Рішення № 4168927, 06.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/232

06.07.09

За позовом Орендного підприємства Науково-дослідний Інститут будівельного виробництва

до Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського

середовища Київської міської державної адміністрації

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Шафінська І.І. (довіреність від 30.03.2009 року);

Франівський А.А. (довіреність від 30.03.2009 року);

від відповідача: Шевчук Г.С. (довіреність № 06-2983 від 09.04.2009 року);

06.07.2009р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Орендне підприємство Науково-дослідний Інститут будівельного виробництва (надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації (відповідач) 67 616 грн. боргу, 2 685, 94 грн. річних, 18 338, 52 грн. інфляційних збитків.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором № 91 від 23.08.2007р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати наданих послуг. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідачем відзиву на позов не надано, в судовому засіданні представник зазначив про об’єктивні обставини що унеможливлюють сплату заборгованості.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2007р. між Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації (замовник) та Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва (виконавець) укладено договір № 91 за умовами якого останнє зобов’язувалось надати замовнику послуги з підготовки нормативних вимог із забезпечення комплексної безпеки висотних будівель (вище 25 поверхів), а замовник (відповідач у справі) зобовязувався сплатити за надані послуги за цінами та у терміни, які зазначені у специфікації (додаток № 2), який є невід’ємною частиною договору.

Згідно положень договору (п. 1.2) строк надання послуги: початок 23 серпня 2007 року, закінчення –до 30 листопада 2007р..

Надання послуг, щодо оплати яких виник спір підтверджується актом № 1 здачі-приймання продукції від 28.11.2007р., який підписаний з боку позивача та відповідача, та скріплений печатками обох сторін. За вказаним актом сума наданих послуг складає 80 000 грн., що відповідає п. 2.2 договору, протоколу узгодження договірної ціни що є додатком № 1 до договору та специфікації (додаток № 2 до договору).

Оплата наданих послуг відповідачем здійснена не у повному обсязі (платіжне доручення № U443553 від 22.04.2008р. підтверджує надходження коштів в сумі 12 384 грн.), заборгованість по договору складає 67 616 грн. та станом на час вирішення спору не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

У п. 3.7 договору № 91 від 23.08.2007р. сторони передбачили, розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України; у разі затримки бюджетного фінансування розрахунки за надані послуги здійснюються впродовж 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок.

Згідно з п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Згідно з написом на акті здачі-прийняття 28.11.2007р. зазначений документ зареєстровано ГУ ДКУ у м. Києві та з урахуванням наведеного строк оплати за надані послуги згідно акту № 1 від 28.11.2007р. станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Заборгованість відповідача по договору складає 67 616 грн. та ним не заперечується, акт звіряння розрахунків складений станом на 26.05.2009р. та підписаний сторонами підтверджує несплату вказаної суми боргу.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 67 616 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за надані послуги, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 18 338, 52 грн. здійсненого з урахуванням наявної суми заборгованості у відповідному періоді, та з розрахунком 3% річних у розмірі 2 685, 94 грн. станом на 25.03.2009р. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 91 від 23.08.2007р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 886, 40 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик 32, р/р 35418006002150 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 26345558) на користь Орендного підприємства Науково-дослідний Інститут будівельного виробництва (03680, м. Київ, пр-т. Червонозоряний 51, р/р 26002021123391 в Залізничному відділенні КМФ АКБ УСБ м. Києва, МФО 322012, ідент. код 02498197) 67 616 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот шістнадцять гривень) основного боргу, 18 338, 52 грн. (вісімнадцять тисяч триста тридцять вісім гривень 52 копійки) інфляційних збитків, 2 685, 94 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят п’ять гривень 94 копійки) 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 886, 40 грн. (вісімсот вісімдесят шість гривень 40 копійок) та 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 09.07.2009