Вирок № 41688366, 02.10.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8717/13-к

Провадження по справі № 1-кп/522/179/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді - Іванова В.В.

за участю секретаря - Пепеляшкової Х.Ф.

за участю прокурора - Калітенка С.О.

адвоката - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси кримінальне провадження стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки м. Очаків Миколаївської області, з вищою освітою, розлученої, яка має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої, зареєстрованої: АДРЕСА_2, фактично проживаючої за адресою: м. АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2010 року, з метою зайняття фінансово-господарською діяльністю, ОСОБА_2 у виконавчому комітеті Одеської міської ради здійснила державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності - ПП «Лот 01» ЄДРПОУ 37476135) та ПП «Юммекс» (ЄДРПОУ 37476198).

29.12.2010 ПП «Лот 01» та ПП «Юммекс» взято на податковий облік в ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Відповідно до наказу від 27.12.2010 № 1 ОСОБА_2, являючись засновником ПП «Лот 01», призначила себе на посаду директора вказаного підприємства.

Крім того, згідно з наказом від 28.12.2010 №1, ОСОБА_2, будучи також засновником ПП «Юммекс», призначила себе на посаду директора даного підприємства.

Згідно відомостей ДПІ у Приморському районі м. Одеси, ОСОБА_2 являється відповідальною особою за фінансово-господарську діяльність ПП «Лот 01» та ПП «Юммекс», виконуючи при цьому обов'язки директора і головного бухгалтера вказаних підприємств одноособово.

Згідно п.п. 11.1, 11.2 та 11.3 Статутів ПП «Лот 01» та ПП «Юммекс», ОСОБА_2 як директор вказаних підприємств, здійснює керівництво поточною діяльністю підприємств; приймає на роботу та звільняє з роботи співробітників підприємств, застосовує до них заходи заохочення та накладення стягнень; розпоряджається майном підприємств; організовує зведення бухгалтерського обліку та звітності; укладає угоди в порядку, визначеному чинним законодавством України; подає на затвердження засновнику річний звіт та баланс підприємств; без довіреності діє від імені підприємств, репрезентує їх в усіх установах, підприємствах і організаціях; складає будь-які угоди та інші юридичні акти; видає довіреності, відкриває в банках поточні та інші рахунки; здійснює іншу діяльність для досягнення мети підприємств в межах своєї компетенції.

Таким чином, починаючи з 28.12.2010 року, ОСОБА_2 постійно виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки директора ПП «Лот 01» та ПП «Юммекс», тобто являється службовою особою вказаних підприємств і несе особисту відповідальність за організацію правильності обчислення податків, зборів, інших обов'язкових платежів та забезпечення їх своєчасної сплати до бюджету.

Відповідно до чинних нормативних актів України, на ОСОБА_2 покладено наступні обов'язки:

- ст.67 Конституції України - обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

- п. 16.1.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ- зобов'язання стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;

- п. 16.1.2 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ- зобов'язання вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- п. 16.1.3 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ- зобов'язання подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- п. 16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ- зобов'язання сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених законом;

- п. 1 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про рух грошових коштів;

- п. З ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV - покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій;

- п. 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV - покладено зобов'язання створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку;

- п. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV покладено відповідальність за недостовірність відображених даних у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку.

22 та 23.02.2011 року ОСОБА_2, з метою проведення розрахунків під час здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Юммекс» та ПП «Лот 01», відкрила в Одеській обласній дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Фінростбанк» та ПАТ «Актабанк» розрахункові рахунки для вказаних підприємств.

Так, в період з 23.03.2011 по 30.07.2012 року ОСОБА_2, будучи директором ПП «Лот 01», здійснювала фінансово-господарську діяльність та отримала на розрахунковий рахунок підприємства № 26004001302693, відкритий в ПАТ «Актабанк», за вказаний період від різних суб'єктів підприємницької діяльності грошові кошти в розмірі 1 721 810710, 8 грн. з призначенням платежів як повернення фінансової допомоги та за реалізовані товарно-матеріальні цінності.

Однак, директор ПП «Лот 01» ОСОБА_2, з метою ухилення від сплати податків, шляхом приховування об'єктів оподаткування, умисно не подавала декларації по податку на прибуток ПП «Лот 01» за 2010 рік, за 1 квартал 2011 року, за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року, 2-4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, півріччя 2012 року та 2-3 квартал 2012 року з зазначеними в них даними про об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності та відповідно даними про суми податку на прибуток підприємства до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, внаслідок чого умисні дії директора ПП «Лот 01» ОСОБА_2, за період з 23.02.2011 року по 30.07.2012 рік, призвели до ненарахування та не сплати, тобто до ухилення від сплати, до державного бюджету податку на прибуток підприємства на суму 379 239 266 грн.

Разом з тим, в період з 23.02.2011 року по 31.07.2012 рік ОСОБА_2, будучи директором ПП «Юммекс», здійснювала фінансово-господарську діяльність та отримала на розрахункові рахунки підприємства №26003153925 та №26005003000265, відкриті в ООД АТ «Райффайзен Банк Аваль» і АТ «Фінростбанк», за вказаний період від різних суб'єктів підприємницької діяльності грошові кошти в розмірі 3 217 257 399, 44 грн., з призначенням платежів як повернення фінансової допомоги та за реалізовані товаро-матеріальні цінності.

При цьому, ОСОБА_2, діючи повторно, будучи директором ПП «Юммекс», з метою ухилення від сплати податків, шляхом приховування об'єктів оподаткування, умисно не подавала декларації по податку на прибуток ПП «Юммекс» за 2010 рік, за 1 квартал 2011 року, за 2 квартал 2011 року, 2-3 квартал 2011 року, 2-4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, півріччя 2012 року та 2-3 квартал 2012 року з зазначеними в них даними про об'єкти оподаткування від усіх видів діяльності та відповідно даними про суми податку на прибуток підприємства до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, внаслідок чого умисні дії директора ПП «Юммекс» ОСОБА_2, за період з 23.02.2011 року по 30.07.2012 рік, призвели до ненарахування та не сплати, тобто до ухилення від сплати податків до державного бюджету, податку на прибуток підприємства на суму 712 354 537 грн.

Таким чином, в період з 23.02.2011 року по 30.07.2012 рік, директор ПП «Лот 01» та ПП «Юммекс» ОСОБА_2 умисно ухилилась від сплати до Державного бюджету України податку на прибуток ПП «Лот 01» на суму 379 239 266 грн. та податку на прибуток ПП «Юммекс» на суму 712 354 537 грн., а загалом податків на суму 1 091 593 803 грн., що в п'ять тисяч і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.

Дії обвинуваченої ОСОБА_2 містять склад кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України, як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах.

02 жовтня 2014 року між старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Калітенком С.О. та обвинуваченою ОСОБА_2 за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 212 КК України, укладено угоду про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди, ОСОБА_2 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та зобов'язалась сприяти розслідуванню кримінального провадження у з'ясуванні обставин вчиненого нею кримінального правопорушення.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, та підтвердила обставини справи, які описані у обвинувальному акті, пояснивши, що злочини скоїла за вказаних вище обставин, у скоєному кається. Крім того, ОСОБА_2 пояснила, що в ході судового слідства вона 02.10.2014 року добровільно уклала з старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України Калітенком С.О. угоду про визнання винуватості за кримінальним провадженням № 22012000000000003, згідно якої вони просять суд затвердити вказану угоду, та призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_2 за кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 212 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі двадцяти п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 425 тисяч гривень (чотириста двадцять п'ять тисяч гривень) з позбавленням права займати керівні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки, та з конфіскацією особистого майна обвинуваченої. З урахуванням майнового стану обвинуваченої ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді штрафу із розстрочкою виплати рівними частинами в розмірі 35 416 грн. 67 коп. один раз на місяць строком на один рік.

Арештоване майно, а саме автомобіль марки «FIAT UNO», 1996 року випуску, № кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 від 08.05.2010 автомобіль марки «FIAT UNO», 1996 року випуску, № кузова НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6,- конфіскувати на користь держави.

Також, у даній угоді сторонам роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 підтвердила суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти затвердження судом угоди про визнання винуватості з обвинуваченою ОСОБА_2

Дослідивши угоду про визнання винуватості та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченої ОСОБА_2, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши в обвинуваченої, чи цілком вона розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченій її право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченою змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши відповідність вимогам кримінального процесуального законодавства, заслухавши доводи учасників судового засідання та роз'яснивши їм обмеження права щодо оскарження вироку, що передбачено ст. 473 КПК України, суд вважає, що угода про визнання винуватості між старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України Калітенком С.О. та обвинуваченою ОСОБА_2 від 02.10.2014 року, відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченої кваліфіковано вірно за ч.3 ст.212 КК України, як ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в особливо великих розмірах. Умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, які визначені ст. 65 КК України, у зв'язку із чим, суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд враховує те, що обвинувачена ОСОБА_2 щиро розкаялась у вчинені зазначеного кримінального правопорушення, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6. Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2, по справі немає.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати по справі, у зв'язку із залученням експерта за проведені судово-економічні та почеркознавчі експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченої.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 468 - 476 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Угоду від 02.10.2014 року, про визнання винуватості, укладену між старшим прокурором відділу Генеральної прокуратури України Калітенком С.О. та обвинуваченою ОСОБА_2 - затвердити.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у виді штрафу у розмірі двадцяти п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 425 тисяч гривень (чотириста двадцять п'ять тисяч гривень) з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки та з конфіскацією особистого майна.

На підставі ч. 4 ст. 53 КК України ОСОБА_2 призначити покарання у вигляді штрафу із розстрочкою виплати рівними частинами в розмірі 35 416 грн. 67 коп. один раз на місяць, строком на один рік.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд, після вступу вироку в закону силу- відмінити.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі на користь державі, в особі Київського НДІСЕ, у зв'язку проведенням судово-економічної експертизи в сумі 8096 грн. (Т.12 а.п. 83-106).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі на користь держави, в особі Київського НДІСЕ, у зв'язку проведенням судово-економічної експертизи в сумі 2944 грн. (Т.12 а.п. 117-184).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі на користь державі, в особі Українського НДІСТтСЕ, у зв'язку проведенням судово-економічної експертизи в сумі 3738 грн. 08 коп.(Т.12 а.п. 190).

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати по справі на користь державі, в особі Українського НДІСТтСЕ, у зв'язку проведенням судово-економічної експертизи в сумі 3738 грн. 08 коп.(Т.12 а.п. 19.).

Автомобіль марки «FIAT UNO», 1996 року випуску, № кузова НОМЕР_1, номер двигуна НОМЕР_2, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 та згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 від 08.05.2010 автомобіль марки «FIAT UNO», 1996 року випуску, № кузова НОМЕР_5, номер двигуна НОМЕР_6 на які органом досудового слідства накладено арешт, - конфіскувати.

Речові докази по справі: вилучені документи - зберігати в матеріалах кримінального провадження (т.12, а.п. 9, т.6 а.п.189, т. 9 а.п. 62, т. 6 а.п. 176, т. 6 а.п. 168, т. 9 а.п. 75).

Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Суддя: В.В. Іванов

02.10.2014