 о.с.)

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, нотаріус, який здійснював вищезазначені дії, ОСОБА_13, пояснив, що наявна опечатка з посиланням на новий ЦК, а фактичне прийняття спадщини визнав зі слів, зазначив при цьому, що фактичне прийняття спадщини повинно бути відображено в матеріалах спадкової справи та вважав, що надані свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть та документи фінансового характеру про понесення витрат на похорони ОСОБА_10 з урахуванням усних пояснень про прийняття спадщини є достатніми для оформлення спадкових прав, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4. Не заперечував, відсутність в матеріалах спадкової справи документів, які б свідчили про фактичне прийняття спадщини.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як роз'яснив пленум Верховного Суду України в п.1 своєї постанови №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1301 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Враховуючи, що ОСОБА_4, як спадкоємець першої черги, мала право на спадкування, але відносно неї як малолітньої, а в наступному і нею самою, не було здійснено дій по виконанню вимог ст. 549 ЦК УРСР в ред. 1963 року, та державним нотаріусом свідоцтво про право на спадщину за законом від 29 травня 2013 року посвідчено та видано в порушення вимог цивільного закону, що регулює спадкові правовідносини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Доводи апеляційної скарги про відсутність правових підстав для визнання недійсним свідоцтва, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки свідоцтво можна визнати недійсним з підстав, установлених законом, який був чинним відповідно на час його посвідчення і видачі.

За вищевикладених обставин, на підставі ст. 1301 ЦК України, наявні підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним.

Таким чином, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.03.2013 року підлягає визнанню недійсним, суд першої інстанції зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення вимог ОСОБА_4 про поділ домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Враховуючи, що ОСОБА_4 спадщину після смерті батька в порядку ст. 549 ЦК УРСР в ред..1963 року не прийняла, тобто протягом 6-ти місяців після смерті батька, її законний представник, мати, заяву про прийняття спадщини не подавала, також факт прийняття спадщини не встановлювала ні законний представник, ні в наступному ОСОБА_4, ОСОБА_10 в установленому законом порядку спадщину після смерті діда та бабі прийняв, але не оформив, а ОСОБА_14 є спадкоємцем другої черги, яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_10, в порядку ст. 549 ЦК УРСР в ред. 1963 р., оскільки весь час, в тому числі на час смерті останнього проживала в будинку і між сторонами наявній спір в тому числі з приводу спадкових прав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для визнання за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_10.

За вищевикладених обставин, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для визнання прав власності в порядку спадкування за ОСОБА_5 після смерті брата ОСОБА_10 з-за відсутності відмови нотаріуса.

Інші доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини, та не спростовують мотивованих висновків суду, а тому підлягають відхиленню.

Таким чином, висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального прав, що регулюють спірні правовідносини, рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування і ухвалення нового рішення про задоволення первісних вимог і відмови в задоволенні зустрічних вимог відсутні.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 11.07.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20-ти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: