Рішення № 4168803, 23.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.09 Справа№ 13/69

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Щигельській О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ „ВФС-Захід”, м.Львів

до відповідача: ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів

про стягнення 47407,72грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Каспаревич В.І. –ген.ддиректор, Лозинський І.П. –предтавник

Від відповідача: не з”явився

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов ТзОВ „ВФС-Захід”, м.Львів до відповідача: ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет”, м.Львів про стягнення 47407,72грн. боргу.

Ухвалою суду від 29.04.09р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.06.09р.

Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог №55 від 16.06.09р. і виражено прохання стягнути з відповідача 47407,72грн. боргу та 5694,62грн. пені.

В судовому засіданні відповідачем явки представника не забезпечено, хоча про час і місце проведення судового засідання його повідомлено належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких, на думку суду, достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

З’ясовано:

02 січня 2008 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір № ТП-070, пунктом 1.1 якого передбачено, що позивач зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим договором, систематично поставляти відповідачу визначений цим договором товар, а відповідач - приймати товар та оплачувати його вартість.

Предметом поставки за цим договором є фільтри для очистки води, які визначені в додатку №1 до договору № ТП-070 від 02 січня 2008 року.

Відповідно до умов договору та видаткових накладних (перелічених у позовній заяві та доданих до матеріалів справи) позивач поставив відповідачу фільтри на загальну суму 131942,63грн., за які відповідач розрахувався частково і заборгованість станом на день розгляду справи складає 47407,72грн.

На підставі п. 6.2. договору та у відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" відповідачу нараховано пеню за несвоєчасне проведення оплати в сумі 5694,62грн.

При винесенні рішення у даній справі, суд керувався наступним:

відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позов підтверджений поданими документами і підлягає до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з ТзОВ „Торгова компанія „Інтермаркет” (м.Львів, вул.Городоцька,359, ЗКПО 13827416) на користь ТзОВ „ВФС-Захід” (м.Львів, вул.Хімічна,4, ЄДРПОУ 20771703) 47407,72грн. боргу, 5694,62грн. пені, 531,02грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Суддя